Рефетека.ру / Страхование

Реферат: Стархование


1. Страхова послуга як товарний елемент страхового ринку

З моменту здобутя Незалежності вісім років тому Україні є ареною історичних змін, зо пов’язано з її переходом від централізованої планової економіки до соціального ринкового господраювання. Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів госопобарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного зясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним так і юридичним особам, адже лише через проведення демократичних та ринково-економічних претворень можна створити підвалини для тривалого економічного росту, а тим самим – для зростання добробуту українського народу.

Отже, страхування – це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах ринкової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити свій ризик і скільки йї це коштуватиме. З іншого боку страхова справа є прибутковим різновидом підприємства, яке в Україні тільки починає розвиватися. Об’єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового ринку зумолюється наявністю суспільної потреби на страхові послуги та наявність страховки, здатного їх задовольнити.

Залежно від критерію розрізняю.ть інституціональну, теріторіальну, галузеву та організаційну структури.

Інституціональна структура грунтується на розмежувані приветної, публічної або комбінірованої форми власності, на якій створюється страхова органзація. Унституціальні структура може бути представлена на корпоративними, акціонерними, взаємними, державними страховими корпораціями.

У теріторіальному аспекті виділяють місцеві (регіональні), національні (внутрішні) та світові (зовнішні) страхові ринки.

Місцевий (регіоналний) задовольняє страхові інтереси регіону.

Національний – интереси, що переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави), світовий – задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господраства.

Ринку особистого та тайного страхування виділяють за галузевою ознакою, має свою структуру. Кожна із названих ланок (сегментацію)

Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:
1. Страхові товариства можуть об’єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об’єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх чденів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Вони не мають права займатися страховою діяльністю.
2. Страхове товариство або страхова компанія, де відбувається формування страхового фонду і переплітаються індевідуальні, колективні та групові інтереси.

Свої стосунки страхові товариства будують на сонові співстрахування та перестрахування з іншими страховиками.
3. Страхові агети та страхові брокери – страховики через яких здійснюється страхову діяльніять, страхові посередники.

Їхні функції Закон України про страхування визначає таким чином страхові агетни – юридичні особи або громадяни, які працюють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності – це одержання страхових платежів, укладення договорів страхування, виконання робіт пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування. На підставі договру із страховиками, страхові агенти є представниками страховика і дають в його інтересах за комісійну винагороду.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни підприємницької діяльности і здійянюють посередницьку діяльнічть на страховому ринку від свого імені на підставі дручень страхувальника або страховика. Черех страхових брокерів в деяких країнах здійснюється більшість усіх видів страхування. Найбільшого розвитку інститут брокерів досг у Великобританії.

Посередницька діяльність страхових брокерів і страховикх агентів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо міжнародними договорами України інше не передбачено.

4. Товариства взаємного страхування – юридичні особи – страховики створені відповідно до Закону України “Про страхування” з метою страхування ризиків цього товариства

За рахунок читсого прибутку здійснюється сплата страхового платежу яка залишається у розворядженні членів товариства при умові використання ним усіх зобов’язень перед товариством взаємного страхування незалежно від суми страхового внеску має правоотримати повністю необхідне страхове відшкодування.

5. Комітет у справах Нагляду за страховою діяльністю, який здійснює нагляд з боку держави для дотримання вимог учасниками страхового ринку законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, захист інтересів страхувальників та запобігання неплатеспроможності страховиків у справах нагляду за страховою діяльністю основними фенкціями комітету є:
1) ведення единого державного реєстру страховиків (перестраховиків);
2) видання ліцензії на проведення страхової діяльності;
3) контроль за сплатоспроможністю страховиків щодо виконання їхніх страхових зобов’язань перед страхувальниками;
4) встановлення правил формування, розміщення та облік страхових резервів;
5) розробка методичних і норматиних документів з питань страхової діяльності;
6) підвищення практики страхової діяльності розробка і подання пропозицій щодо розвитку та вдосконалення законодавства Укераїни про страхову діяльність.

6. Перестрахувальні компанії (перестраховики) – організації які не виконують прямих страхових операцій, а приймають у перестрахування ризики інших страховиків.

7. Моторне (транспортне) страхове бюро – юридична особа, яка утримується за рахунок коштів страховиків, которим дозволено займатися страхуваннім відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, за умовами, передбаченими міжнародними договорами
України до вказаного виду страхування.

2. Особилвості страхування засобів автотранспорту.

Страховий захист – сукупність розподільчих та перерозподільчих відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги громадянам прри ушкодженні або загибелі матеріальніх цінностей, а також з втратою здоров’я, працездатності, в сімейних доходах.

Страховий інтерес – потреба громадян в захисті майна, доходів, життя, здоров’я, прауездатності шляхом страхування.

Страхова сума – це сума на яку страхується громадянин за законом
(обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне страхування). У майновомустрахуванні вона визначається, як правило, на обницю об’єкти, що підлягає страхуванню (автомобіль, будівля) або в цілому за конкуретним відбором майна (домашне майно громадян).

Сума майногово страхування не може перевищування вартість об’єкту, що підлягає страхуванню.

Страхова сума в особистому страхуванні визначається на кожного застраховоного, верхньої межі в законі нема, а встановлюється вона за угодою двох сторін тобто страховика і страхувальника.

Страховик – юридична особа, яка отримала від певних державних органів ліцензію, здійснює страхування.

Страхувальник – юридична або фізична особа яка сплачує страхові внески і вступила в страхові відносини из страхувальником, претендує на страхове відшкодування збитків.

Застрахований – особи які сплачують внески страхові, беруть участь в особистому страхувальнні, чиє здоров’я. Працездатність виступають об’єктом страхування. Ці об’єкти страхового засобу, ці особи і є страхувальниками.
Ці суб’єкти за деякими випадками можуть не збігатися. Наприклад, страхування дітей, страхувальниками є батьки, а застрахованими діти.

Страхове відшкодування – сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням з настання страхових випадків для поктриття збитків громадянам.

Страховий випадок – подія з настання якої страховик зобов’язаний за законом (обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне страхування) виплатити страхове відшкодування (страхову суму).

Страхова відповідальність (страхове покриття) – страховик зобов’язаний сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події.

Страхове свідоцтво ( страховий полюс) докумен якій засвідчує факт страхування відповідно до правил страхування.

Отримувач страхового відшкодування або страхової суми – юридична або фізічна особа, яка за умовами страхування має право отримати грошове відшкодування. У майновому страхуванні – це страхувальник, в особистому застраховані або страхувальник (страхування від нещасного випадку, втрати здоров’я), а з настанням смерті – особа, якій заповідав страхувальник отримати страхову суму на випадокого смерті.

Транспорт, як і домашнє майно страхується добровільно. Автортранспорт та інші засоби таводні маламірні судна страхуються тільки ті, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку.

До автортранспортних засобів відносять мопеди, трактори та мінітрактори, легкові, вантажні, мікроавтобуси, вантажно-пасажирські, мотоцикли, мотоколяски, моторолери.

До водних транспортних засобів відносятся яхти, різні човни, катамарани. В той же час із транспортним засобом можуть бути застраховані водій та пасажири, а також вантаж, який перевозять на ньому.

У автострахуванні до об’єктів страхування відносять:
- страхування “авто-каско”;
- страхування від усіх видів ризику;
- страхування громодянської відповідальності;
- страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберегання в гаражах;
- страхування експортно-імпортних вантажів;
- страхування вантажів при перевезенях внутрішнього сполучення;
- страхування від нещасних випадків під час ДТП.

Страхування від усіх видів ризиків – забезпечує відшкодування збитків спричиненних втратою або пошкодженням застрахованого автотранспорту люди які одержали травму та пошкодження майна третьой сторони.

При страхуванні автомобілів приватних власників додається ще відшкодуванняправонаступнику в разі смерті страхувальника всієї капітальної суми, при фізичних калицтвах – затрати на лікування, а також покриття збитків від пошкодження багажу який знаходився в салоні автомобіля.
Страхування “авто-каско” передбачає страховий захист від будьяких збитків, які виникають в наслідок пошкодження, повної загибелі або втрати автотранспорту або окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій . “Авто-каско” поширюється на всі види автотранспорту, водні та наземні. Цей вид страхування може бути повним або частковим.
При повному страхуванні авто-каско” власник автотранспортного засобу у випадку аварії, зіткнення з іншими предметом, самозгорання пожежжі, стихийного лиха, вибуху, перевертання за вилучення збитків експлутаційного характеру.
При частковому страхуванні “авто-каско” страховий захист забезпечується лише у разі вибуху двигуна, пожежі, викрадення, пошкодження під час викрадення, стихійного лиха.
“Авто-каско” за умовами страхування не відшкодовує збитків якщо: вони є наслідком навмисних дій страховника, членів його сім’ї або осіб у розпорядженні котрих знаходився транспорт; якщо странспортний засіб є наслидком воєних дій, громадського збурення, страйків; вониконфісковані, арештовані, знищені за розпорядженням влади; засіб експлотувався несправним; водій в нетверезвому стані або наркотичному оп’янінні; засіб використовувався як навчальниц (автомобіль); якщо природний знос автомобіля або його окремх вузлів.
Відповідальність несуть власники автотранспортних гаражів та паркових стоянок за збереження автомобілів.
На час транспортування автомобіля до гаража майстерні чи стоянки (якщо автомобіль не доставляють його власники).
На період пребування автомобіля на йхній відповідальності – від всеяких ризиків.
Якщо настає страховий випадок страховик відшкодовує затрати на приміщення автомобіля до ремонтної майстерні та доставку його страхувальнику після ремонту. При використання або пошкодженні автомобіля в гаражі або на стоянці страхове відшкодження отримує власник гаража або стоянки.
Власникові транспортного засобу в результаті ДТП, як правило, здійснюється відшкодування завданих збитків після ремонту на сонові прод’явленої страхувальником накладної, рахунку, за якою страховик проводить оплату виконаних робіт.
Найчастіше при страхуванні транспорту виконується два поліса: поліс з оголошенням вартості та відкритий поліс.
Поліс з оголошенною вартістю має читко обімовлену і фіксовану суму страхового відшкодування, яка буде сплачена при настанні страхового випадку і договорено не передбачений переглід та уточнення цієї суми після виненсення збитків.
Відкритий поліс – відшкодування страхової суми після виникненнення страхової події тільки пілся оцінки суми збитків.
Поліс з оголошеною вартістю є поліс із страхування “авто –каско”, а поліс з відкритою вартістю – “страхування громадської відповідальності власників транспортних засобів”.
Страхування автомобілів предбачається можливість укладення договору за умовами:
1) власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшиза) розмір якої обирає сам страхувальник;

2) відшкодування без урахування знижки на знос запасних частин, що поребують заміни в разі їх пошкодження (з додатковю оплатою). Додаткова виплата визначається в розиірі 5% від страхової суми – якщо строк експлуатації автомобіля не перевищує 5 років; 10% зі сроком 5-8 років; 20%- від 8-12 років експлуатації; 30% від 12 років;

3) відшкодування вартості втрати товарного вигляду в наслідок страхової події, обумовленої в укладеному договорі (теж зі сплатою додаткового платежу) або за умову, що автомобіль застрахований за дійсною вартістю. Доплата в даному випадку прив’язується до оцінки дійсної вартості і визначається в розмірі 20% - коли експлуатація машини не перевищує 5 років; 15% - від 5-8 років; 10% - від 8-12 років; 5% - понад 12 років.

Страхування водних транспортних засобів відбувається на таких же засадах, що й автоиобільне. За основу страхової оцінки судна беруться сума, запропонована страхувальником, яка не перевищує його дійсної вартості.

Договір страхуання укладається і визначає обсяг відшкодування збитків та велечину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності взятої страховиком: з відповідальністю за загибель та пошкодження; з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування; без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.
Договір страхування даного виду укладається на певний строк або на окрмий рейс.


4. Страхування вантажів і багажу.

Власників вантажів, що перевозяться та власники транспортних засобів можкть не співпадати використовається відособлення стрхування транспортних засобів – “каско” та страхування вантажів, що перевозться засобами “карго”.

Договір страхування укладається на таких умовах: з відповідальністю за ризики; з відповідальністью за окрему аварію; без відповідальності за пошкодження, крім віпадків загибелі.
За першою умовою (з відповідальністю за всі ризики), відшкоджування підлягають збитки відпошкоджень або загибелі частини або всього вантажу з будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу радіації, необачності та навмисних дій страхувальника, а також ризиків, пов’язаних із специфікою вантажу та його транспортування. За додаткову премію можуть бути застраховані деякі багажі.
За другою умовою. За договором відшкодовуються збитки від повної загибелі чи пошкодження внаслідок пропажи судна або іншого транспортного засобу; зіткнення або загибелі суден, посадку судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пошкодження судна крисою, пожежжі, і також внаслідок заходів, спрямованих на рятування або гасіння пожежі, тобто всі необхідні ідоцільно зроблені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За третьою умовою (без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі) відшкодовується ті же самі збитки,що й при відповідальності за окрему аварію. Тільки відповідальність в тому, що в даному разі відшкодовується тільки збитки від повної загибелі всього, або частини багажу, тоді як у попередньому випадку – від пошкодування чи повної загибелі всього або частини вантажу.
І за другою, і за третьою умовами не покриваються збитки за тими випадками ризиків, що і в першому випадку.
Відповідальність страховика за договором страхування починається з моменту, коли вантаж буде взято із складу в пункті відправлення для перевезення і триває до тих пір, поки вантаж не доставляється на склад вантажоотримувача,. Вказаний у полісі, але не пізніше 60 днів після розвантаження морського судна в кінцевому порту призначення.


5. Страхування професійної відповідальності.

При страхуванні професійної відпоідальності виділяють дві групи ризиків: ризики, пов’язані з можливістю заподіяння третім особам тілесних пошкоджень та шкоди здоров’ю. Таки випадки трапляються в роботі дірургів, лікарів, датистів, фармацептів, водіїв транспортних засобів; ризики, пов’язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків, куди включається термін втрати права на пред’явлення претензій, ці ризки пов’язані з діяльністю будівельників, архітекторів, консультантів.
Термін втрати права не пред’явлення претензій встанвлюється законодавством.
Цей вид страхування пов’язаний із можливістю пред’явлення претензій особам за наслідки помилок, допущених ними підчас виконання професійних обов’язків, вказаних у страховому полісі.
Вина страхувальника, яки підлягає страхуванню з даного виду проявляється у формі необачності, недбалості, некваліфікованого виконання своїх обов’язків, а також у формі навмисних дій страхувальника можна встановити тільки судом.
Страховий випадок – помилка, під час виконання професійних обов’язків допущена страхувальникоа, яка призвела до втрати здоров’я, матеріальних збитків, заподіяння тілесних пошкоджень або смерті.
При добровільному страхуванні розмір страхового відшкодування визначається договором страхування.
При обов’язковому страхуванні – мінімальна страхова сума визначається згодою сторін або чинним законодавством.
Якщо претензії до одного страхувальника пред’являють відразу кілька осіб і обсяг спричинених збитків перевищує загальний лиміт відповідальності страховика, обумовлений договором, то відшкодування здійснюється пропорційно відношенню суми завданих збитків до загального ліміту відповідальності страховика.
Стосовно кожного виду професійної діяльності визначається ставка платежу, що підлягає страхуванню окремо.
Ставки залежать від віку, стажу роботи, професії, дати отримання кваліфікації, дати підвищення кваліфікації, та загальної кількості службовців, які підлягаютьстрахуванню за цим видом.
Два головних чинники визначають розмір страхового платежу: загальна численість службовців, зайнятих діяльністю, відповідальністью, відповідальність за яку підлягає страхуванню та встановлений ліміт відповідальності.
За даним видом страхування за вимогою страховика, можуть додаватися витрати, пов’язані з роботою незалежних експертів для встановлення суми збитків.
Особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через франшизму.
Франшизма – звільнення страховика від покриття збитків – предбачена рідписанням страховим договором. Вона може бути встановлена у відсотках або в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об’єкта або розміру збитків.


Рефетека ру refoteka@gmail.com