Рефетека.ру / Транспорт

Отчет по практике: Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ


Звіт

з технологічної практики


Хмельницький 2010


Зміст звіту з технологічної практики


Вступ

1. Структура та характеристика АТП

Коротка характеристика місця проходження практики

Історія розвитку

Структура підприємства

2. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля

2.1 Технічне обслуговування та діагностика автомобіля

2.2 Технічна документація при проведенні ТО та ремонту

2.3 Засоби технічного обслуговування і ремонту

2.4 План робочого місця

3. Основні напрямки вдосконалення системи діагностування,технічного 27 обслуговування і ремонту автомобілів

4. Техніка безпеки

Висновки

Література


Вступ


Основними цілями проходження технологічної практики є:

1) Удосконалення професійних умінь та навиків по спеціальності.

2) Закріплення, розширення і систематизація знань на базі вивчення.

3) Розвиток професійного мислення.

4) Підбір і підготовка матеріалів для курсового проектування з предметів.

- Будова і ремонту автомобілів та двигунів.

- Технологія ремонту автомобілів.

- Економіка і планування підприємства.

5) Набуття практичного досвіду при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів.

Основною задачею технологічної практики є можливість набути практичних навичок при обслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля .

Використовуючи теоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під час експлуатації цих елементів автомобіля.

Ця практика дає можливість набути студенту практичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів. Використовуючи теоретичні знання набуті при проходженні курсу спец предметів . А також дає прекрасну можливість студенту стати висококваліфікованим працівником, а також це прекрасна можливість для збору матеріалів для виконання курсових та дипломного проекту.


1.Структура та характеристика АТП


1.1 Коротка характеристика місця знаходження практики


( повна назва підприємства , адреса , керівник , рік заснування , вид діяльності , форма власності, нявність представництв , обєм робіт за рік )

ВАТ "Хмельниччина-Авто" яке знаходиться на вулиці Проспект миру 102 , було засновано у 1969 році як Хмельницьке виробниче мiжобласне управлiння Хмельницькавтотехобслуговування. Нині ж її генеральним директором є Підмурняк Олексій Васильович.

Основні напрямки діяльності "Хмельниччини-Авто" - це реалізація автомобілів, оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючих послуг : кафе, мотель, сауна, стоянка та ін..

Підприємство прикладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників.

В даний час товариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запоріжського автомобілебудівного заводу.

"Хмельниччина-Авто" це відкрите акціонерне товариство яке входить у склад холдингової компанії - корпорації "УкрАвто" .

На сьогоднішній день до складу товариства "Хмельниччина-Авто" входять два підприємства в м.Хмельницькому, а також філії в районних центрах: Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, Шепетівці та Полонному. Серед структурних підрозділів налічується 6 автомагазинів та 7 автосалонів .


1.2 Історія розвитку


15.04.1969р.створене Хмельницьке міжобласне управління Укрглававтотехобслуговування" Хмельницьктехобслуговування. На правах окремо розташованих СТО увійшли в його склад Хмельницька СТО № 1 і Камянець-Подільська СТО по Хмельницькій області та сервісні підприємства в Житомирській, Чернівецькій, Вінницькій та Тернопільській областях.

30 грудня 1974р. — введено в експлуатацію 25-постову станцію технічного обслуговування №2 в м.Хмельницькому.

1 липня 1975р. — в м.Шепетівка відкрито філіал на 4 машино-міста, який після реконструкції і технічного переоснащення з 10 квітня 1984р. існує як дочірнє підприємство ВАТ "Хмельниччина-Авто".

Протягом 1980-90рр. проведені реконструкції і технічні переозброєння Кам"янець-Подільського та Старокостянтинівського СТО, які стали дочірніми автосервісними підприємствами ВАТ "Хмельниччина-Авто" "Смотрич-Авто" і "Случ-Авто".

12 червня 1975р. створене Хмельницьке обласне виробниче об"єднання "Хмельницькавтотехобслуговування". В цьому ж році введений в експлуатацію автосалон при Хмельницькій СТО №2.

30 грудня 1988р. створена служба надання технічної допомоги на дорогах 0-88.

16 січня 1992р. створене Хмельницьке обласне орендне підпнриємтво "Хмельницькавтосервіс".

На протязі 1992-93рр. введені в дію мотель "Автосервіс", авторинок, кафе-бар "Надія".

19 червня 1993р. утворилося Відкрите Акціонерне Товариство "Хмельниччина-Авто".

Відкрите акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" має багаторічний досвід роботи в галузі автосервісу та роботи на автомобільному ринку.

"Хмельниччина-Авто" входить у склад холдингової компанії - корпорації "УкрАвто", яку називають лідером українського авторинку або компанією №1. На відміну від більшості вітчизняних "титаніків", за свою майже 40-річну історію вона не тільки втрималася на плаву, але й стала лідером автомобільної галузі.

На сьогоднішній день до складу товариства "Хмельниччина-Авто" входять два підприємства в м. Хмельницькому, а також філії в районних центрах : Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, Шепетівці, Полонному. Серед структурних підрозділів налічується 7 автомагазинів, 4 автосалони.

Основні напрямки діяльності Хмельниччини-Авто - це реалізація автомобілів, оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючих послуг : кафе, мотель, сауна, стоянка та ін.

Хмельниччина-Авто прикладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників. В даний час товариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запорізького автомобілебудівного заводу, який з 2003 року входить до структури "УкрАвто".


2. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля


2.1 Технічне обслуговування та діагностика автомобіля


Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів: • щоденне; • перше; • друге; • сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: • контроль стану автомобіля; • підтримання належного зовнішнього вигляду; • заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: • контрольно-діагностичні, • кріпильні, • регулю­вальні, • мастильні, • інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів. Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації (табл. 1.2, 1.3). В період обкатування нового автомобіля встановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.

Таблиця 1 - Характеристика категорій умов експлуатації автомобілів

Категорія

Умов експлуатації

автомобілів

Умови руху автомобілів

Технічна

Категорія доріг

I Автомобільні дороги з асфальтобетонним і прирівненими до нього покриттями за межами приміської зони І,ІІ
II Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст (до 100 тис. жителів) І,ІІ
III Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в гірській місцевості, проїзні частини вулиць великих міст І,ІV
IV Автомобільні дороги зі щебеневим або гравійним покриттям у гірській місцевості, автомобільні грунтові профільовані та лісовозні дороги ІІ-ІV
V Непрофільовані дороги й стерня, кар'єри, котловани та тимчасові під'їзні шляхи, природні грунтові дороги в гірській місцевості VI,V

Ремонт — це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої відмовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

Запобіжний ремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, що працюють в однакових умовах. При цьому спрощується визначення термінів заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботи автомобілів на лінії та пов'язаних із ними простоїв.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремонту дає змогу своєчасно усунути причини появи різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсяг ремонтних робіт, застосувати прогресивні методи ремонту й відновлення деталей, скоротити час простою автомобілів, пов'язаного з ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.

Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту: • поточний; • капітальний.

Поточний ремонт (ПР), спрямований на усунення відмов і несправностей, що виникають під час експлуатації автомобіля, здійснюється в ремонтних майстернях і передбачає часткове розбирання автомобіля, заміну окремих несправних агрегатів, вузлів та деталей новими або відремонтованими, складання й випробування.

Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базових. До базових деталей належать: • блок циліндрів двигуна; • картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму; • балка переднього моста; • металевий каркас кузова чи кабіни; • поздовжні балки (лонжерони) рами.

Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО-2.

Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ремонті його слід проводити агрегатним методом, за яким несправні агрегати або такі, що потребують капітального ремонту, замінюються справними, взятими з оборотного фонду.

Капітальний ремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання та випробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту: • індивідуальний; • агрегатний.

У разі застосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати,, а замість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, Що потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності й підвищити ефективність використання автомобіля

Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

Доцільно спеціалізувати виробничі дільниці на виконанні робіт з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнання, кузовів тощо. Вузька спеціалізація ремонтних постів дає змогу застосовувати найпродуктивніші методи ремонту, типові технологічні процеси, засоби механізації, поліпшувати якість і знижувати собівартість ремонту автомобіля.

ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛІВ

Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в цілому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомобіля.

За часом проведення діагностування поділяють на: • періодичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля); • неперервне.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види діагностування: • перше (Д-1), • друге (Д-2). Під час Д-1, що, як правило, виконується перед ТО-1 і в процесі його, визначають технічний стан агрегатів та вузлів, які забезпечують безпеку руху й придатність автомобіля до експлуатації.

Під час Д-2, що здебільшого здійснюється перед ТО-2, оцінюють технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають, чи потрібен ремонт.

Засоби діагностування бувають: • зовнішні; • вбудовані.

Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. До них належать: • стенди; • переносні прилади; • пересувні станції, укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями.

Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Це датчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування дають змогу водієві постійно контролювати стан гальмової системи, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибрати найекономічніші й безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинити рух у разі аварійної ситуації.

2.2 Технічна документація при проведенні ТО та ремонту


Ця документація визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Мета технічного обслуговування і ремонту – підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

У цій документації наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: дорожній транспортний засіб (ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;

технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування;

система технічного обслуговування та ремонту техніки - сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять у цю систему;

періодичність технічного обслуговування (ремонту) - інтервал часу чи напрацювання між даним видом технічного обслуговування (ремонту) і наступним таким же видом або іншим більшої складності;

напрацювання - тривалість або обсяг роботи виробу. Напрацювання може бути як неперервною величиною (тривалість роботи в годинах, кілометрах пробігу і т.ін.), так і цілочисельною величиною (число робочих циклів, пусків і т.ін.);

підготовка до продажу - комплекс операцій чи операція щодо виявлення та усунення усіх несправностей, які виникли в процесі транспортування і зберігання ДТЗ та підготовки їх до використання;

сезонне технічне обслуговування - технічне обслуговування, яке виконується для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах;

трудомісткість технічного обслуговування (ремонту) - трудовитрати на проведення одного технічного обслуговування (ремонту) даного виду;

фірмове обслуговування - метод виконання технічного обслуговування підприємством-виробником;

технічний стан - сукупність схильних до зміни в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, яка характеризується в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на цей виріб;

справний стан (справність) - стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин;

роботоздатний стан (роботоздатність) - стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами);

капітальний ремонт (КР) - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових;

ресурс - сумарне напрацювання виробу з початку його експлуатації чи поновлення експлуатації після ремонту певного виду до переходу в граничний стан;

граничний стан - стан виробу, коли його подальше застосування за призначенням недопустиме чи недоцільне або відновлення його справного чи роботоздатного стану неможливе чи недоцільне.

Система технічного обслуговування та ремонту ДТЗ Система технічного обслуговування та ремонту ДТЗ передбачає:

підготовку до продажу;

технічне обслуговування в період обкатки;

щоденне обслуговування;

перше технічне обслуговування (ТО-1);

друге технічне обслуговування (ТО-2);

сезонне технічне обслуговування;

поточний ремонт;

капітальний ремонт;

технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.

Підготовка до продажу здійснюється торговельною організацією з метою уведення ДТЗ в експлуатацію. Вона виконується на спеціалізованих пунктах чи підприємствах, які реалізують продукцію та здійснюють фірмове обслуговування. У разі відсутності сервісного обслуговування підготовку ДТЗ до експлуатації здійснює покупець.

Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлюється виробником і наводиться у сервісній документації ДТЗ. Підготовка до продажу обов'язково містить такі роботи, як зняття з консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектності та роботоздатності.

Перелік та обсяг робіт технічного обслуговування в період обкатки ДТЗ встановлюється виробником і наводиться у сервісній документації.

Щоденне обслуговування проводиться після роботи з метою підготовки ДТЗ до подальшої експлуатації. Воно передбачає:

перевірку технічного стану;

виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього

вигляду;

заправлення експлуатаційними рідинами;

усунення виявлених несправностей;

санітарну обробку ДТЗ.

Прибирально-мийні роботи виконуються за потребою, але обов'язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом.

Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажів.

Перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗ на місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи.

Технічне обслуговування ДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цим документом та інструкціями виробників перелік обов'язкових робіт.

Щоденне обслуговування, технічне обслуговування та сезонне технічне обслуговування ДТЗ не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.

Перше технічне обслуговування рекомендується здійснювати з періодичністю згідно з таблицею 1. Примірний перелік операцій ТО-1 наведено в додатку А.


2.3 Засоби технічного обслуговування і ремонту


Засоби технічного обслуговування і ремонту передбачають:

-виробничо-технічну базу (будівлі, споруди, устаткування), розміщену на автотранспортних і спеціалізованих підприємствах по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу;

-матеріально-технічне забезпечення (з урахуванням конструкції рухомого складу, пробігу з початку експлуатації, інтенсивності і умов експлуатації).

На підприємстві знаходяться таке устаткування і приміщення:

Кран -балка - 2

Прес гідравлічний - 1

Станок настольно-свердлильний - 4

Полуавтомат зварювальний - З

Станок точильний-шліфувальний - 1

Стенд розбирання-складання двигунів - 2

Стенд притирання клапанів - 1

Стенд випробування масляних насосів- 1

Стенд розбирання-складки КПП - 1

Стенд розбирання-складки мостів - 1

Пристосування для збірки головних передач - 1

Стенд перевірки ТНВД - 1

13. Стенд випробування форсунок - 1

14 Станок шліфовки колінчастих валів - 1

Станок токарний - З

Станок розточувальний - 2

Станок універсальний фрезерний - 1

Машина мийна струменеві - 1

19. Стенд по очистці інжекторів, форсунок.

20. Акумуляторний відділ

21. Кімната майстрів

22. Ізолятор браку

23. Відділ тонування скла

24. Склад з додатковим обладнанням

25. Моторний цех

26. Склад

27. Оглядова яма

28. Підйомники

Обладнання, що застосовується під час ТО й ремонту автомобілів.

Для підвищення продуктивності праці при ТО й ремонті автомобілів — одночасного виконання робіт зверху (двигун, електрообладнання), знизу (трансмісія, підвіска) та збоку (колеса, гальмові механізми) — використовують підйомно-оглядове, транспортувальне обладнання й споруди.

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на: • основні; • допоміжні.

До основних підйомно-оглядового обладнання й споруд належать: • оглядові канави; • естакади; • підйомники; • перекидачі; до допоміжних: • домкрати; • гаражне обладнання тощо.

Оглядові канави забезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюють низьковольтні світильники. Канави мають вентилюватися та обігріватися повітрям з температурою 16...25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачають витяжну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються підйомниками, пересувними лійками для зливання відпрацьованої оливи та пристроями для заправляння мастильним матеріалом, охолодною рідиною.

Естакади — це металеві, залізобетонні або дерев'яні колійні мости, розташовані на 0,7... 1,4 м вище від рівня підлоги, з рампами, що мають уклон 20...25° для під'їзду та з'їзду автомобіля.

Підйомники піднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконання робіт. За типом механізму підйомники поділяють на електромеханічні та гідравлічні

Стаціонарні електричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестистоякові.

Канавні підйомники застосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під час виконання робіт у канаві. Вони мають підвищену вантажопідйомність, забезпечують доступ до агрегатів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.

Перекидачі призначаються для бічного нахилу (до 50°) автомобіля під час обслуговування його знизу. Так забезпечується зручний доступ до днища. Перед перекиданням з автомобіля знімають акумулятор і герметизують отвір у пробці головного гальмового циліндра. Перекидання виконують у бік, протилежний розташуванню горловини паливного бака й оливозаливної горловини двигуна.

До підйомно-транспортувального стаціонарного обладнання належать: • кран-балки; • талі; • конвеєри тощо.

Кран-балки вантажопідйомністю 1...32 т призначаються для переміщання вантажів у приміщенні вниз, угору, вздовж і впоперек.

Талі з найменшим радіусом закруглення 1,5 м, що пересуваються по підвісних однорейкових коліях, мають вантажопідйомність 0,25...! т і дають змогу переміщати вантаж униз, угору та в напрямі рейкових колій.

Конвеєри використовують для переміщання автомобілів у разі організації ТО потоковим методом. За способом передачі руху автомобіля конвеєри бувають: о штовхальні; о несучі; о тягнучі.

Штовхальний конвеєр переміщує автомобіль за допомогою штовхального візка, що впирається в передній або задній міст чи заднє колесо.

Несучий конвеєр становить замкнений транспортувальний ланцюг, який рухається по напрямних коліях за допомогою приводної станції. Автомобіль установлюють на транспортувальний ланцюг або підвішують за передній та задній мости.

Тягнучий конвеєр становить замкнений ланцюг, розташований уздовж потокової лінії обслуговування автомобіля знизу або зверху. Автомобіль за передній буксирний крюк чіпляють до тяглового ланцюга за допомогою захвата, й він котиться на своїх колесах. У кінці конвеєра захват автоматично відчеплюється.


2.4 План робочого місця


Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника.

Робоче місце — це первинна лапка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).

Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками:

за професіями (^наприклад, робоче місце інженера-конструктора);

за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);

за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);

за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані, автоматизовані, апаратні);

за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);

за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)

Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться: основне технологічне і допоміжне обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо); технологічна оснастка (робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини тощо); робоча документація; засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін.

Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в ході планування робочих місць, яке ми коротко визначаємо як найраціональніше просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, що складають оснащення робочого місця, та самого працівника.

Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями: підготовча, інформаційна, виробнича, інструментальна, налагоджувальна, енергетична, контрольна тощо. Прогрес у системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування за викликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартного планово-упереджувального обслуговування.

Пошук ефективних рішень в організації робочих місць і систем їх обслуговування полегшується використанням розроблених вченими і перевірених практикою типових проектів організації праці для масових професії! робітників, технічних виконавців і спеціалістів. Як правило, типовий проект концентрує передовий досвід організації робочих місць, відображаючи всі складові цього процесу (оснащення, планування, обслуговування, атестація). Однак застосовуючи типові проекти, слід враховувати специфіку конкретного виробництва та індивідуальні характеристики працівника.

Для комплексної оцінки якості організації робочих місць, для пошуку і приведення в дію резервів підвищення ефективності праці, використовується механізм атестації і раціоналізації робочих місць. В ході атестації комплексно оцінюються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. Атестація дозволяє виявити відхилення від нормативних вимог або від конкретних потреб виробничого процесу чи виконавця і вдосконалити організацію робочого місця. В результаті атестації по кожному робочому місцю приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без змін; дозавантажити; раціоналізувати; ліквідувати.

Основним недоліком заходів з раціоналізації робочих місць, що регулярно проводилися в радянський час, був їх формальний характер. Слід враховувати, що в нових умовах немає зайвих коштів для формальних заходів. Основною метою атестації і раціоналізації робочих місць, як і всіх заходів з їх організації, має бути підвищення ефективності праці та дотримання вимог щодо охорони і безпеки праці.

1. Стіл

2. Стелаж з інструментом

3. Підйомно-оглядове місце

4. Стисле повітря

5. Робоче місце


3. Основні напрямки вдосконалення системи діагностування,технічного обслуговування і ремонту автомобілів


ВАТ "Хмельниччина Авто" є одним з найпотужніш авто підприємств у хмельницькій області . Тому її завданням є утримання престижу і довіри клієнтів .

На цьому підприємстві зосереджене різноманітне обладнання від найпростішого до найновітнішого . Але тут продовжують покращувати і розширювати матеріальну базу , розширюють види послуг ,збільшують площу і номенклатуру обслуговуючих автомобілів . А саме головне це підвищують кваліфікаційний рівень робітників , щоб послуги які надають вони повністю задовольняли власників транспортних засобів .


4. Техніка безпеки


Слюсар зобов`язаний:

Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.

Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.

Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

- падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

- падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

- падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

- падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

- рухомі частини вузлів і агрегатів;

- наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

- термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

- осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

- знижена температура повітря в холодний період року;

- недостатнє освітлення;

- ураження електричним струмом;

- незручна робоча поза;

- гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту" слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців)

- черевики шкіряні (термін носіння - 12 місяців);

- берет (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу)

При виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках, естакадах додатково видається:

- каска будівельна (чергова)

При виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців)

- фартух прогумований (термін носіння - 6 місяців);

- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців)

- рукавиці гумові (термін носіння - 6 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

При виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них, нижчій за допустиму, додатково видаються:

- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців);

- брюки бавовняні на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).

Роботодавець зобов`язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.

При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника і звернутися в лікувальний заклад.

При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров`ю присутніх і не призведе до аварії

При виявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання і інструменти забороняється.

Виконуючи трудові обов`язки, слюсар зобов`язаний дотримуватися наступних вимог:

- ходити тільки по встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;

- не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;

- не підійматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;

- не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;

- не усувати несправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;

- не знаходитися в зоні дії вантажопідйомних машин.

Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!" має право зняти тільки той працівник, який його встановив. Забороняється включати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом "Не включати - працюють люди!"

Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Вимоги безпеки перед початком роботи

Надіти спецодяг. Пересвідчитися, що він справний. Працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, кросівках, кедах) не дозволяється.

Автомобілі, які направляються на пости технічного обслуговування і ремонту, повинні бути вимиті, обчищені від бруду і снігу. Постановка автомобілів на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюється під керівництвом відповідальної особи.

Після постановки автомобіля на пост необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнути запалювання (перекрити подачу палива у автомобілі з дизельним двигуном), установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, під колеса підкласти не менше двох спеціальних упорів (башмаків).

На рульове колесо повинна бути вивішена табличка з написом "Двигун не запускати - працюють люди!" На автомобілях, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна, аналогічна табличка повинна вивішуватися і біля цього пристрою.

При обслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті управління підйомником повинна бути вивішена табличка із написом "Підйомник не включати - працюють люди!"

У робочому (піднятому) положенні плунжер гідравлічного підйомника повинен надійно фіксуватися упором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

Перед проведенням робіт, які пов`язані з прокручуванням колінчастого і карданного валів, необхідно додатково перевірити відключення запалювання (перекриття подачі палива для дизельних автомобілів), нейтральне положення важеля перемикання передач, звільнити важіль стоянкового гальма.

Після виконання необхідних робіт автомобіль слід загальмувати стоянковим гальмом.

При необхідності виконання робіт під автомобілем, який знаходиться поза оглядовою ямою, підйомником, естакадою, робітники повинні забезпечуватися лежаками.

Перед зняттям вузлів та агрегатів системи живлення, охолодження та мащення автомобіля, коли можливо витікання рідини, необхідно спочатку злити з них паливо, масло та охолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.

Перед початком роботи з електроінструментом потрібно перевірити наявність і справність заземлення. При роботі електроінструментом з напругою вище 42 В необхідно користуватися захисними засобами (гумовими рукавичками, калошами, килимками, дерев`яними сухими стелажами).

Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисної сітки і справність кабелю та його ізоляції.

Оглядові ями, траншеї і тунелі повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями і різними предметами. На підлозі канави повинні встановлюватися міцні дерев`яні решітки. Оглядові ями та естакади повинні мати колесовідбійні бруси (реборди).

Газові автомобілі можуть в`їжджати на пости технічного обслуговування та ремонту тільки після переведення їх на роботу на бензин (дизельне паливо).

Витратні вентилі неможна залишати у проміжному стані: вони повинні бути або повністю відкриті, або повністю закриті.

Перед в`їздом необхідно перевірити на спеціальному посту газову систему живлення на герметичність. В`їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живлення забороняється.

Газ з балонів автомобіля, на якому повинні провестися зварювальні, фарбувальні роботи, а також роботи, пов`язані з усуненням несправностей газової системи живлення або її зняттям, повинен бути попередньо повністю злитий (випущений) на спеціально відведеному місці (посту), а балони продуті стислим повітрям, азотом або іншим інертним газом.

Перед здачею автомобілів, працюючих на газовому паливі, в капітальний ремонт газ з балонів повинен бути повністю вироблений (випущений, злитий), а самі балони продегазовані. При необхідності балони разом з газовою апаратурою можуть бути зняті і здані для зберігання на склад

Вимоги безпеки під час виконання роботи

При виконанні операцій по технічному обслуговуванню, які вимагають роботи двигуна автомобіля, вихлопну трубу з`єднайте з витяжною вентиляцією, а при її відсутності вживіть заходів по видаленню з приміщення відпрацьованих газів.

При роботі на поворотному стенді (перекидачі) необхідно попередньо надійно укріпити на ньому автомобіль, злити паливо з паливних баків і рідину з системи охолодження та інших систем, щільно закрити маслоналивну горловину двигуна і зняти акумуляторну батарею.

При вивішуванні частини автомобіля, причепа, напівпричепа підйомними механізмами (домкратами, талями тощо) крім стаціонарних, необхідно спочатку підставити під колеса, що не підіймаються, спеціальні упори (башмаки), потім вивісити автомобіль, підставити під вивішену частину козелки і опустити на них автомобіль.

Забороняється:

- працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

- підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

- проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

- підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

- підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

- знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

- підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

- залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

- працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;

- використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;

- працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;

- запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;

- проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

- транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

- здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

Ремонт, заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільне опускання кузова.

У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

- виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;

- протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);

- зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

- проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

- заправляти автомобіль паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

- зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

- при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

- встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи.

При проведенні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів на газовому паливі необхідно:

- підняти капот для провітрювання;

- виконувати роботи по зняттю, установці і ремонту газової апаратури тільки за допомогою спеціального пристосування, інструмента і обладнання; агрегати газової апаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температурі поверхні деталей не вище +60 °С);

- перевіряти герметичність газової системи живлення стиснутим повітрям, азотом або іншими інертними газами при закритих витратних і відкритому магістральному вентилях;

- оберігати газове обладнання від забруднення і механічних пошкоджень;

- кріпити шланги на штуцерах хомутиками.

Регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо на автомобілі повинні виконуватись в окремому спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від інших приміщень перегородками (стінами).

При проведенні технічного обслуговування і ремонту автомобілів, працюючих на газовому паливі, забороняється:

- підтягати різьбові з`єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури і газопроводи, що знаходяться під тиском;

- випускати стислий газ в атмосферу або зливати зріджений газ на землю;

- скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;

- установлювати газопроводи "кустарного" виробництва;

- застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних вентилів;

- використовувати для кріплення шлангів дріт або інші предмети.

При роботі гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок; правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.

При роботі зубилом або іншим інструментом для рубки необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання пошкодження очей металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Забороняється стояти проти кінця заготовки, що обрубається.

Перевіряти співвісність отворів дозволяється за допомогою конусної оправки, а не пальцями.

Зняті з автомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі - на стелажі.

При роботі з пневматичним інструментом подавати повітря дозволяється після установки інструмента у робоче положення. Забороняється направляти струмінь повітря на себе або на інших.

З`єднувати шланги пневматичного інструмента і роз`єднувати їх дозволяється після відключення подачі повітря.

Паяльні лампи, електричні і пневматичні інструменти дозволяється видавати особам, які пройшли інструктаж та знають правила поводження з ними.

Перед тим, як користуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність на лампі захисного скляного ковпака, захисної сітки і справність кабелю.

При перевірці рівня масла і рідини в агрегатах забороняється користуватися відкритим вогнем.

При заміні або доливанні масел і рідин в агрегати, зливні і заливні пробки необхідно відкручувати і закручувати призначеним для цієї мети інструментом.

Для роботи попереду і позаду автомобіля і для переходу через оглядову яму необхідно користуватися перехідними містками, а для спуску в оглядову яму і підйому з неї - спеціальними сходами.

Забороняється:

- підключати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз`єму;

- переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;

- направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;

- встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

Робота на діагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при включеній місцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.

Забороняється працювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, при несправній або не включеній вентиляції.

На дільницях і в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повинні встановлюватися баки з гасом

У разі попадання етилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.

Забороняється працювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням

Роботи під піднятими кузовами машин проводяться при встановленій упорній штанзі, що запобігає опусканню кузова.

Зняття і установку пружин роблять спеціальними знімачами.

Випресовування та запресовування втулок, підшипників та інших деталей з щільною посадкою повинно проводитись за допомогою спеціального пристосування, пресів або молотків з мідними бойками.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Упорядкуйте робоче місце. Приберіть інструменти і пристосування.

Прибирати робоче місце від пилу, тирси, стружки, дрібних металевих обрізок слід щіткою. Повідомте керівника про несправності, що виникали в процесі роботи. Очистіть спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту. Вимийте обличчя та руки милом або прийміть душ.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У разі відключення електроживлення припиніть роботу і доповісте керівнику. Не намагайтеся самостійно з`ясовувати і усувати причину. Пам`ятайте, що напруга може несподівано з`явитися.

При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівника робіт і приступіть до гасіння пожежі. При загорянні або пожежі пам`ятайте, що загашувати електроустановки слід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураження електричним струмом.

Розлите масло і паливо необхідне негайно видаляти за допомогою піску або тирси, які після використання потрібно зсипати в металеві ящики з кришками, що встановлюються поза приміщенням.

При будь-якій несправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні і магістральних вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля і направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).

Висновки


Під час проходження практики на Хмельниччині Авто я удосконалив професійні уміння та навики по спеціальності , набув практичних навичок при обслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля , використовуючи теоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під час експлуатації їх автомобілем .

Ця практика дала мені можливість набути дуже багато практичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів


Література


1. Хрулев А.Э. Ремонт двигателей зарубежных автомобилей. Производственно-практ. издание - М.: издание "За руллм" - 1999.

2. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормирование ремонтных работ в с/х. - М: Колос, 1979

3. Афанасьєв Л. Л., Маслов А. А., Колясинський Б. С. Гаражи и станции технического обслуживания. -М: Транспорт, 1980.-216 с.

4. Воловик Е.Л. Справочник по восстановлению деталей - М.: Колос, 1981

5. Шестопалов К.С., Чиняев В.Г. Устройство и эксплуатация автомобиля. -М., 1984.

6. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. -К.: Либідь, 2002.

7. Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будова автомобілів. ~ К., 1991.

Похожие работы:

  1. • Система планово-попереджувального технічного обслуговування ...
  2. •  ... данных для процесса "Учет ремонта и ТО автотранспорта"
  3. • Організація технічного обслуговування і ремонту ...
  4. • Управління інвестиційною діяльністю підприємств України
  5. • Сервісне обслуговування
  6. • Ремонт та технічне обслуговування приладів ...
  7. • Форми розвитку виробничих систем
  8. • Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 ...
  9. • Система громадських центрів, установ і підприємств ...
  10. • Технічне обслуговування транспортних засобів
  11. • Культура і якість торговельного обслуговування
  12. • Організація експлуатації автомобільної техніки
  13. • Підвищення економічних показників державного ...
  14. • Технічне обслуговування електроустановок
  15. • Конкурентоспроможність підприємства
  16. • Проект централізованого технічного обслуговування ...
  17. • Планування у транспортному комплексі України
  18. • Перевезення цементу автомобільним транспортом ЗАТ ...
  19. • Логістика міжнародних перевезень
Рефетека ру refoteka@gmail.com