Рефетека.ру / Государство и право

Реферат: Юридичний консалтинг

Размещено на http://

ВСТУП


На даний момент, юридична допомога - це перспективний напрямок у правоохоронній діяльності, що швидко розвивається. Крім того, право на юридичну допомогу - це важливий конституційний принцип, що закріплений в Конституції України. Частина 1 статті 59 Конституції України говорить: «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно».

Однак варто відзначити, що на сьогоднішній день цей напрямок недостатньо добре вивчений. Причина цього в тому, що до недавнього часу основними формами організації юридичної допомоги були адвокатура, нотаріат і правові (юрисконсультські) служби, які створювалися на підприємствах, в організаціях і громадських об’єднаннях для надання допомоги відповідно цим підприємствам, організаціям та об’єднанням. Тепер же створено поле для нових форм юридичної діяльності, це знамениті «інші форми надання юридичної допомоги». На жаль, більш точного визначення цим формам дати не можна, так як вони представляють велике різноманіття різних форм надання юридичної допомоги, причому їх перелік є відкритим, що сприяє поширенню ринку юридичних послуг.

Ця робота є скромною спробою розглянути сутність та напрямки юридичного консалтингу в Україні, систематизувати форми юридичної допомоги, осягнути їх значення і функції, проаналізувати ринок юридичних послуг. Це дуже актуальна, на мою думку, тема, так як, незважаючи на новизну багатьох принципів і форм юридичної допомоги, вона добре «прижилася» у нашій країні, адже в будь-якому місті можна зустріти будь-яку форму: нотаріальну контору, адвокатуру або приватні консультативні фірми з питань права.

Скрізь може знадобитися кваліфікована допомога юриста. Для цього й існує юридичний консалтинг, основні проблеми та аспекти якого і будуть розглянуті в даній роботі.

РОЗДІЛ 1. Юридичний консалтинг: сутність та основні напрямки розвитку в Україні

юридична допомога консалтинг послуга

Слово «консалтинг» у перекладі з англійської мови означає «консультування». Консалтингові послуги - це консультації професіоналів, які не входять до штату компанії і які спеціалізуються в областях, тим чи іншим чином пов’язаних з веденням бізнесу. Мета консалтингу - оптимізація бізнес-процесів, забезпечення правової та економічної безпеки підприємства. Простіше кажучи, консалтингові послуги - поради спеціалістів, які сприяють розвитку, процвітанню і безпеці бізнесу.

Юридичний консалтинг - родоначальник усіх інших видів консалтингу. Існує декілька напрямків юридичного консалтингу: податковий, кадровий, судовий і т.д. Юристи складають договори, аналізують уже складені документи, виявляють ступінь їх відповідності діючому законодавству; дають консультації у сфері корпоративного, податкового, житлового, трудового, валютного права; проводять експертизу бізнесу замовника і його потенціальних партнерів; надають послуги правового супроводу важливих спорів; оцінюють правові ризики; представляють підприємство в суді.

Є декілька форм юридичного консультування: абонентське обслуговування, одночасні консультації, представництво в судах і т.д. Завдяки різноманітності форм сучасного юридичного консалтингу кожний представник бізнес-спілки від великого промислового підприємства до приватного підприємця, який керує однією торговою точкою, отримує можливість забезпечити собі надійний правовий захист.1

Теоретично, поняття юридична допомога і юридичні послуги рівнозначні, але на практиці прийнято використовувати поняття юридичних послуг для позначення платної діяльності, а юридичної допомоги - для безоплатної діяльності.

21 грудня 2008 р. стали чинними Ліцензійні умови провадження професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, затверджені спільним наказом Держкомпідприємництва і Мінпраці й соцполітики від 11 листопада 2008 р. № 141/519 (далі – Ліцензійні умови). А взагалі професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню ще з початку 2004 р. – це передбачено п. 68 ст. 9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. Те саме зафіксоване і в ст. 8 ЗУ «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р. (далі – Закон про соціальні послуги), де йдеться про те, що «недержавні суб’єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державних чи місцевих бюджетів, надають їх на підставі ліцензії». Але Ліцензійні умови побачили світ лише зараз.

Відповідно до п. 1.6. Ліцензійних умов у переліку соціальних послуг, які можуть надаватися громадянам, є і юридичні послуги. Поняття «юридичні послуги» дуже широке, але в цьому випадку є їх законодавче визначення. Згідно зі ст. 5 Закону про соціальні послуги «юридичні послуги – надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо)». Як бачимо, йдеться про цільову аудиторію, якій надаються юрпослуги: це люди, які перебувають у складних життєвих обставинах. До таких обставин відносять інвалідність, самотність, безпритульність, старість, малозабезпеченість, відсутність роботи, стихійне лихо, катастрофу тощо. Визначена й мета надання таких послуг: відповідно до ст. 1 Закону про соціальні послуги це робиться для поліпшення або відновлення життєдіяльності згаданих осіб, соціальної адаптації й повернення їх до повноцінного життя.

Ліцензійними умовами (п. 1.7.) передбачено, що юридичні послуги як один із видів соціальних послуг можуть надаватися: вдома; у стаціонарних інтернатах; у реабілітаційних закладах; у закладах денного, тимчасового чи постійного перебування; у територіальних центрах соцобслуговування; в інших закладах соцпідтримки. Юрпослуги для осіб, які потрапили в складні життєві обставини, можуть надаватися як юридичними, так і фізичними особами – підприємцями. Якщо йдеться про юридичних осіб, то у їхньому статуті чи положенні обов’язково має бути визначено, які саме види соцпослуг будуть надаватися (у т.ч. і юридичні). Пунктом 3.1.6. Ліцензійних умов визначено кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть надавати юридичні послуги. Працівники ліцензіата – юридичної особи чи фізична особа – підприємець, які надають юридичні послуги, повинні мати вищу юридичну освіту. При цьому допускається не лише повна вища освіта (магістр, спеціаліст), але й базова (бакалавр). Друга кваліфікаційна вимога – стаж роботи за фахом не менше 1-го року. Крім терміну, вимог до стажу немає; не вказується, де саме особа мала працювати раніше; головне – на юридичній ниві.

Зазначеним вище спільним наказом від 11 листопада 2008 р., окрім Ліцензійних умов, затверджено ще один документ – «Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг». Ним (п. 4.4.10) передбачено, що під час перевірки суб’єктів, які надають юридичні послуги як соціальні обов’язково перевіряється наявність у працівників ліцензіата диплома чи іншого документа про вищу юридичну освіту. Слід підкреслити, що ліцензуванню підлягає надання юридичних послуг саме як одного з видів соцпослуг. Надання юридичних послуг в інших іпостасях (не як соціальних) ліцензуванню не підлягає. Тобто звичайна юрпрактика здійснюється без отримання ліцензії.1

Отже, юридична допомога це: державна, недержавна або приватна (комерційна) діяльність професійних юристів по наданню кваліфікованої допомоги фізичним і юридичним особам у розумінні, правильному використанні і слідуванні законодавству, консультації по юридичним питанням і питанням права, яка спрямована на захист і сприяє здійсненню прав і законних інтересів громадян.

Дійсно, юридична допомога буває державною (державний нотаріат), недержавною (колегії адвокатів) або приватною (юридичні консультативні контори, приватні нотаріуси, адвокати, які не входять у колегії адвокатів і займаються приватною практикою). Професійність юристів і кваліфікованість допомоги є конституційною гарантією і необхідною умовою надання юридичної допомоги. Згідно Конституції України, люди, які займаються наданням юридичної допомоги, повинні мати вищу юридичну освіту, що забезпечує кваліфікованість допомоги.

Щодо особи, якій надається допомога, то це може бути як фізична особа, при чому всіх статусів - громадянин країни, іноземний громадянин, а також особа без громадянства, - так і юридична особа. Юридичні послуги зазвичай платні, плата за юридичні послуги визначається домовленістю між клієнтом та організацією, яка їх надає. В деяких випадках юридична допомога надається безоплатно. Конституція гарантує надання юридичної допомоги безоплатно в окремих випадках. Цей принцип є в уже наведеній вище ст. 59 Конституції України. Але умови надання юридичної допомоги безоплатно в ній не зазначені, а містяться у відповідних нормативно-правових актах.

Отже, юридичний консалтинг - це, коротко кажучи, надання кваліфікованої допомоги юриста у різноманітних формах, найпоширенішою з яких є консультування. У зв’язку з подальшою глобалізацією юридичний консалтинг стає все більш популярним в Україні. Існує декілька шляхів розвитку цього виду соціальних послуг, серед яких стратегія експорту, ліцензування, франчайзингу, злиття і поглинання, а також стратегічні альянси.

РОЗДІЛ 2. Основні форми надання та види юридичних послуг


На сьогодні існує декілька форм надання юридичної допомоги. Серед них:

1. Адвокатура, які є серцевиною юридичної допомоги. Саме з нею частіше всього у суспільстві асоціюється надання юридичних послуг.

2. Нотаріат, який виконує скромну, але необхідну роботу, без якої наші суди мали б набагато більше справ.

3. І, нарешті, «інші форми надання юридичної допомоги», які являють собою довгий перелік різних форм надання юридичних послуг, при чому цей перелік є відкритим.

Тепер розглянемо кожну групу окремо.


2.1 Адвокатура


Найважливішою формою надання юридичної допомоги вважається адвокатура. На неї покладене основне навантаження надання юридичних послуг. Згідно українського законодавства, адвокатура визначається як добровільне професійне громадське об’єднання, покликане відповідно до Конституції України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб і надавати їм іншу юридичну допомогу.1

Адвокатура відокремлена від держави, адвокати нею не оплачуються. В той же час адвокатура не переслідує комерційних цілей. Вона незалежна і може протистояти будь-яким спробам державних або інших органів чи посадових осіб впливати на неї. Адвокат може і повинен сам об’єктивно і незалежно вести довірені йому справи. Цьому сприяє ряд законодавчих норм, серед яких Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів та інші документи.

Основними напрямки діяльності адвокатури є:

надання консультацій з юридичних питань, довідок щодо діючого законодавства;

виступ в якості захисника підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного в кримінальному судочинстві. Захист людини в суді по кримінальній справі - важлива особливість адвокатури, вона по суті справи виділяє адвокатів із маси працівників юридичного консалтингу;

здійснення представництва в судах та інших органах фізичних осіб по цивільним та адміністративним справам;

надання допомоги у складанні скарг, заяв, позовів та інших правових документів;

правове обслуговування юридичних осіб, які не мають своїх юрисконсультів. Цей напрямок діяльності адвоката доволі обширний, так як включає в себе ряд функцій: складання договорів, перевірка законності прийнятих на підприємстві рішень, претензійна та представницька роль в судах, консультація з правових аспектів управління організацією.

Для організації та оптимізації роботи адвокатів з надання юридичних послуг, президіумами колегій адвокатів створюються юридичні консультації. Місця їх розташування і кількість працюючих в них адвокатів визначаються президіумами колегій адвокатів за згодою з органами юстиції. Населення саме там знаходить правову допомогу з питань, які його цікавлять.1


2.2 Нотаріат


Нотаріат - це також дуже цікава форма організації юридичної допомоги. Учинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Але у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Основним законодавчим актом, який регулює діяльність нотаріату в державі, є Закон України «Про нотаріат». Його ст. 1 визначає цей інститут як систему органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, що мають юридичне значення, і вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності1. У Законі міститься й перелік нотаріальних дій, які виконують нотаріуси.

Вперше Закон "Про нотаріат" регулює приватну нотаріальну діяльність. Реєстрацію цієї діяльності проводять відповідні управління юстиції за заявою особи, яка має свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю. Відмова в реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускається. Особа, яка вперше починає свою нотаріальну діяльність, складає в урочистій обстановці присягу про виконання своїх обов'язків згідно із законом і власною совістю.

Нотаріус має право:

вимагати від підприємств, установ і організацій відомості і документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

складати проекти угод і заяв;

виготовляти копії документів;

давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій;

давати консультації правового характеру.

Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки й асоціації для захисту своїх соціальних та професійних прав, здійснення методичної і видавничої роботи, створення спеціальних фондів. Нотаріус зобов'язаний: виконувати свої професіональні обов'язки відповідно до закону і складеної присяги;сприяти громадянам і організаціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій;зберігати в таємниці відомості, одержані у зв'язку з вчиненням нотаріальної дії;відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі невідповідності її законодавству України або міжнародним договорам. Шкода, заподіяна незаконними або недбалими діями державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України. Шкода, заподіяна такими самими діями приватним нотаріусом, відшкодовується в повному розмірі, який визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Як уже говорилося, існує три форми здійснення нотаріальних дій. Розглянемо компетенцію надання юридичних послуг кожної з них.

Отже, державні нотаріальні контори:

посвідчують угоди, вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

видають свідоцтва про право на спадщину, право власності на частку в спільному майні подружжя, придбання житлових будинків з прилюдних торгів;

накладають заборону на відчуження нерухомого майна;

засвідчують правильність копій документів і виписок з них, підписи на документах, правильність перекладу документів з однієї мови на іншу;

посвідчують факти, що громадянин живий, перебуває в певному місці, факт тотожності громадянина з особою, зображеною на фото, та час пред'явлення документів;

передають заяви фізичних і юридичних осіб іншим особам;

приймають у депозит грошові суми й цінні папери;

вчиняють виконавчі написи, протести векселів, морські протести;

приймають чеки до платежу і посвідчують неоплату їх;

приймають на зберігання документи;

скасовують, розривають і змінюють угоди за поданням прохання однієї зі сторін;

посвідчують заповіти та ін.

Приватні нотаріальні контори мають право вчиняти перелічені нотаріальні дії крім:

накладання і зняття заборони відчуження нерухомого майна;

видачі свідоцтва про право на спадщину і про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них;

вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

засвідчення договорів довічного утримання, підпису на документах, призначених для дії за кордоном, і доручень з цією ж метою.

Виконкоми місцевих Рад народних депутатів мають право вживати заходів тільки щодо охорони спадкового майна, накладати та знімати заборону відчуження нерухомого майна, посвідчувати заповіти, доручення, правильність копій документів і виписок з них та підписи на документах.


2.3 Інші форми надання юридичних послуг


Інші організаційні форми надання юридичної допомоги - це відкритий список різних видів діяльності юридичних і фізичних осіб з надання платних юридичних послуг.

Взагалі-то законодавством це питання не врегульоване, і тому важко визначити, хто саме має право здійснювати надання юридичної допомоги за цим пунктом. Але ліцензії видавалися Міністерством Юстиції фізичним і юридичним особам за умови, що:

у фізичних осіб та учасників юридичних осіб є диплом про вищу юридичну освіту України;

стаж роботи по юридичній спеціальності не менше трьох років;

для юридичних осіб - наявність в установчих документах про відповідний вид діяльності (юридичної);

особи, які мають диплом про вищу юридичну освіту іншої країни, можуть здійснювати юридичну допомогу тільки щодо законодавства країни, де виданий диплом.

Тому створюються численні консалтингові фірми, які надають різноманітні юридичні послуги. До того ж, з’являються нові види юридичних послуг, які тісно пов’язані з економікою.

Консалтингова фірма - підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми.

Наприклад, консалтингові фірми надають послуги по дослідженню і прогнозуванню ринку, оцінці торгово-політичних умов, експортно-імпортних операцій та ін. До таких послуг відносяться:

правовий аудит - відносно новий вид юридичної допомоги. Суть правового аудиту полягає в незалежній перевірці документації підприємства на предмет відповідності закону його господарських операції і мінімізації господарських ризиків. Користь цієї юридичної послуги для бізнесу очевидна. Фірма укладає договори, приймає і звільняє працівників, сплачує податки. За певний час накопичується велика кількість документів. Щоб уникнути помилок, за які доведеться розплачуватися штрафом, варто запросити юридичну фірму, щоб спеціаліст перевірив усю документацію і знайшов би помилки раніше, ніж державні органи, а також підказав, що можна покращити1;

арбітраж - це вид юридичної допомоги полягає у вирішенні економічних і трудових спорів обраним (призначеним) сторонами третейським судом. Спеціаліст юридичної компанії через арбітражний суд допомагає вирішувати спори про стягнення боргу з застосуванням до боржника мір цивільно-правової відповідальності, корпоративні спори, добивається розірвання договорів або визнання угод недійсними. Юридична виступає у вирішенні спорів між організаціями у ролі представника клієнта, а також займається підготовкою необхідних документів. Але позитивний результат не завжди можливий. Іноді клієнт спеціально замовчує деякі негативні факти, про це стає відомо уже тільки на судовому процесі. Тому виграш справи не завжди залежить від юриста;

аутсорсінг - визначається як передача сторонній організації тих чи інших функцій бізнесу. Розрізняють два види аутсорсінгу: виробничий (незалежній фірмі передаються ті чи інші завдання, пов’язані з виробництвом продукції), і аутсорсінг управлінський, при якому незалежним організаціям передаються саме управлінські функції. Аутсорсінг як технологія дозволяє клієнту швидко змінити масштаби або напрямки співпраці, і при цьому помітно зекономити на організації, закупці обладнання, пошукові офісу, наймі спеціалістів, або, навпаки, при звільненні працівників, згортанні робіт тощо. Аутсорсінг дозволяє підприємству вирішити питання як організації контролю (оперативного і підсумкового), так і передачі самих функцій на виконання аутсорсеру1.

оцінка та управління ризиками при веденні зовнішньоекономічної діяльності компаній. Це дозволяє уникати закріплення ризикованих угод і співробітництва ненадійними партнерами. При цьому передбачається аналіз і супровід усіх бізнес-процесів компанії, інформаційна підтримка, а також виявлення і діагностика особливостей організаційно-правових форм і економічної комерційної діяльності конкурентів, розробка договірної бази зовнішньоекономічних угод, спрямована на мінімізацію можливих ризиків;

due diligence 2- всестороннє дослідження діяльності компанії, її фінансового стану і положення на ринку. Процес включає збір та аналіз інформації, прийняття рішення і форми його подачі відносно актуальності вступу в ті чи інші взаємовідносини з контрагентами. За допомогою due diligence оцінюються можливі ризики (наприклад, фінансові, юридичні і т.д.). При зборі інформації враховуються будь-які факти незалежно від джерел їх походження. Вивчення отриманої інформації здійснюється різноманітними спеціалістами окремо від замовника. Форма подачі буває розгорнутою (з додатком окремих проміжних висновків спеціалістів, джерел інформації) або у вигляді короткої рекомендації щодо подальших дій. Due diligence - це процедура формування об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування, вкладу фінансів і багато інших факторів. В першу чергу він спрямований не всесторонню перевірку законності і комерційного приваблення угоди, що планується, або інвестиційного проекту, але немало важливу роль також грає і повнота інформації, яка надається при даному виді перевірки, що дозволяє інвесторам або діловим партнерам більш глибоко оцінювати всі переваги і недоліки співробітництва. На цьому список видів юридичних послуг не вичерпується. Юридичні компанії вирішують питання реєстрації нового бізнесу і отримання ліцензії на різноманітні види діяльності, захищають бізнес від ворожих поглинань і супроводжують дружнє злиття організацій, займаються правовою експертизою дій і винесених рішень податкових органів, надають послуги по вирішенню податкових спорів у позасудовому порядку і т.д.

Послуги юридичних компаній дуже потрібні: вузько кваліфікований спеціаліст, який завжди знайдеться в команді, має більше можливостей для вирішення конкретного питання, ніж один широко кваліфікований.

РОЗДІЛ 3. Ринок юридичних послуг в Україні


Особливості функціонування даного ринку в цілому визначаються специфікою самого продукту - консалтингової послуги.

Консалтингова послуга - інтелектуальний продукт, що залишається у володінні клієнта після завершення консультування.

Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності, непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Тому ідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами, можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробки та зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу після завершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.

Кон'юнктура ринку консультаційних послуг визначається співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьому ринку.

Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення. Як правило, послуги крупної консультаційної фірми охоплюють досить широкий діапазон галузей та функцій підприємства: загальне керівництво, управління фінансами, управління виробництвом, маркетинг, управління працею та кадровим потенціалом і ін.

Ринок юридичного консалтингу внаслідок впливу багатьох факторів важко назвати ринком у класичному розумінні. Його складно розділити на сегменти за ціновими та якісними характеристиками і ще важче визначити для кожного сегмента мінімальний набір аксіом та правил, за якими відбувається коливання попиту та пропозиції, а в остаточному підсумку формування ціни (або хоча б коридору цін). Сьогодні ринок юридичного консалтингу в Україні розвивається і росте. Щорічно консалтингові компанії, що мають на ринку статус надійних і стабільних, збільшують свої портфелі замовлень і регулярно рапортують про вдало реалізовані проекти. З'являються нові компанії, у тому числі представництва фірм із країн ближнього і далекого зарубіжжя, що декларують цілі для завоювання провідних позицій у фінансовому консалтингу.

Розвиток юридичного бізнесу в Україні має свої особливості, але загалом він кардинально не відрізняється від тенденцій світового юридичного бізнесу. Інша справа, що не всі розуміють ці тенденції, не використовують як засіб зростання. Разом із підвищенням конкуренції та рівня «щільності» юридичних фірм, потужно в останнє десятиріччя проявилося прагнення до глобалізації юридичного бізнесу.

Процеси глобалізації на ринку зумовлюють потребу у виборі певного шляху, яким має крокувати компанія для того, аби залишитися в бізнесі. Для України та країн СНД цей шлях полягає в одному з двох варіантів – створенні потужної компанії власними силами чи приєднанні до вже існуючого бренда. Свої недоліки та переваги можна знайти в кожному з названих шляхів.

Стратегічний менеджмент, який є основною дисципліною у сучасних бізнес-школах, рекомендує використовувати кілька стратегій входження і конкуренції на зовнішніх ринках. Цікавим є те, що ці рекомендації діють і відносно національного ринку: як для іноземних компаній,що на нього заходять, так і для національних фірм, які намагаються не втрачати позиції.

1. Стратегія експорту. Передбачає передачу українським оптовим фірмам функцій поширення продукції і реалізації маркетингової політики. Стратегія зводить до мінімуму ризики зарубіжної компанії і потреби у вкладанні капіталу. Розвиток експорту передбачає створення дилерської і дистриб'юторської мережі, що сприяє просуванню і зміцненню торгової марки.

На перший погляд, не зрозуміло: як це пов'язано саме із юридичним бізнесом. Але придивившись можна провести ряд паралелей. Виступаючи на IV Щорічному Форумі «Ринок надання юридичних послуг в Україні», Олег Макаров, розповідаючи про критерії успіху співпраці юридичних фірм при роботі на спільного клієнта, зазначив: «Працювати разом – не лише краще, але й вигідніше, ніж самому». Отож, цей вид стратегії можна порівняти з тим, що Олег Макаров назвав стратегічною співпрацею – офіси української компанії виходять на ринок під назвою іноземної фірми (наприклад, ЮФ «Арцингер та партнери»).

2. Стратегія ліцензування. Полягає в продажу патенту або ліцензії і застосовується компаніями – власниками технологій і нововведень, які не мають організаційних можливостей або ресурсів для виходу на зарубіжний ринок. На жаль, до юридичного бізнесу не застосовується. Уявіть таку фантастичну ситуацію: Clifford Chance почала розповсюджувати щось на кшталт ліцензій на використання свого бренда. Скільки компаній воліли б отримати таку ліцензію? Питання дискусійне.

3. Стратегія франчайзингу. На юридичному ринку її можна порівняти з афіліацією – коли юридична компанія залишає за собою бренд, але передає технологію (наприклад, The Silecky Firm і міжнародна ЮФ Squire, Sanders & Dempsey).

4. Стратегія злиття і поглинання. Відносини власності, звісно ж, надійніші за партнерство. Але багато гучних поглинань не виправдують сподівань, які на них покладаються. Як приклад можна назвати придбання компанією Ford компанії Jaguar, яка, незважаючи на всі зусилля, не змогла стати лідером у сегменті авто класу «люкс», де домінують Mercedes, BMW і Lexus.

Злиття і поглинання – типовий для юридичного бізнесу спосіб розвитку. Наразі слід очікувати, що кількість бутикових фірм зменшуватиметься за рахунок злиття з іншими відповідними представниками вузької спеціалізації в юридичному бізнесі. При цьому можна буде спостерігати й альтернативний процес – вихід частини партнерів (разом із юристами) зі складу невеликих бутикових компаній та приєднання до представників великого юридичного бізнесу.

5. Стратегічні альянси. Основне завдання стратегічного партнерства – досягнення синергетичного ефекту, який проявляється при об'єднанні компетенцій і ресурсів учасників партнерського проекту. Завдяки зовнішнім партнерським відносинам компанія здобуває цінні ресурси і можливості, яких не могла б отримати в іншому разі, а найважливішою умовою об'єднання зусиль є усунення суперечностей і побудова глибоких, довгострокових відносин. 1

Звичайно, недавня криза, яка частково має місце і сьогодні, не могла не вплинути на діяльність консалтингових фірм. В посткризовий період особливу актуальність набувають якісні юридичні послуги, пов’язані з реструктуризацією заборгованостей, визнанням недійсними договорів позики і забезпечення боргових зобов’язань. Наряду з колекторською набула розповсюдження антиколекторська практика, спрямована на захист від «вибиття» боргів. Принципово новий сервіс - оптимізація кредиторської заборгованості підприємства і оновлення його «податкової історії».2

На сьогоднішній день ринок юридичних послуг поступово виходить з кризи і починає новий етап розвитку. Особливу увагу фірми надають покращенню якості сервісу і удосконаленню досягнень, напрацьованих за роки практики. На думку багатьох експертів, ринок юридичних послуг стабілізується. З’являються нові амбіційні компанії, які мають всі шанси закріпити свої позиції, вибитися в лідери і з часом витіснити колишню еліту. Про це свідчать реальні факти. Так, в переліку одного з провідних рейтингів юридичних фірм за 2009 р. уже не значаться такі колись топові представники юридичної галузі, як, наприклад, ЮФ «Фарго».

В минулому році розпалася і одна з найбільших за кількістю персоналу компаній «Жаріков і Синиченко».

Український юридичний ринок все більше проявляє сегментацію. Навіть найбільші фірми, які зробили собі ім’я на тому, що охоплювали всі галузі практики і надавали послуги повного спектру, зараз сконцентрувалися на декількох найбільш прибуткових галузях. Саме за свою універсальність багато фірм поплатилися у 2009 р. Економічна криза особливо жорстко відобразилася і на сегментах ІРО, фінансування, іноземних інвестицій.

На сьогодні навіть сугубо консалтингові фірми перепрофілювалися і оголосили про посилення напрямку судових практик. Розгляд судових суперечок залишається найбільшим сегментом активного ринку юридичних послуг.

В минулому році сформувався новий союз практик «Іпотечне кредитування - виконавче виробництво - банкротство». Раніше така спайка могла бути сугубо ситуативною, зараз же юридична фірма, здатна забезпечити комплекс послуг в цих трьох сферах, набуває в якості клієнтів банківські установи, а часто і боржників по іпотечним кредитам, які, як ніхто інший, розраховують на допомогу юриста.

Якщо ж говорити про ринок юридичних послуг в цілому, то персонал цієї сфери доволі відчутно провідчував негативний вплив кризи, особливо у фірмах з некоректною організацією роботи. Наприклад, навіть великі і поважаємі юридичні організації скоротили цілі департаменти, що займалися нерухомістю. Колись попит на ці послуги був величезним, тому були створені спеціалізовані департаменти. Зараз же об’єм роботи в даному секторі критично знизився, і більшість спеціалістів фактично опинилися на вулиці.

Якби там не було, після кризи на юридичному ринку кількість безробітніх спеціалістів збільшилась. Так що ті організації, які уже відновили свої сили і готові запросити нових співробітників, мають хороші шанси вдосконалити кадровий склад.

Більшість фірм надають комплексні послуги з метою утримання клієнту і розвитку своїх практик. Така робота потребує повної віддачі і чіткої організації діяльності юристів. Спеціалізовані компанії вимушені розвивати комплекс сервісів для утримання клієнтів, яким легше досягнути розуміння з одною юридичною фірмою по всіх поточних питаннях. Як показує практика, для розвитку комплексного підходу необхідне залучення широкого кола професіоналів.

В нинішніх умовах, коли як юридичні компанії, так і їх клієнти тільки починають виходити з кризи, вартість правових послуг розраховується в більшості випадків індивідуально і раніше фіксовані ставки можуть суттєво коливатися в залежності від категорії того чи іншого клієнта.

Застосовувати традиційні критерії ціна-якість відносно ринку юридичних послуг важка навіть самим юристам, так як типових робіт в принципі не існує. Навіть в таку масову практику, як реєстрація підприємства, спеціалісти включають різноманітний об’єм заходів, іноді, наприклад, обмежуючись підготовкою уставних документів. Оцінити якість сервісу також важко, так як єдиних вимог і нормативів немає, а будь-яка оцінка носить суб’єктивний і часто суперечливий характер.

Говорячи про прогнози розвитку ринку юридичних послуг варто відзначити, що після виборів Президента варто очікувати певних змін. Деякі бізнес-групи стануть розвивати нові великі проекти, інші обмежаться уже існуючими напрямками, треті взагалі призупинять діяльність. Якщо говорити про юридичну участь, то більша зайнятість і хороші заробітки у спеціалістів права виникають, як правило, в двох випадках: в епоху накопичення досвіду і в період його переробки. Враховуючи, що накопичення вже відбулося і у держави залишилося не так багато активів для приватизації, роботи може прибавитися лише у випадку перерозподілу капіталу. Навряд чи буде багато таких масштабних процесів, як, наприклад, передача «Криворіжсталі» новому власнику, але в найближчому майбутньому все ж варто очікувати подібних практик1.

Отже, насамкінець можна сказати, що юриспрунденція не живе сама по собі, вона обслуговує бізнес. І якщо він буде розвиватися, то і правовий сектор піде вгору. Однозначно найнижчу точку кризи економіка нашої країни пройшла, так що ринок юридичних послуг буде продовжувати свій прогресивний розвиток.

Висновок


Отже, можна зробити висновок, що в сучасному світі допомога юриста є просто необхідною не лише у виняткових випадках, але й у повсякденному житті. У зв’язку з розвитком економіки та соціального життя України взагалі з’являється такий вид консалтингу як юридичний. Поняття «юридичні послуги» дуже широке, але посилаючись на законодавство, можна сказати, що «юридичні послуги – надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо)».

В Україні на сьогодні існує декілька форм надання юридичної допомоги, наприклад, адвокатура, нотаріат, юрисконсультські послуги а також чимало інших видів, виникнення яких пов’язане з розвитком приватного бізнесу. Юридична допомога дуже «прижилася» в нашому суспільстві, адже майже в будь-якому населеному пункті можна зустріти нотаріальну, адвокатську контору чи інші установи у сфері юридичного консалтингу.

Звичайно, такий попит на юридичні послуги зумовив виникнення специфічного ринку юридичних послуг. Зараз він знаходиться у стані розвитку, але криза відчутно відобразилася на ньому. Це призвело до скорочення працівників, зайнятих у сфері юридичного консалтингу і переорієнтації багатьох юридичних фірм та організацій. Як було зазначено, найбільш кризовий період країна вже пережила і тому ринок юридичних послуг продовжує свій прогресивний розвиток.

Список використаної літератури


1. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року//Вісник Верховної Ради України. - 1993. - №9

2. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року//Вісник Верховної Ради України. - 1993. - №39

3. Електронний ресурс «Ліга-новини»: http://www.news.liga.net

4. Електронний ресурс «Юристы Тулы»: http://www.tulaurist.net/

5. Електронний ресурс «Город Киров»: http://www.gorodkirov.ru/ Ладигіна Н. Юрист вам в допомогу

6.Електронний ресурс «Міжнародні маркетингова група»: http://www.marketing.ua.com/ Громова Т . Огляд ринку юридичних послуг

7. Авер’янов В. До питання про поняття так званих «управлінських послуг»//Право України. - 2002. - №6

8. Костенко Л. Юридичні послуги як вид соціальних послуг//Правовий тиждень. - 2009 р. - №6(132)

9. Ніколайчук О. Стратегічні альянси//Юридична газета. - 2008. -№27 (162)

10. Сафулько С. Безоплатна юридична допомога//Юридична практика. - 2010. - № 44/254

11. Франківська А. Ринок юридичних послуг: тенденції та перспективи //Юридична газета". - № 3 (63). - 17 лютого 2006 р. - ст. 21

Размещено на http://

1 Електронний ресурс «Юристы Тулы»: http://www.tulaurist.net/

1 Костенко Л. Юридичні послуги як вид соціальних послуг//Правовий тиждень. - 2009 р. - №6(132)

1 Закон України «Про адвокатуру»

1 Сафулько С. Безоплатна юридична допомога//Юридична практика. - 2010. - № 44/254

1 Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року

1 Електронний ресурс «Город Киров»: http://www.gorodkirov.ru/ Ладигіна Н. Юрист вам в допомогу

1 Електронний ресурс «Город Киров»: http://www.gorodkirov.ru/ Ладигіна Н. Юрист вам в допомогу

2 Електронний ресурс «Ліга-новини»: http://www.news.liga.net

1 Ніколайчук О. Стратегічні альянси//Юридична газета. - 2008. -№27 (162)

2 Електронний ресурс «Міжнародні маркетингова група»: http://www.marketing.ua.com/ Громова Т . Огляд ринку юридичних послуг

1 Електронний ресурс «Міжнародні маркетингова група»: http://www.marketing.ua.com/ Громова Т . Огляд ринку юридичних послуг

Рефетека ру refoteka@gmail.com