Рефетека.ру / Иностранный язык

Курсовая работа: Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ


Курсова робота


На тему:


"Конверсія як засіб словотворення в англійській мові"




Буча 2008

Вступ


Темою курсової роботи є конверсія як засіб словотворення в англійській мові.

Актуальність роботи зумовлена недостатнім дослідженням конверсії в англійській мові, та тим, що конверсія є дуже продуктивним засобом словотворення. Поява нової лексичної одиниці у мовленні пояснюється перш за все прагматичними потребами коммунікантів. Мовець вибирає зі свого словотвірного лексикону те, що найкраще виражає, на його думку, комплекс висловлених ним почуттів. Якщо адекватна похідна одиниця відсутня, то він видозмінює стару або утворює цілком нову. Нові лексичні одиниці конструюються у процесі мовлення. У мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення. Дана тема буде актуальною доти, доки буде існувати і розвиватись мова.

Об’єктом дослідження є випадки конверсії.

Мета даної роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань: що таке конверсія, які засоби конверсії є найбільш уживаними в англійській мові.

Досягти поставленої мети можна за допомогою таких засобів

визначити, що таке конверсія, які типи конверсії існують в сучасній англійській мові;

виявити вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові;

дослідити дану проблему спираючись на праці вчених, словники та інші матеріали (наукові роботи, підручники, посібники, журнальні статті тощо);

проаналізувати окремі випадки конверсії на матеріалі різних частин мови.

Особливості англійського словотворення


Термін «словотвір» має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, в тому числі і процес творення нових слів. Цей процес має назву «словотвір».

В другому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, яка займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, інфіксів тощо).

У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови. Слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначень слова, як одиниці мови, багато – в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. У цьому відношенні слово має широкий лексико-граматичний діапазон: частини слова можуть змінюватись, варіюючи при цьому значення самого слова, а окремі форми його це значення зберігають, напр.: night – nightly (ніч – щоночі).

Словотвір займає важливе місце не тільки в граматиці англійської мови, а й у лексикології, фонетиці та інших лінгвістичних науках.

Питання словотвору як розділу граматики – це вивчення структури і змісту слів, творення слів, названих похідними і складними, зазвичай на базі однокореневих слів відповідно до існуючих у мові прикладів і моделей з допомогою афіксації, словоскладання, конверсії та інших засобів.

Конверсія

У словотворенні конверсія – це спосіб творення слів без використання спеціальних словотвірних афіксів; різновид транспозиції, при якій перехід слова з одної частини мови в іншу відбувається так, що форма слова однієї частини мови (чи його основа) використовується без всяких матеріальних змін в якості представника іншої частини мови (англ. salt «сіль» і to salt «солити», to jump «стрибати» і а jump «стрибок» і т.і.) [14].

Це одне із головних джерел поповнення мовної лексики і для нього майже не існує формально-морфологічних обмежень. Багато дослідників пропонувало терміни функціональна зміна, нульова деривація, кореневе творення, проте термін конверсія видався найбільш вдалим. У мові існує значна кількість слів, форми яких не мають ніяких зовнішніх ознак для визначення їх приналежності до певної частини мови.

Конверсія притаманна багатьом мовам, але в англійській мові вона має особливо широке розповсюдження. Важливою причиною цього можна вважати ту особливість англійської мови, що вона майже не має морфологічних показників частин мови. В англійській мові майже немає морфологічних флексій частин мови. Останні або не розрізняються зовсім, або можуть розрізнятися по словотвірним афіксам. Ця обставина не могла не спричинити широкого розповсюдження конверсії, за моделями якої відбувається творення нових лексичних одиниць, що поповнюють словарний запас мови.

Хоча один з результатів конверсії складається у тому, що конвертоване слово може застосовуватись в іншій, ніж висхідне слово, синтаксичній функції, конверсія не може бути розглянутою тільки як синтаксичне явище. У цьому випадку ми повинні були б виключити конверсію з системи словотворення, так як вживання однієї частини мови в ролі іншої ще не утворює нового слова.

Як і в інших словотвірних засобах і процесах, у конверсії (а в ній особливо) тісно переплітаються синхронія і діахронія. Те що для сучасної мовної свідомості представляються як результат конверсії, фактично може не мати до неї відношення. Так багато пар «дієслово-іменник» (drink v. – drink n., help v. – help n.), що сприймаються як результат конверсії, можуть бути наслідком зовсім інших процесів; у даному випадку втрати дієслівних суфіксів: drinkan→drink, helpan→help[13].

Історичний підхід, однак, цікавий і важливий сам по собі, дуже ускладнив би опис конверсії в сучасній англійській мові. Тому при розгляді таких пар, як help v. и help n. Можна говорити про те, що вони «знаходяться у відношенні конверсійного походження». Це тим більше справедливо, що семантичні відношення в таких парах зовсім не залежать від їх фактичного походження (в результаті конверсії чи в результаті втрати флексії одного з членів пари).

Окрім відсутності морфологічних показників часин мови, конверсія в англійській мові у парах N→V (Noun→Verb) підтримується тим фактом, що в системі утворення дієслова від іменника є лише три суфікси, при цьому всі вони мають свої особливості і значення, котрі не дають їм можливості брати участь в утворенні дієслів з загальним значенням. Ці три суфікса (ate, ize, ify) утворюють відіменні дієслова з науковим і технічним значенням, при цьому утворюються пари із визначеними семантичними відносинами похідності. Наприклад у моделі N+ize=V є відношення:

· Convert into, put into the form of, give the character or shape of (fictionize, satirize, dieselize);

· Subject to the action, treatment or process of (terrorize);

· Subject to a special (technical) process connected with (winterized);

· Impregnate, treat, combine with (carburize). [13]

Питання в тому, скільки слів одного семантичного гнізда, що належать до різних частин мови, можуть одночасно співвідноситись по конверсії, цікавив багатьох лінгвістів як у відношенні давнього, так і сучасного часів англійської мови. Однозначного рішення щодо цієї проблеми немає до цих пір.

Конверсійні відношення можуть виникати не тільки між двома членами, але і між більшою кількістю слів, тобто можуть бути групи з двох і більше слів, що знаходяться у відношенні похідності. Роздивимось групи з двох, трьох, чотирьох і п’яти членів, беручи на увагу також конверсію в області перехідних і неперехідних дієслів, тобто Vt (Verb transitive\перехідне дієслово)→Vi (Verb intransitive\неперехідне дієслово) і навпаки.

Двочленна: Vt – N

Vt – rescue (рятувати); N (спасіння)

Трьочленна: Vt – Vi-N:

Vt – mistake

(Неправильно зрозуміти що-небудь, помилково прийняти одне за інше)

Vi (помилятися); N (помилка).

Чотиричленна

Vt – Vi-Adj – n:

Vt – trim

(Приводити до ладу, підрізати)

Vi (пристосовуватись); Adj (в гарному стані); N – порядок та ін.

П'ятичленна: Adj – Adv – N – Vt – Vi:

Adj – right (прямий);

Adv (прямо); N (право); Vt (випрямляти); Vi (випрямлятися).

У конверсійних відносинах можуть знаходитись слова з різних частин мови. У сучасній англійській мові першу групу виниклих за способом конверсії є дієслова. Так наприклад, вони можуть бути утворені від різних іменників: an echo (n.) – to echo (v.); a can – to can; a nail – to nail[13]. Від прикметників дієслова по конверсії утворюються рідше ніж від іменників, але, тим не менш, їх у мові немало.

Утворення іменників від дієслів також уявляє собою широко розповсюджений тип конверсійного словотворення в сучасній англійській мові. Такі іменники складають другу значну групу слів, виниклих по способу конверсії. Наприклад: сlimb – підйом; сry – крик; mistake – помилка;

He got my tooth out beautifully at the first go. (Show.) Он замечательно вырвал мне зуб с первого раза.

«We know in the old country,» he had said… «not to trust the likes of Attley.» (D. Carter). «Мы в Англии знаем», казав він «що таким, як Еттлі, довіряти не можна." [15]

Співвідношення значень між висхідним дієсловом і утвореним від нього по конверсії ім’ям іменником нагадує ті, котрі спостерігаються у відіменних дієсловах, але питома вага кожної групи трохи інша. Керуюче відношення, при котрому іменник означає те, що являється засобом того як відбувається дія, наприклад, a grasp – рукоятка, агентивне, коли іменник називає виробника дії, a tramp – бродяга, і локативне, коли іменник називає місце де відбувається дія, a stand – стенд, зустрічаються порівняно рідко. Найбільш характерними є результативне процесуальне співвідношення. При першому з них іменник називає результат дії, названої дієсловом, a call – виклик, a cut – поріз, a find – знахідка. У другому віддієслівний іменник стає назвою процесу: decay – псування, a run – біг [13].

Заслуговує на увагу характерна для сучасної англійської мови формула утворення іменників, що складаються з дієслівної і прислівникової основи, утворених шляхом конверсії, що сполучається з словоскладанням від дієслів. Подібні іменники в українській мові відсутні, а розвиток їх в англійській мові є виявленням системності лексики, так як вони не були б можливими, без сильного розвитку дієслова. Такими іменниками є: a comeback – повернення, той що повернувся, a comedown – пониження (в посаді), a holdover – залишок, a setup – організація, установка, a takeoff – зліт, a walkout – бунт, і т.д. [7]

Глянувши на слово house, ми не в змозі установити його формальний

граматичний клас – воно може вживатися як іменник, прикметник та дієслова.

Конверсія – це засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на грунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці. Змінюються при цьому семантичні зв’язки слова і його синтаксичні функції. Це стосується як поширених випадків конверсії – утворення дієслів від іменників та іменників від дієслів, – так і зміни у межах інших частин англійської мови. Словоформа out викликає зацікавлення своєю приналежністю до 5 частин мови – іменників, прикметників, прислівників, прийменників і, навіть, вигуків (out! – «геть!»). І навпаки такі широковживані дієслова, як ask, assail, argue, reduce, refer, reflect, в іменники чи інші частини мови не конвертуються.

Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірного афікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуються іменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповідних словосполучень.

Характерною ознакою конверсії є те, що їй підвладні, головне, широковживані слова з простою морфологічною структурою.

Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.

Іменники можуть утворюватися від прикметниково-прислівникових сполучень.

Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне слово не може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники – до конверсії не спонукала сама складність структури слова. Дієслівна конверсія не здійснюється стосовно географічних та власних назв.

Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що мають закінчення – ation, – ing, – ty, окремі загальні назви з високою мірою конкретності.

Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.

Нові дієслова часто утворюються від:

іменників: a bill – to bill, a garage – to garage.

прикметників: bare – to bare, empty – to empty.

скорочень: a bach (bachelor) – to bach. [9]

Конверсія має свої підвиди:

реконверсія – мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable – to cable.

часткова конверсія. Шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами give, have, make, take тощо: to have a bite, to take a look.

субстантивація прикметників – це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: a beloved, a female.

Термін «конверсія», який деякі лінгвісти знаходять неадекватним, відноситься до багатьох випадків фонетичної тотожності словоформ, так-названих початкових форм двох слів, що належать до різних частин мови. Це може бути проілюстровано таким прикладом: «work» – «to work»; «love» – «to love»; «paper» – «to paper»; «brief» – «to brief» і т.д. Зазвичай ми маємо справу з простими словами хоча є і виключення, на пр.: «wireless» – «to wireless».

Справедливо зазначено, що у випадку іменника і дієслова не тільки, так-названі, початкові фонетично-тотожні форми, але всі інші іменникові форми мають омоніми включаючи дієслівну парадигму: (my) work [wэ:k]) – (I) work [wэ:k]; (the) dog’s [dogz] (head) – (many) dogs [dogz] – (he) dogs [dogz]. [13]

Певна різниця є на морфологічному рівні між різних частин мови, в основному між іменником і дієсловом. Наприклад є явно-виражена різниця в сучасній англійській мові, між іменником doctor і дієсловом to doctor – кожне слово в мові існує як єдність його словоформи і варіанта, а не тільки як одна форма – doctor. Деякі з форм – співзвучні (омоніми), але між ними велика різниця, так як вони є граматично і семантично різні.

Конверсія як засіб формування нових слів через зміну в їх парадигмі.

Якщо ми звернемо увагу на такі пари слів як «doctor» – «to doctor»; «water» – «to water»; «brief» – «to brief» з кута їхньої морфемної структури то бачимо, що всі вони є спільнокореневими словами. На дериваційному рівні, однак, одне з них має відноситись до похідних слів, так як воно належить до різних частин мови і розпізнається через семантичні і структурні відносини з іншими словами. Отже, постає питання: що слугує словотвірним засобом в цьому випадку? Виявляється, що іменник формується з дієслова (або навпаки) без допомоги будь-якої морфологічної зміни, але якщо роздивлятися проблему глибше, ми неминуче прийдемо до висновку, що два слова відрізняються в парадигмі. Звідси, саме парадигма виступає словотвірним засобом. Тобто, можемо визначити конверсію як засіб формування нових слів через зміни в їх парадигмі.

Важливо звернути увагу на той факт, що парадигма грає визначну роль у процесі словотворення англійських слів і не тільки у випадку конверсії. (Парадигма в мовознавстві – система форм одного слова, що відбиває видозмінення слова за належними йому граматичними категоріями). Таким чином іменник «cooker» сформований від слова «to cook» не тільки з допомогою приєднання суфікса – er, але також через зміну його парадигми. Однак, у цьому випадку, роль, що грає парадигма як словотвірний засіб є менш зрозумілою, ніж словотвірний суфікс – er, що йде на першому місці. Отже, конверсія характерна не просто вживанням парадигми як словотвірного засобу, але також формуванням нового слова виключно способом зміни йог парадигми. Звідси розуміємо, що зміна в парадигмі являється єдиним словотвірним засобом у конверсії. Так як парадигма є морфологічною категорією, то конверсія може бути описана, як морфологічний засіб формування слів. Наступні беззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.

Формування дієслів з іменників і рідше – з інших частин мови.

Формування іменників з дієслів і рідше – з інших частин мови.

Субстантивація як приклад конверсії

Субстантивація – це процес у якому прикметники приймають парадигму і синтаксичні функції іменника. Розрізняють два типи субстантивації: повна і часткова.

Повністю субстантивовані прикметники приймають парадигму іменника, форми однини та множини. Вони можуть асоціюватись з різними визначеннями (означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівний та присвійний займенники, та ін.), напр.: an official, the official, official, official’s, officials’, this official, our official тощо. Повна субстантивація зазвичай розглядається як приклад конверсії (A→N, конвертування з прикметника в іменник), хоча це може підлягати сумніву, оскільки, зазвичай вона є результатом еліпсису атрибутивних словосполучень.

У випадку часткової субстантивації, прикметники не приймають повну парадигму іменника. Вони підлягають поділу на декілька структурно-семантичних груп:

1) частково-субстантивовані прикметники (ЧСП), котрі стоять у формі однини, хоча означають множину. Вони вживаються з означеним артиклем і можуть визначати групу чи клас людей, напр.: the rich, the accused, the English, the blind, the living тощо;

2) ЧСП, більш за все, використовуються в множині, коли визначають групу чи клас людей, напр.: reds, greens, buffs, blues тощо;

3) ЧСП також використовуються для того, щоб передати ознаки неживих речей у множині, напр.: sweets, ancients, eatables тощо;

4) ЧСП показують присвоювання, як субстантивне абстрактне поняття, напр.: the good, the evil, the beautiful, the singular тощо;

5) ЧСП показують назви мов, напр.: English, German, Ukrainian, Italian тощо. [8]

Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія.

Одні лінгвісти визначають конверсію як безафіксний тип творення слів, вказуючи на те, що характерною рисою є те, що певна основа вживається для формування різних слів різних частин мови, без приєднання похідного афікса. Інші ж притримуються думки, що конверсія формує нові слова з допомогою нульової морфеми.

Визначення конверсії як засобу формування за допомогою нульової морфеми заслуговує на увагу. Засновники цього тлумачення конверсії віддають деяку увагу аналогії між афіксацією та конверсією. Серед них є схожість на семантичному рівні між похідним словом і його основою, з одної сторони, і між словами в межах видозміненої конверсією пари, з іншої. Пр.: дія – виконувач дії: 1) «to walk» – «a walker» (афікс) «to tramp» – «a tramp» (конверсія); 2) дія – результат дії: to agree – agreement (афікс), to finda find (конверсія). [13]

Після норманського завоювання більшість суфіксів загубили свою продуктивність і зникли. У середньо-англійський період відбувається вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, що давали розбіжність в кількості, відмінку і роді, стають схожими у вимові і із-за цього непотрібними. Те ж саме відбувається з дієслівними закінченнями. Після того, як більшість закінчень відпадають, однокореневі слова, що відносяться до різних частин мови, стають омонімічними. Так наприклад давньоанглійські: «lufian» – кохати, «lufu» – кохання, «slжpan» – спати, «slжp» – сон, стають омонімічними у результаті нівелювання і відпаду закінчень, так що у сучасній мові: «love» кохання і кохати, «sleep» сон і спати. [13]

Їхні граматичні форми також виявляються частково омонімічними, тобто виникають омоформи.

Подібних пар, де різні, у давньоанглійській мові, дієслово та іменник стали омонімами, у сучасній мові дуже багато. Ось деякі найбільш поширені: аnger – гнів, сердитись; shame – сором, соромитись; rest – відпочинок, відпочивати; answer – відповідь, відповідати; та багато інших.

Аналогічні приклади можна привести для прикметників і дієслів.

Схожа омонімія дієслів та іменників виникла також в результаті запозичення з французької мови однокореневих слів, що у французькій мові належали до різних частин мови і там відрізнялися одне від одного, але фонетично співпадали після запозичення і асиміляції. Такі наприклад: comfort – утіха, тішити; cover – кришка, накривати; escape – втеча, тікати; cry – крик, кричати, та ін.

Для розділення конверсії та омонімії важливо мати на увазі, що перша є засобом словотворення, тобто творення нових слів, а тому належить до області діахронії; друга характеризує відношення між існуючими у мові словами, неналежно до того, як вони виникли, а, тому належить до синхронії.

Тому при описі сучасних відносин між такими парами як love, v. і love, n. чи beam, n. і beam, v., доведеться констатувати, що обидві пари є омонімами. На даному етапі розвитку мови це елементи однієї системи і виявлення однієї і тієї ж характерної для англійської мови риси, а саме збіг основних форм багатьох однокореневих слів, що належать до різних частин мови.

При роздивлянні тих же слів у плані їх історичного розвитку, тобто діахронно, дослідник натрапляє на дві різні за походженням групи. В одній групі, що сходить до афіксального словотворення, основні форми співпали в результаті відпадання закінчень, а інша пара створювалась за прикладом першої вже після того, як в англійській мові з’явились слова, в котрих границя слова співпадала з границею кореня. У цій другій групі словотворення з самого початку було безафіксним, основна форма висхідного слова із самого початку з основою формою нового слова, але система фор, синтаксичні функції і значення були різними. Таке словотворення і називається конверсією.

Іншим характерним для англійської мови типом утворення є часткова конверсія, коли вживання віддієслівного іменника пов’язано з визначеним дієсловом чи групою дієслів: have, take, give, get і утворення передає видове значення є фразеологізмом: to have a drink, a nap, a smoke, a bathe, to break into a run, to have a brush up – випити, трохи поспати, покурити, викупатися, почати бігти, почиститись. [13]

Таким чином, ми переконалися в тому, що в англійській мові в конверсійних відношеннях можуть знаходитись слова з різних частин мови, але основною групою є дієслова та іменники. Не дивлячись на те, що конверсія є в багатьох мовах, із-за практично повної відсутності морфологічних показників частин мови в англійській мові вона має велике розповсюдження.

Дієслова конвертовані з іменників (denominal verbs)

Це найбільша група слів, що пов’язані з конверсією. Семантичні відносини між іменниками і дієсловами дуже різняться. Якщо іменник відноситься до якоїсь речі в дійсності (також до живих та неживих речей) конвертоване дієслово може означати:

діяльну характеристику речі, наприклад: ape n – ape v – імітувати в дурній манері; butcher nbutcher v – вбивати тварин для їжі, потрошити вбитих тварин;

інструментальне використання речі, наприклад: screw n – screw v – прикручувати гвинт; whip n – whip v – сікти (бити пліткою);

надбання чи додавання предмета, наприклад: fish nfish v – ловити рибу, чи намагатися зловити рибу; coat n – шар фарби, coat v – наносити фарбу на;

пересування предмета, наприклад: dust n – dust v – стирати пилюку з чогось; skin n – skin v – здирати з чогось шкіру. [13]

Іменники конвертовані з дієслів (deverbal substantives).

Дієслово зазвичай відноситься до дії, конвертований іменник може означати:

момент з дії: jump v – jump n – різкий стрибок з підлоги; move v – move n – зміна положення;

людина, що виконує дію, наприклад: help vhelp n – людина, що допомагає; bore vbore n – людина, що займає; cheat vcheat n – людина, що бреше;

місце дії, наприклад: drive v – drive n – частина дороги по якій їздять; walk v – walk n – місце для прогулянок;

предмет чи результат дії, наприклад: peel vpeel n – зовнішня шкірка фрукта або картоплі, що знімається; find vfind n – знаходження чогось, особливо чогось цінного чи приємного. [4]

Важливо, що у випадку полісемантичних слів один і той самий член конвертованої пари, дієслово чи іменник, належить до декількох з перерахованих груп. Наприклад, дієслово dust належить до четвертої групи конвертованих дієслів, коли воно означає «змітати пилюку з чогось», і до третьої групи, коли воно означає «притушувати»; іменник slide належить до третьої групи конвертованих іменників, коли означає «доріжка з гладкого льоду на якій люди катаються» і до другої групи коли належить до інструментів чи машини.

Конвертовані діеслова


Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

Конвертовані іменники


Конверсія як засіб словотворення в англійській мові[13]


Сучасна англійська мова багата на конвертовані пари. Як засіб для формування слів конверсія є дуже продуктивною і нові конвертовані пари можуть зустрітися в газетних статтях і в процесі усного мовлення в усіх сферах людської діяльності, поступово з’являючись в мовленні і в словниках. Нові пари слів, утворені по аналогії тих, що вже вживаються на прикладі описаних типів семантичних відносин. Конверсія високопродуктивна у формуванні дієслів, особливо з складних іменників. Нові слова 20 століття включають багато дієслів сформованих шляхом конверсії, наприклад: to motor – їхати на машині; to phone – користуватися телефоном; to wire – слати телеграму; to microfilm – ставити фільм; to tear-gas – використовувати сльозогінний газ і т.д. Діахронічний огляд сьогоднішнього запасу пар переоцінено, однак не всі з них утворені по семантичному прикладу відносяться до цього запасу. Деякі з них з’явились у результаті зникнення флексій в ході історичного розвитку англійської мови завдяки якому два слова з різних частин мови, напр. дієслово і іменник, співпадають у вимові. З цієї причини деякі лінгвісти вважають обов’язковим відрізняти омонімічні пари слів, що з’явились у результаті утрати флексії, від тих, що сформовані шляхом конверсії. Поняття конверсії застосовується лише в двох випадках типу doctor n – doctor v; brief a – brief v які вживаються після зникнення флексії, пари слів типу work n – work v, розглядаються виключно в випадку омонімії.

Інші лінгвісти діляться поглядами відносно дискримінації в конверсії як дериваційного засобу і як типу словотвірних відносин між словами в сучасній англійській мові. Синхронічно в ній немає різниці між такими випадками як taxi n – taxi v і love nlove v, з точки зору їхньої морфологічної структури і словотвірної системи мови. В обох випадках єдиною різницею між двома словами є різниця в парадигмі: історичне тло тут ні до чого. Треба підкреслити, що сьогодні дериваційні співвідношення всередині конверсійних пар не обов’язково співпадають з етимологічними відносинами. Наприклад в парі слів awe n – awe v, іменник є джерелом, як діахронічно так і синхронічно, але у випадку mould vmould n, все по-іншому: історично склалося, що дієслово є деривативом, що потрапив до нас від англів i застосовується в сучасній англійській мові.

Діахронічний семантичний аналіз конвертованих пар відкриває те, що з плином часу, семантична структура основи може присвоювати нове значення або декілька значень, під впливом значення конвертованого слова. Цей семантичний процес був названий реконверсією в лінгвістичній літературі. Між конверсією і реконверсією є вагома різниця: будучи шляхом формування слів, конверсія веде до числового поповнення англійського словника, тоді як реконверсія тільки викликає нове розуміння співвідносно до одного із значень конвертованого слова. Дослідження показали, що реконверсія оперує тільки вже конвертованими іменниками і дієсловами. Відповідно до «Oxford English Dictionary», можна роздивитись деякі відмінності в значенні слів:

SMOKE n

– видимий летючий продукт, що з’являється в результаті тління речовин(1000 р); процес задимлення кімнати, коли дим заходить всередину, замість того щоб виходити в димову трубу (1715 р).

SMOKE v

– виходження диму з кімнати, димоходу, лампи і т.д., задимляти, виробляти дим у результаті поганої витяжки чи неправильного горіння (1663 р).

Порівняння робить можливим виокремлення семантичного розвитку кожного слова. Дієслово smoke утворене близько 1000 року, від іменника smoke, до 1663 року досягло іншого значення, завдяки метафоричній передачі, котра дуже швидко підняла співвідношення іменника smoke в 1715 через реконверсію.


Традиційна і випадкова конверсія


Конверсія не є абсолютним продуктивним шляхом творення слів, тому що вона обмежена як семантично, так і морфологічно. З посиланням на семантичні обмеження, вона приймає те, що всі дієслова можуть бути поділені на дві групи: 1) дієслова, що передають процес, можуть бути представлені як послідовність окремих дій, з яких легко формуються іменники, наприклад fall vfall n; run vrun n; jump vjump n і т.д. 2) дієслова типу to sit, to lie, to stand, що не можуть бути представлені як послідовність окремих дій, таким чином нехтуючи конверсією. Однак, перевірка вживання сучасної англійської мови, виявляє, що виявити різницю між двома групами дуже важко. Це може слугувати прикладом в таких парах як to invitean invite, to takea take, to singa sing, to bleed – a bleed, to win – a win і т.д. [15] Можливість формування дієслів з іменників шляхом конверсії здається елементарною.

Морфологічні обмеження запропоновані лінгвістами визначають той факт, що складність структури слова не повернена до конверсії.

Важливо, що в сучасній англійській мові немає дієслів, конвертованих з іменників, з суфіксами ing і ation. Це обмеження слугує противагою для незчисленних, випадкових конвертованих пар більш складної структури, напр.: to package, to holiday, to wireless, to petition, to reverence тощо. Отже, здається, що назвати конверсію високопродуктивним засобом словотвору в сучасній англійській мові, цілком можливо.

Запас слів в англійській мові включає в себе велику кількість слів сформованих шляхом конверсії в різні періоди її історії. Є випадки традиційної та випадкової конверсії. Традиційна конверсія відноситься до загальноприйнятого вжитку слів, що записані у словники, напр. to age, to cook, to love, to look, to capture та ін. Випадкове використання конверсії є також дуже частим; дієслова та прикметники конвертуються з іменників чи навпаки, для того щоб зрозуміти значення більш яскраво. У сучасній англійській мові є багато прикладів випадкової конверсії, напр.: to girl the boat; when his guests had been washed, mended, brushed and brandied.

Чергування звуків при конверсії в сучасній англійській мові.

Чергування звуків в англійській мові зазвичай поєднується з різницею в парадигмі. Це піднімає питання відносин між чергуванням звуків і конверсією. Щоб знайти вихід з проблеми повинні бути розглянуті наступні три види відносин:

breath – to breathe

Так як випадки цього типу є важливими і чергування звуків вирізняється поміж слів, то форми слова не відрізняються одне від іншого. Отже, це не має відношення до парадигми слів. Звідси, випадки цього типу не можуть бути названі конверсією.

songto sing

У вище приведеному прикладі, голосна у слові song чергується з трьома різними голосними, буква міняється на іншу в формі дієслова to sing:


Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

Як і у попередньому випадку, слова song – to sing не зв’язані конверсією: song відрізняється від to sing (sang, sung) не тільки в парадигмі. Голосна в основі не зустрічається в формах дієслова і навпаки.

house – to house

В таких випадках тип чергування, що виділяє два слова (іменник і дієслово), є тим самим, що вирізняє словоформи іменника, напр.: house [haus] – houses [hauziz] and to house [hauz] – houses [hauziz]. Отже, єдиною різницею між двома парами слів є різниця в їх парадигмі, в інших словах, парах типу house – to house, є випадки конверсії. [13]

Ясно, що в таких випадках як present – to present, accent – to accent, що відрізняються у розташуванні наголосу, буква не вирізняє форму слова всередині парадигми двох слів. Отже, різниця у наголосах – однакова з функцією чергування у випадках типу breath – to breathe. Тобто, випадки цього типу не належать до конверсії.

Однак, є інша трактовка відносин між конверсією і звуковим чергуванням (чи чергуванням наголосу) у лінгвістичній літературі. Так як чергування зазвичай супроводжується випадками афіксації, напр. courage – courageous, stable – stability, то здається логічним, що конверсія як один з типів деривації може також супроводжуватися чергуванням. Отже, випадки прикладу breath – to breathe; to sing – song; present – to present; increase – to increase, повинні бути віднесені до конверсії.



Висновки


В період написання курсової роботи, я опрацювала біля п’ятнадцяти книжок, з теорії та практики лексикології, а також мені допоміг попередній досвід з читання англійської художньої літератури, завдяки якому були зроблені приклади по темі курсової роботи. Отже, після опрацювання всієї цієї літератури, можу зробити деякі висновки:

Конверсія, дуже продуктивний засіб словотвору в сучасній англійській мові, різносторонньо опрацьований в лінгвістичній літературі. Деякі лінгвісти знаходять її морфологічним, інші – морфологічно-синтаксичним засобом формування слів, хоча інші розглядають конверсію чисто з синтаксичного кута.

Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.

Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.

У синхронічному плані конверсія розглядається як тип деривативного співвідношення між двома словами, утворюючи конвертовану пару.

У діахронічному плані конверсія є шляхом створення нових слів по аналогії з семантичними прикладами, що є в мові. Діахронічно різниця повинна бути зроблена між конверсією і омонімією, відповідно до зникнення флексії у випадках розвитку англійської мови.


Бібліографія


1. Аракін В.Д. «Нариси з історії англійської мови». – М., – 1955. – 253 c.

2. Іванова І.П. «про характеристику складного слова в англійській мові».

«Питання структури англійської мови в синхронії та діахронії», др… I. – Л., 1967. – 95 с.

3. Іванова І.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретична граматика сучасної англійської мови». – М., 1981. – 285 c.

4. Ільїн Б.А. «Устрій сучасної англійської мови (теоретичний курс)». М.-Л., 1971. – 315 с.

5. Лексикологія англійської мови: Підручник для ін-тів і фак. іноз. мов/Р. Гінзбург, С.С. Хідекель, Г.Ю. Князєва и А.А. Санкін. – 2-е вид., випр. та доп. – М.: Вища школа, 1979. – 269 с.

6. Р.А Клоуз «Довідник з граматики для вивчення англійської мови». Москва. 979. – 86 с.

7. Кваселевич Д.І., Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови: Навч. Посібник. – Вінниця: Видавництво «Нова Книга», 2001. – 117 с.

8. Кубрякова Є.С. «Що таке словотворення» М., 1965. – 78 с.

9. Мєшков О.Д. «Словотворення в сучасній англійській мові» М., 1986. – 270 с.

10. Мєшков О.Д. «семантичні аспекти словоскладання в англійській мові».

11. Раєвська Н.М. «Теоретична граматика сучасної англійської мови» Видавниче об’єднання «Вища школа». Київ. 1976. – 141 с.

12. Смирницький О.І. «Іноземні мови в школі» 1954 р.

13. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. Readings in modern English lexicology. – St.P., 1975. – 240 c.

Похожие работы:

  1. Засоби вираження визначеності та невизначеності в ...
  2. • Категорія виду та часу в англійській та українській ...
  3. • Особливості перекладу англійських заперечень
  4. • Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської ...
  5. • Особливості відмінкових парадигм в англійській та ...
  6. • Словотвірні парадигми в рекламній лексиці сучасної ...
  7. •  ... на позначення характеру людини в українській та ...
  8. • Особливості перекладу англійських абсолютних ...
  9. • Лінгвокультурологічні особливості вживання ...
  10. • Відтворення біблеїзмів при перекладі на українську ...
  11. • Відображення у перекладі явища ретроспекції, що ...
  12. • Безособові речення в сучасній англійській мові
  13. • Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі ...
  14. • Абсолютне вживання перехідних дієслів в англійській ...
  15. • Фразеологія англійської мови
  16. • Реалізація запозичених афіксів у системі англійського ...
  17. • Англійські пасивні конструкції та їх відтворення в ...
  18. • Значення слова в англійській мові, його типи ...
  19. • Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській ...
Рефетека ру refoteka@gmail.com