Рефетека.ру / Информатика и програм-ие

Контрольная работа: Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет “Львівська політехніка”


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів


Львів – 2010/11


1. Загальні положення


Функціональні вузли і пристрої комп’ютерної техніки синтезуються на основі двох типів логічних схем: комбінаційних схем (КС - див. лабораторні роботи №№ 2 - 7 – дисципліни “Комп’ютерна схемотехніка” ч.1) і цифрових автоматів (ЦА).

Тригер, як типовий елемент цифрового автомата, - це пристрій, що може знаходитись в одному з двох стійких станів і переходить з одного стану в другий під дією зовнішніх сигналів. Зміна стану, як правило, залежить не тільки від біжучих значень вхідних сигналів, але і від попереднього стану тригера. Інформація про попередній стан, яка поступає з виходів тригера, разом із зовнішніми сигналами керує його роботою. Тому тригери є пристроями із зворотними логічними зв'язками і складаються з двох частин: елементу пам'яті (власне тригера) і схеми управління, яка виконана, як правило, за допомогою комбінаційної схеми. Схема управління перетворює інформацію, що поступає на її входи хІ,х2,...,хm у комбінацію сигналів, які діють на входи власне тригера.

Логічна функція, що встановлює залежність стану, в який переходить тригер з біжучого стану при дії на нього заданих сигналів управління, називається функцією переходів тригера. Функції переходів задаються логічними формулами або у вигляді таблиць.

В таблиці містяться значення інформаційних та синхросигналів на вході тригера, а також значення вихідних сигналів (внутрішніх станів тригера) після закінчення дії синхросигналу.

Закон функціонування тригера може бути заданий і у вигляді характеристичного рівняння логічної функції виду:


Qn+1=f(Qn, xin), і =1,2,…,m,(1)


де Qn+1 - стан тригера після закінчення дії синхросигналу в момент tn+1;

Qn - стан тригера до приходу синхросигналу;

xin - значення сигналу на інформаційному вході в момент tn.

Між таблицею переходів і характеристичним рівнянням існує взаємно однозначна відповідність, тобто від таблиці переходів зажди можна перейти до характеристичного рівняння шляхом виводу СДНФ з таблиці.

По рівню вхідного сигналу тригери поділяються на тригери з прямими входами (запис інформації відбувається рівнем "1") та з інверсними входами (запис інформації відбувається рівнем "0") і вхід відмічається знаком інверсії.

Крім того, тригери бувають одно- та двотактними. В однотактних тригерах запис відбувається по передньому фронту сигналу запису, а в двотактних - по задньому, тобто в момент закінчення дії сигналу запису.

В свою чергу, всі тригери поділяються на синхронні та асинхронні. В асинхронних тригерах запис інформації відбувається в будь-який момент часу, а в синхронних - тільки при наявності синхросигналу.


1.1 Асинхронні тригери

тригер сигнал пристрій інформація

Основним асинхронним елементом пам'яті служить RS-тригер (на базі елементів «АБО-НІ» - прямі входи), зображений на рис.1. Тригером RS-типу називається логічний пристрій з двома стійкими станами і двома інформаційними входами R і S. При подачі сигналу запису “1” на вхід S (вхід встановлення) в тригер запишеться "1", тобто Q = 1, `Q = 0 (таблиця 1). При подачі сигналу запису “1” на вхід R (вхід скидання) в тригер запишеться "0", тобто Q = 0, `Q = 1. Одночасно подавати записи на входи - заборонено, оскільки після закінчення їх дії тригер встановлюється в невизначений стан. Так як RS-тригер є складовою частиною всіх інших тригерів, розглянемо більш детально основні структурні схеми RS-тригерів. Асинхронний RS- тригер є найпростішим за структурою. Він має тільки два логічних елементи (мінімальну кількість).

Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементівСинтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис. 1. Схема та умовне графічне позначення асинхронного RS-тригера з прямими входами на елементах 2"АБО-НІ".


Таблиця 1. Стани асинхронного RS-тригера на основі мікросхеми КІ55ЛА3.

ВХІД ВИХІД

S

R

`S

`R

Qn+1

`Qn+1

0 0 1 1 Qn `Qn
1 0 0 1 1 0
0 0 1 1 Qn (1) `Qn (0)
0 1 1 0 0 1
0 0 1 1 Qn (0) `Qn (1)
1 1 0 0 X X

Даний тригер можна побудувати на елементах ("АБО-НІ"), "І-АБО-НІ" та інших, виходячи з його характеристичного рівняння. На рис.1 і рис.4 відповідно приведено два варіанти реалізації асинхронного RS-тригера на логічних елементах "АБО-НІ", "І-НІ".

RS-тригер – це є “власне” тригер, на входи якого поступають інформаційні сигнали.

При цьому на інформаційних входах RS - тригера, виконано на елементах "АБО-НІ" (рис.1), діють сигнали S і R, рівень яких відповідає "0" (тригер з прямими входами). Даний тригер встановлюється в стан "1" ( Q = 1) сигналом S = 1 і в стан "0" ( Q = 0 ) - сигналом R = 1 (тригер з прямими входами). Для нього забороненою є комбінація сигналів R^S = 1, тобто необхідно виключити одночасну появу двох одиниць на його входах.

При цьому на інформаційних входах RS - тригера, виконано на елементах "І-НІ" (рис.4 ), діють сигналами `S і `R , рівень яких відповідає "0" (тригер з інверсними входами). Даний тригер встановлюється в стан "1" (Q = 1) сигналом`S = 0 і в стан "0" (Q = 0 ) - сигналом`R = 0. Для нього забороненою є комбінація сигналів `Rv`S = 0, тобто необхідно виключити одночасну появу двох нулів на його входах.


1.2 Синхронні тригери


Важливу роль в цифрових пристроях відіграють RS-тригери з синхронізуючими (тактовими) і інформаційними (програмуючими) входами (рис.5). На відміну від асинхронного, даний тригер на кожному інформаційному вході має додаткові схеми співпадіння, перші входи яких об'єднані і на них подаються синхронізуючі сигнали. Другі входи схем співпадіння є інформаційними. Зміна стану тригера можлива лише при наявності одиничного сигналу на синхронізуючому вході С. При нульовому значенні цього сигналу інформація на управляючих входах R і S не сприймається і тригер зберігає свій попередній стан. Таблиця переходів асинхронного тригера (таблиця 3.) співпадає з таблицею переходів синхронного тригера (таблиця 1.) при Сn = 1 -const.

Синхронні тригери окрім синхронізуючих входів, можуть мати і асинхронні входи R i S.

Характеристичні рівняння синхронного RS-тригера мають вигляд:

для прямих входів:


Qn+1 = Cn Sn v Rn Qn v Cn Qn, (2)


для інверсних входів:


Qn+1 = Cn Sn v Rn Qn v Cn Qn,


Підставивши Сn = 1 в рівняння (2), можна отримати характеристичні рівняння для асинхронного триггера:

для прямих входів:


Qn+1= Sn v RnQn; (3)


для інверсних входів:


Qn+1= Sn v RnQn.


Крім RS-тригерів застосовуються ще три види синхронних тригерів: JK, T і D- типів.


1.3 Тригери D-типу


Тригером D-типу називається логічний пристрій з двома стійкими станами і одним інформаційним входом D. В D-тригерах значення змінної в момент tn+1 співпадає із значенням вхідної змінної в момент tn, тому тригер такого типу в літературі називають тригером затримки.

Характеристичне рівняння D-тригеру має вид:


Qn+1=`CnQn v CnDn (4)


З рівняння видно, що при наявності тактуючого сигналу (с=1) тригер переходить в стан Qn+1=Dn, а при відсутності тактуючого сигналу (с=0) тригер зберігає попередній стан.

На рис.6 представлений варіант реалізації однотактного синхронного D-тригера, виконаного на елементах “І-НІ”. Вхід D-інформаційний, вхід C-тактовий (синхронізуючий). При D=1 і С=1 на вході DD1.1 формується лог. рівень “0”, який поступає на входи DD1.2 і DD1.3, здійснює встановлення тригера в стан Q=1 і одночасно блокує включення DD1.2. При D=0 і C=1 вихід DD1.1 залишається закритим (на виході DD1.1 рівень ‘1”), відкриється DD1.2 і рівень ‘0” сформований на його виході, встановить тригер в стан Q=1 (Q=0). Таким чином, при C=1 в тригер завжди записується інформація, що відповідає інформації на вході (таблиця 5.).


1.4 Тригери T-типу


Тригери T-типу (лічильний тригер) називається логічний пристрій, який має два стійких стани і один вхід Т, і змінює свій стан на протилежний всякий раз, коли на вхід Т приходить управляючий сигнал.

Функціонування T-тригера описується наступним характеристичним рівнянням:


Qn+1=`T * Qn v Tn *`Qn (5)


На рис.7 приведено варіант реалізації однотактного синхронного T-тригера, виконаного на елементах "І-НІ". Присутність на входах R і S взаємно протилежних сигналів дозволяє після приходу тактового імпульсу на вхід С встановити на виходах наперед задану комбінацію рівнів: Q=Н, Q=В і навпаки (таблиця 6).


1.5 Тригери JK-типу


Тригером JK-типу називається логічний пристрій, який має два стійких стани і два інформаційних входи J та К, і змінює свій стан на протилежний при JK-1, тобто при JK=1 Qn+1=Qn, а в усіх інших випадках функціонує у відповідності з таблицею істинності синхронного RS-тригера, при цьому вхід J еквівалентний входу S, а вхід К- входу R.

Характеристичне рівняння JK-тригера можна записати наступним чином:


Qn+1 =`K Qn v 1n `Qn (6)


На рис.2 приведено варіант реалізації однотактного синхронного JK-тригера, виконаного на елементах "І-НІ". Тригер JK-типу є найбільш універсальним. В його таблиці станів (таблиця 2.) відсутня стрічка невизначеності. На основі JK-тригеру шляхом нескладних зовнішніх комутаційних змін можна отримати схеми, які виконують функцій RS-, D- i T-тригерів.

Для надійної і чіткої роботи тригерних комірок в багато розрядних пристроях (регістрах, лічильниках) призначені двотактні тригери, які називають master-slave, що перекладається як майстер-помічник.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис.2. Схема однотактного JK-тригера на елементах 2"I-НІ".


Таблиця 2. Стани JK-тригера.

ВХІД ВИХІД

J

K

C

Q

`Q

0 0 ­ Без змін
0 1 ­ 0 1
1 0 ­ 1 0
1 1 ­ Перемикання


2. Порядок виконання роботи


Ознайомилися з теоретичною частиною роботи, лабораторним стендом і програмою EWB.

Отримали від викладача елементи, необхідні для виконання роботи - мікросхеми К155ЛА3, а також з’єднувальні провідники. Якщо для дослідження використовуємо EWB, то п.п. 2.6 – 2.11 виконуємо на зарубіжних аналогах вказаних мікросхем (див. Додаток).

Ознайомилися зі функціональною схемою та схемами комутації мікросхеми К155ЛАЗ на стенді для виконання дослідів лабораторної роботи (рис. 3 - 7).

Паспортні дані К155ЛА3: Uж = +5 В (±5%), Кзор = Коб = 10, U1вих ≥ 4 В, U0вих ≤ 0,1 В, Uпор = 1,5 В, І0вх = 0,8 мА.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

а) б)

Рис. 3 Мікросхеми К155ЛА3 (4ел.2”І-НІ”) а) - нумерація виводів К155ЛА3 і К155ТМ2; б) - функціональна схема К155ЛА3.


При роботі в статичному режимі для контролю станів тригера до виходів підключили індикаторні світлодіоди (свічення світлодіода означає стан "1"). Для запуску тригера по входах R i S використовували тумблерні регістри, по входу С - формувач одиночних імпульсів додатної полярності. Для дослідження D-тригерів і JK-тригерів на інформаційні входи подавати сигнали з тумблерних регістрів, а на входи С – з формувача одиночних сигналів додатної полярності.

Зібрали схему асинхронного RS-тригера на елементах 2"I-НІ". Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю станів.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементівб)

Рис. 4. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) асинхронного RS-тригера з інверсними входами.


Таблиця 3. Стани асинхронного RS-тригера на основі мікросхеми КІ55ЛА3 (4ел.-2"I-НІ")

ВХІД ВИХІД

S

R

`S

`R

Qn+1

`Qn+1

0 0 1 1 Qn `Qn
1 0 0 1 1 0
0 0 1 1 Qn (1) `Qn (0)
0 1 1 0 0 1
0 0 1 1 Qn (0) `Qn (1)
1 1 0 0 X X

Зібрали синхронний RS-тригер на елементах 2"І-НІ". Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю станів.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис. 5. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) синхронного RS-тригера з прямими R і S входами.


Таблиця 4. Стани синхронного RS-тригера на основі мікросхеми КІ55ЛА3 (4ел.-2"I-НІ")

ВХІД ВИХІД

С

S

R

`S

`R

Qn+1

`Qn+1

0 0 0 1 1 Qn `Qn
0 1 0 0 1 Qn `Qn
0 0 1 1 0 Qn `Qn
0 1 1 0 0 Qn `Qn
1 0 0 1 1 Qn `Qn
1 1 0 0 1 1 0
1 0 0 1 1 Qn (1) `Qn (0)
1 0 1 1 0 0 1
1 0 0 1 1 Qn (0) `Qn (1)
1 1 1 0 0 X X

Зібрали синхронний D-тригер на елементах 2"І-НІ". Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю переходів.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис.6. Схема (а) і умовне графічне позначення (б) D-тригера.

Таблиця 5. Стани D-тригера на основі мікросхеми КІ55ЛА3 (4ел.-2"I-НІ")

ВХІД ВИХІД

С

D

Qn+1

`Qn+1

0 0 Qn `Qn
0 1 Qn `Qn
1 0 0 1
1 1 1 0

Зібрали Т-тригер на елементах 2"І-НІ". Дослідили його в статичному режимі і склали таблицю переходів. На вхід сигнал подавали через RC-ланку, що забезпечило короткий за тривалістю вхідний імпульс.


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис.7. Схема однотактного Т-тригера.


Таблиця 6. Стани Т-тригера на основі мікросхеми КІ55ЛА3 (4 - 2"I-НІ")

ВХІД ВИХІД

С

Qn+1

`Qn+1

0 Qn (1) ` Qn (0)
1 0 1
0 0 1
1 1 0
0 1 0

Висновок


В даній лабораторній роботі ми ознайомились з будовою тригерів, їх синтезом на основі логічних ІMС та дослідили роботу тригерів, побудованих на основі логічних ІMС.


Література


Бабич М.П. і ін. Комп’ютерна схемотехніка. “МК-Прес”, Київ, 2004


Додаток


Схеми дослідження тригерів засобом моделюючої програми EWB


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис.1. Дослідження асинхронного RS і D тригерів – статика (ІМС 7400 – аналог К155ЛА3).


Синтез та дослідження тригерних схем на основі логічних елементів

Рис.2. Дослідження асинхронного RS і D тригерів – динаміка (ІМС 7400 – аналог К155ЛА3).

Рефетека ру refoteka@gmail.com