Рефетека.ру / Промышленность и пр-во

Курсовая работа: Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра ТМ і КТС

Група МС-112


Курсовий проект

з дисципліни «Механоскладальні дільниці та цехи»

ТЕМА: «Проектування механічної дільниці для обробки деталі Корпус»


Житомир

Зміст


1. Завдання на проектування

2. Вихідні дані для проектування

3. Визначення серійності виробництва

4. Розрахунок необхідної кількості верстатів

5. Розрахунок чисельності працівників

6. Визначення необхідних площ

7. Енергетична частина

8. Будівельна частина

9. Оцінка економічної ефективності


1. Завдання на проектування


Задана деталь (корпус) є типовим представником програми, на яку розробляється технологічний процес. Деталь призначена для закріплення кулькової гвинтової пари поздовжнього переміщення супорту верстата 1В340Ф3. Креслення деталі-представника наведено в додатку.

Річна програма випуску деталі-представника N1 = 12500 шт/рік

Дві інші деталі програми, на які технологічний процес не розробляється, - корпус (назвемо його „корпус 2”) та кришка.

Річна програма випуску 2-х деталей програми:

корпусу: N2 = 12500 шт/рік;

кришки: і N3 = 12500 шт/рік.


2. Вихідні дані для проектування


Типовий маршрутний технологічний процес обробки деталі-представника подано далі:

Типовий маршрутний технологічний процес обробки деталі „Корпус”

Проектування механічної дільниці для обробки деталіПроектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі


Встановлені при розробці технологічного процесу норми часу для кожної з операцій механічної обробці 1-єї деталі-представника наведені в таблиці 1.


Таблиця 1. Норми часу на операції механічної обробки деталі-представника

Операція

Верстат

ТО, хв

ТД, хв

ТШТ, хв

ТШТ.К., хв

10 фрезерна 6Р13Ф3 1,01 1,55 2,76 2,87
15 фрезерно-розточувальна 6Р13Ф3 1,48 1,49 3,2 3,37
20 фрезерна ГФ2171С5 2,62 1,76 4,73 4,84
25 фрезерно-розточувальна ГФ2171С5 4,7 1,76 6,39 7,14
30 свердлильна ГФ2171С5 3,64 2,71 6,86 6,93
35 свердлильна ГФ2171С5 2,06 1,46 3,8 3,88
40 свердлильна ИР500ПМФ4 1,81 3,89 5,97 6,05

Трудомісткість обробки 1-єї деталі-представника по кожній і-тій операції:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі, (верстато-год)


Сумарна трудомісткість обробки 1-єї деталі-представника на кожному з типорозмірів верстату визначається як сума трудомісткостей обробки по всім операціям, що виконуються на даному типорозмірі верстату:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі, (верстато-год)


або


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


де Проектування механічної дільниці для обробки деталі - штучно-калькуляційний час виконання і-ї операції (табл. 1).

Визначимо трудомісткість для кожного типорозміру обладнання:


для 6Р13Ф3: Проектування механічної дільниці для обробки деталі (верстато-годин);

для ГФ2171С5: Проектування механічної дільниці для обробки деталі (верстато-годин);

для ИР500ПМФ4: Проектування механічної дільниці для обробки деталі (верстато-годин);


Результати обчислень зведемо до таблиці 3.

Деталь, на яку розроблявся технологічний процес, є типовим представником групи деталей, що виготовляються в проектованому цеху. Розрахунок ведеться за приведеною програмою на основі базової маршрутної технології деталі-представника, а трудомісткість по переробкам для деталей програми визначається згідно коефіцієнтів приведення, які враховують різницю в трудомісткості від маси (Проектування механічної дільниці для обробки деталі), серійності (Проектування механічної дільниці для обробки деталі), точності (Проектування механічної дільниці для обробки деталі).

Загальний коефіцієнт приведення розраховуємо за формулою:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


Значення коефіцієнтів приведення для деталей даного цеху вказано в таблиці 2:


Таблиця 2. Коефіцієнти приведення деталей програми

№ п/п Позначення деталі Назва деталі Коефіцієнт приведення

Загальний коефіцієнт

Проектування механічної дільниці для обробки деталі




Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі


1 30.05.25 Корпус (базова деталь) 1 1 1 1
2 30.12.04 Корпус 2 1,4 0,8 1,1 1,232
3 30.20.08 Кришка 0,9 0,9 1,0 0,891

Трудомісткість деталей, на які технологічний процес не розробляється, визначається множенням трудомісткості базової деталі на відповідний коефіцієнт приведення:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі.


Результати зведені в таблицю 3.


Таблиця 3. Трудомісткості обробки всіх деталей програми

№ п/п Позначення деталі Назва деталі Трудомісткість деталі, верстато-годин Річна програма, шт.



загальна

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Т6Р13Ф3 Т ГФ2171С5 ТИР500ПМФ4
1 30.05.25 Корпус (базова деталь) 0,585 0,104 0,38 0,101 12500
2 30.12.04 Корпус 2 0,721 0,128 0,468 0,125 12500
3 30.20.08 Кришка 0,521 0,093 0,338 0,09 12500


Σ =

1,827

0,325

1,186

0,316

37500


спрощено для загальних трудомісткостей по типам обладнання:

Трудомісткість, верстато-годин Річна програма, шт/рік

Загальна

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

Проектування механічної дільниці для обробки деталі


1,827

0,325

1,186

0,316

NΣ = 37000


3. Визначення серійності виробництва


Приймаємо 2-змінний режим роботи.

Такт випуску для деталі-представника:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі,


де

FД = 3890 год (для верстатів з ЧПК) - дійсний фонд роботи обладнання у дві зміни;

N1 = 12500 річна програма випуску деталі-представника;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі (хв/шт).

Сумарний штучно-калькуляційний час :Проектування механічної дільниці для обробки деталі (хв)

Середній штучний час:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі(хв),


де n – кількість операцій

Коефіцієнт серійності:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі → виробництво багатосерійне.


4. Розрахунок необхідної кількості верстатів


Розрахункова кількість верстатів визначається діленням сумарної трудомісткості обробки на верстатах даного типорозміру на дійсний фонд роботи обладнання:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі,


де

Fд = 3890 год - дійсний фонд роботи обладнання (верстатів з ЧПК) у дві зміни

Проектування механічної дільниці для обробки деталі=37500 - річна програма випуску усіх деталей;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі (шт.);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі (шт.);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі (шт.);


Коефіцієнт завантаження обладнання рівний відношенню розрахункової кількості верстатів до прийнятої:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


Середній коефіцієнт завантаження верстатів на дільниці:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


Результати розрахунків зводимо в таблицю 4:


Таблиця 4. Розрахунок кількості верстатів та їх коефіцієнта завантаження

Типорозмір верстату

Сумарна трудоємкість, верстато-год.

Річна програма, шт.

Розрахункова кількість верстатів, шт.

Прийнята кількість верстатів, шт.

Коефіцієнт завантаження обладнання

Середній коефіцієнт завантаження

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

6Р13Ф3 0,325 12500 3,13 4 0,78 0,878
ГФ2171С5 1,186 12500 11,4 12 0,95
ИР500ПМФ4 0,316 12500 3,05 4 0,76

Σ

20

-

За результатами розрахунків будуємо графік завантаження обладнання:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


5. Розрахунок чисельності працівників


Число верстатників визначають за верстатомісткістю річного обсягу робіт або за прийнятим числом верстатів цеху (дільниці):


Проектування механічної дільниці для обробки деталі,


де

ФР = 1840 год - ефективний річний фонд часу робітника;

КМ ≈ 2 для верстатів з ЧПК.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі=37500 шт.;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – сумарна трудомісткість обробки


для верстатників 6Р13Ф3: Проектування механічної дільниці для обробки деталі, приймаємо 4 чол.

для верстатників ГФ2171С5: Проектування механічної дільниці для обробки деталі, приймаємо 12 чол.

для верстатників ИР500ПМФ4: Проектування механічної дільниці для обробки деталі, приймаємо 4 чол.


Кількість допоміжних робітників, інженерно-технічних робітників (ІТР), службовців та ін молодшого персоналу приймемо у відсотках від числа верстатників:

Результати розрахунків занесемо до табл. 5:


Таблиця 5. Розрахунок чисельності працюючих

Категорія робітників

Відсоток від число верстатників, %

Розрахункова кількість, чол.

Прийнята кількість, чол.

Верстатники 100 % - 20
Допоміжні робітники 30 % 6 6
ІТР 20 % 4 4
Молодший обсл. персонал 3 % 0,6 1
Службовці 2 % 0,4 1
Робітники ВТК 5 % 1 1

Всього:

-

33


Число виробничих і допоміжних робітників, що працюють у першу зміну, приймається у відсотках від їх кількості = 60%, ІТР -70%.


6. Визначення необхідних площ


Загальна площа цеху дільниці визначається так:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі , де

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - виробнича площа цеху дільниці, яка визначається за формулою:

Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де


Проектування механічної дільниці для обробки деталі - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює для середніх верстатів 24 м2;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі= 20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4.);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - допоміжна площа цеху (дільниці) в загальному випадку:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


В цій формулі:

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - площа заточувального відділення:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де


Проектування механічної дільниці для обробки деталі - питома площа на один заточувальний верстат, визначається за нормативами в залежності від розміру виробів і дорівнює в нашому випадку 12 м2;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі-


кількість основних верстатів заточувального відділення, що визначається у відсотках від прийнятої кількості верстатів.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – площа відділу ремонту інструменту і оснастки. Оскільки прийнята кількість основних верстатів менше 100, то даний відділ не передбачається.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - площа інструментально-роздавальної комори (ІРК);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі- площа комори зберігання пристроїв;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі- площа комори інструментальної оснастки.

Оскільки прийнята кількість верстатів менше 200, встановлюється одна комплексна комора для усіх видів інструментів та пристроїв, а відповідні норми площ сумуються:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі, м2.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де


с =20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,5 м2;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де


Проектування механічної дільниці для обробки деталі - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,4 м2;

Отже:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2),


Проектування механічної дільниці для обробки деталі – площа відділу технічного контролю (ВТК):


Проектування механічної дільниці для обробки деталі ( м2),


де

Проектування механічної дільниці для обробки деталі = 1 - розрахована раніше кількість робітників відділу технічного контролю (табл. 5);

5 м2 – площа на 1-го робітника ВТК;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – коефіцієнт на розташування обладнання, інвентарю та проходів.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі– площа цехової ремонтної бази, в даному проекті не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 100.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі– сумарна площа складів, в нашому випадку є сумою площ складу готових деталей і складу заготовок:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі


Величина площ кожного з складів:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі ,

де

Проектування механічної дільниці для обробки деталі = 5 днів – нормальний час зберігання заготовок/деталей на складі (за нормативами);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі днів – число робочих днів на протязі року;

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – середня вантажонапруженість площі складу (за нормативами);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі= 0,25 – коефіцієнт використання площі цеху (за нормативами):

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - площа складу заготовок :


Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де

Проектування механічної дільниці для обробки деталі (т) –


маса всіх заготовок, що обробляються на дільниці на протязі всього року;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі т ;


m =22 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);


Проектування механічної дільниці для обробки деталі - площа складу готових деталей ::

Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2), де

Проектування механічної дільниці для обробки деталі


т - маса всіх деталей, що обробляються на дільниці на протязі всього року;


Проектування механічної дільниці для обробки деталі т ;

m =20 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – площа відділів для приготування і роздавання змащувально-охолоджуючих рідин, не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 30.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі – площа відділу збору і переробки стружки не передбачається, оскільки виробнича площа невелика.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі - площа відділу ізоляції браку ~ 9 м2.

Отже, сумарна потрібна допоміжна площа дільниці:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2);


Загальна необхідна площа дільниці:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі ( м2)


Результати розрахунку площ цеху (дільниці) зведені в таблиці 6:


Таблиця 6. Площа відділень цеху

Найменування службових приміщень

Площа, м2

А - Виробнича площа

1 - Механічна дільниця


480

Б - Допоміжна площа

1 - Заточувальне відділення

2 - ІРК

3 - Контрольне відділення

4 - Склад заготовок

5 - Склад деталей

6 - Відділ ізоляції браку


12

18

8

17

27

9

Разом допоміжної площі: 91

Загальна технологічна площа:

571


Розрахунок площ побутових приміщень:

В даній роботі передбачаємо:

а) гардеробну кімнату: Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2),

0,43 м2 – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);

б) санвузол: Проектування механічної дільниці для обробки деталі м2, (за нормативами 2,6 м2 – на 18 чоловіків або на 12 жінок);

в) кімнату для відпочинку: Проектування механічної дільниці для обробки деталі( м2),

0,2 м2 – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);


7. Енергетична частина


Річна потреба в електроенергії:


W = Na Fд ηз , кВт/год


Na — активна потужність;

Fд –дійсний робочий фонд часу роботи обладнання, год;

ηз – коефіцієнт завантаження обладнання.


Na = Кп Nуст, кВт


Отже,


W = Кп Nуст Fд ηз


Кп = 0,25 — коефіцієнт попиту;

Nуст — встановлена потужність обладнання (всієї кількості верстатів даного типорозміру).


W6Р13Ф3 = 0,25·30·3890·0,78=22756,5 , (кВт/год)

WГФ2171С5 = 0,25·90·3890·0,95=83148,75 , (кВт/год)

WИР500ПМФ4 = 0,25·56·3890·0,76=41389,6 , (кВт/год)

Результати зводимо до табл. 7


Таблиця 7. Розрахунок потреби в електроенергії

Споживач

Кількість,

шт

Потужність, кВт Дійсний робочий фонд часу, год Коеф. заван-таження

Річна витрата,

кВт/год



одиниці всього


6Р13Ф3 4 7,5 30 3890 0,78 22756,5
ГФ2171С5 12 7,5 90 3890 0,95 83148,75
ИР500ПМФ4 4 14 56 3890 0,76 41389,6

ЗАГАЛОМ

20




147294,85


8. Будівельна частина


Сітку колон та схему корпуса вибираємо за нормативами, виходячи з необхідної розрахованої загальної площі цеху (572 м2 – табл. 6).

Ширина прольоту - 24 м, крок середніх колон - 12 м, крок крайніх колон приймаємо 12 м.

Довжина прольоту рівна добутку числа кроків на крок колон:


3*12= 36 (м)


На дільниці розміщені підвісний однобалочний кран вантажопідйомністю 2 т.

Будівля виконана з залізобетонних конструкцій.

Висота будівлі розраховується за формулою:

Н = А1 + А2 + А3 + А4 + А5 6


Схема визначення висоти будівлі на рис.1.

А1= 3205 мм — висота найвищого верстату (ИР500ПМФ4);

А2 = 800 мм — проміжок між верстатом і виробом, що транспортується;

А3 = 400 мм — висота найбільшого виробу в положенні транспортування;

А4 = 1000 мм — висота строп, [п.5.2.1., с.24, 10];

А5 = 1000 мм — відстань від гаку до стелі, [п.5.2.1., с.25, 10];


Н = 3205 + 800 + 400 + 1000 + 1000 = 6405 (мм)


Приймаю висоту будівлі — 7,2 м згідно нормативів.


Проектування механічної дільниці для обробки деталі

1 — обладнання; 2 — деталь; 3 — стропи.

Рис.1 — Визначення висоти прольоту


9. Оцінка економічної ефективності


Розрахунок економічної ефективності ведеться за наступним співвідношенням:

Проектування механічної дільниці для обробки деталі

де

С1 = 42 грн. - собівартість одиниці продукції згідно з існуючим виробництвом;

С2 = 38,2 грн. - собівартість одиниці продукції згідно з спроектованим виробництвом;

К1 = 0,5·106 грн. - питомі капітальні вкладення на одиницю продукції згідно з існуючим і спроектованим виробництвом (задатись значеннями самостійно)

К2 = 0,4·106 грн. - питомі капітальні вкладення на одиницю продукції згідно зі спроектованим виробництвом;

ЕН = 0,15 – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат.

Проектування механічної дільниці для обробки деталі= 37500 – сумарна програма випуску всіх деталей.

Термін окупності капітальних вкладень:


Проектування механічної дільниці для обробки деталі (роки)


Нормативний строк окупності 2...3 роки, отже запропонований проект є ефективним.


Література


1. Анурьев В.И. – Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. Т.1. – 8-е изд., перераб. и доп. Под. ред. И.Н. Жестковой. – М.: Машиностроение, 2001. – 920 с.

2. ГОСТ 25347-82. - Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Поля допусков и рекомендуемые посадки (СТ СЭВ 144-88).

3. ГОСТ 26645-85. - Оливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку.

4. ГОСТ 3.1125-88. ЕСТД. Правила графического выполнения элементов литейных форм и отливок.

5. ГОСТ 3212-92. – Комплекты модельные. Уклоны формовочные, стержневые знаки, допуски размеров.

6. Кирилович В.А., Мельничук П.П., Яновський В.А. - Нормування часу та режимів різання для токарних верстатів з ЧПК: Навчальний посібник для студентів машинобудівних спеціальностей / Під заг. ред. В.А. Кириловича. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 600 с.

7. Курсовое проектирование по технологи машиностроения./Под ред. А.Ф. Горбацевича. – Минск, Высш.шк., 1975. – 288 с.

8. Мельников Г.Н., Вороненко В.П. - Проектирование механосборочных цехов; Учебник для студентов машиностроит. специальностей вузов/Под ред. А.М. Дальского. - М.: Машиностроение, 1990. - 352 с.

9. Мельничук П.П., Боровик А.І., Лінчевський П.А., Петраков Ю.В. – Технологія машинобудування: Підручник. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 882 с.

10. Методические указания к определению площадей и выполнению планировки цеха в технологических дипломных проектах. - Киев: КПИ, 1989. - 50 с.

11. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу „Механоскладальні цехи та дільниці”. Для студентів машинобудівних спеціальностей. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 27 с.

12. Общемашиностроительные нормативы времени вспомогательного, на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключительного для технического нормирования станочных работ. Серийное производство.- Изд. 2-е, М: Машиностроение, 1974. – 426 с.

13. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. Часть І. Токарные, карусельные, токарно-револьверные, алмазно-расточные, сверлильные, строгальные, долбежные и фрезерные станки. Изд. 2-е, М :Машиностроение, 1974. – 406 с.

14. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. Часть ІІ. Зуборезные, горизонтально-расточные, резьбонакатные и отрезные станки. Изд. 2-е, М: Машиностроение, 1974. – 406 с.

15. Петров П.В. – Расчет оливки и оценка способа литья. - Методические указания для выполнения практической работы по дисциплине "Технология приборостроения". – Новосибирск, ИИОТ СГГА, 2005.

16. Проектирование и производство заготовок в машиностроении: Учеб. Пособие / П.А. Руденко, Ю.А. Харламов, В.М. Плескач; под общ. ред. В.М. Плескача. – К.: Выща шк., 1991. – 247 с.

17. Справочник по чугунному литью./Под ред. д-ра техн. наук Н.Г. Гришовича. – 3-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1978. – 758 с.

18. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Т.2/ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1985. – 496 с.

Похожие работы:

  1. • Розрахунок та проектування автоматичної лінії для ...
  2. • Підвищення ефективності механічної обробки деталей з ...
  3. • Організація виробництва в дільниці виробничого цеху
  4. • Проектування технологічної оснастки для ...
  5. • Проектування технологічного оснащення для ...
  6. • Виготовлення деталей та їх класифікація
  7. • Розробка технологічного процесу виготовлення деталі ...
  8. • Система автоматизації проектних робіт як об"єкт проектування
  9. • Проект електроремонтної дільниці ремонтної майстерні ...
  10. • Розробка технологічного процесу виготовлення деталі ...
  11. • Оздоблювальні види обробки
  12. • Системи оброблення економічної інформації
  13. • Автоматизоване проектування комп"ютерних систем
  14. • Створення математичної моделі процесу обробки кінцевими ...
  15. • Проектування дільниці по відновленню кулачків ...
  16. • Технологічний процес виготовлення деталі "Втулка ...
  17. • Оптимізація і скорочення часу відновлення технологічної ...
  18. • Методика обчислення фондів основної і додаткової ...
  19. • Организационно-экономическое проектирование процессов ...
Рефетека ру refoteka@gmail.com