Рефетека.ру / Социология

Лабораторная работа: Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Лабораторна робота №1


Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження.

Мета роботи: зробити аналітичний аналіз проблеми, визначити основні проблемні ситуації з теми дослідження.

Сучасний суспільний процес характеризується великою динамічністю, усвідомленням необхідності формування нових форм взаємодії людини та природи. Якщо недавно вчені досліджували систему глобальних проблем сучасності, що охоплювала, крім екологічної, питання війни та миру, забезпечення соціальної справедливості, народонаселення, енергетики тощо, і розглядали їх майже незалежними одна від одної, то в сучасних умовах чітко проглядає тенденція дослідження всіх проблем в контексті "людина – природа".

У сучасну добу екологічна проблематика розглядається політиками, вченими спеціалістами як найважливіша. З питаннями екології органічно зв'язані актуальні проблеми сучасності. Від їх вирішення залежить майбутнє цивілізації: проблеми війни та миру, соціального прогресу, питання демографії та харчування, економіки та енергетики, технології виховання. Загрозлива екологічна ситуація наполегливо вимагає переглянути традиційні форми взаємовідносин суспільства і природи, змінити погляди про місце і роль людини у світі.

На сьогоднішній день сучасних екологічних проблем є досить велика кількість і з кожним днем вона збільшується. Найвідоміші з цих проблем такі: аварія на Чорнобильській атомній електростанції, забрудненість навколишнього середовища навколо добувних та переробних підприємств, забрудненість річок та озер, повітря, зменшення кількості природної фауни та флори. Цей досить незначний перелік проблем вже дає змогу судити про актуальність екологічних проблем. Рівень здоров'я нації, стан навколишнього середовища – все це залежить від осмислення проблем людством.

Раніше було проведено цілий ряд соціологічних досліджень на дану тему. Одно з них проводилось інститутом Геллана та інститутом соціології РАН в 1992 році. При проведені цих досліджень були одержані такі результати: 71% жителів Росії та 58.9 % - економічно розвинутих країн стурбовані проблемами захисту оточуючого середовища. 79 та 69 % відповідно респондентів виразили стурбованість поганим впливом стану оточуючого середовища на здоров'я покоління, яке підростає в наступній чверті століття. Але разом з тим усвідомлення відповідальності громадян за збереження оточуючого середовища в Росії у 2.4 рази менше ніж у економічно розвинутих країнах: 9% проти 21,4%, а ступінь участі росіян в роботі екологічних організацій виявився в 2.8 рази нижчим середнього показника більш розвинених держав: 3% проти 8.4%. Таким чином, рівень розвитку інтелектуальної та вольової сторони екологічної свідомості в Росії поступається середньому рівню економічно розвинених країн в два з лишнім рази. На мою думку, в Україні дані результати даного соціологічного дослідження будуть аналогічними.

Таким чином, існує проблемна ситуація, яка полягає в протиріччі між станом оточуючого середовища, рівнем усвідомлення його людьми, ступенем участі у вирішені даної проблеми.

Наведемо декілька фактів стосовно екологічного стану в Україні.

Населенням і народним господарством України щорічно використовується близько 30 млрд. куб. м води. Головними водокористувачами є: енергетика, металургія, сільське господарство та комунальна сфера. Слід відзначити дуже неефективне використання води всіма галузями промисловості, чому сприяють застарілі технології та відсутність обліку використання води.

Залишається гострою проблема забруднення поверхневих та підземних вод переважно органічними речовинами, сполуками азоту, фенолами, нафтопродуктами, а також важкими металами. В останні роки спостерігається підвищення їхньої мінералізації, зростають зосередження хімічних підприємств. Загалом на території України нині діють 193 стабільні осередки забруднення підземних вод, експлуатуються 303 великі водозабори підземних вод, де якість води погіршується внаслідок техногенного впливу.

З метою охорони вод від забруднення проводяться такі профілактичні заходи: розробка схем комплексного використання та охорони вод, екологічна експертиза проектів будівництва і реконструкції об'єктів, що впливають на стан води, нормування водоспоживання та водовідведення, введення в експлуатацію водоохоронних споруд, контроль за скидом стічних вод та стоком водних об'єктів тощо. З 1982 p. була введена плата за використання води в промисловості. Значний ефект дасть перехід промислових підприємств на економне використання води, впровадження безводних і маловідходних технологій. Необхідно також ввести новий порядок лімітування використання водних ресурсів у бік зменшення питомих норм витрат води на одиницю продукції. Доцільно було б заборонити введення в експлуатацію об'єктів промисловості, соцкультпобуту і житла при відсутності потужностей з відведення і очистки стічних вод.

За останні роки намітилась тенденція до зменшення викидів забруднених речовин в атмосферне повітря. У 1992 р. в цілому по республіці було викинуто в повітря 8,6 млн. т. шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення. Основні забруднювачі повітря — підприємства металургії (30,7%), енергетики (28,9%), вугільної (17,2%) та нафтохімічної промисловості (5%). Однак рівень забруднення атмосфери ще залишається досить високим. Найзагрозливіша ситуація складається в промислових центрах Донецько-придніпровського економічного регіону.

Головна причина повільного зниження викидів і зменшення рівнів забруднення — використання застарілих і неефективних технологій.

Значна частка у забрудненні атмосфери належить транспорту. Так, понад 40% оксиду вуглецю, 45% вуглеводів і близько 30% окислів азоту від загальної кількості речовин потрапляють в атмосферу завдяки транспорту. Викиди автотранспорту в 90-ті роки становлять 38,5% від усього обсягу викидів забруднених речовин в Україні. З метою їх зменшення потрібно застосовувати альтернативні види моторного палива з меншим вмістом свинцю, перевести дизельні автомобілі на використання газодизельних сумішей, що зменшує димність відпрацьованих газів та вміст у них токсичних сполук.

Терміново слід розробити нову концепцію розвитку народного господарства, обмеживши до розумних обсягів розвиток добувних, енер-го-, ресурсо- та водоємних виробництв. Потрібно переглянути ставлення до питань подальшого розвитку металургійної й хімічної промисловості, визначити розумну потребу виробництва чавуну, сталі та хімічної продукції, а також впроваджувати маловідхідні технологічні процеси, що забезпечать суттєве зменшення викидів забруднюючих речовин.

Значно погіршилась екологічна ситуація в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. При руйнації конструкції блока стався викид значної кількості радіонуклідів у навколишнє середовище. Основна маса радіоактивних елементів випала протягом 10 діб, хоча забруднення прилеглих територій тривало протягом місяця. Зміна метеорологічних умов протягом перших десяти днів після аварії, коли спостерігався найбільш інтенсивний викид, призвела до утворення трьох секторів забруднення: західного (26-27 квітня), північного (28-29 квітня) і південного (30 квітня — 5 травня). З усіх викинутих із активної зони матеріалів йод, цезій, стронцій і плутоній у короткостроковому і довгостроковому плані визначили радіологічну обстановку в потерпілих районах.

Один із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні є високоактивне забруднення території 30-кіло-метрової зони. За межами цієї території радіоактивного забруднення різного рівня (від 0,1 до 15 і вище К'юрі кв. км зазнали сільгоспугіддя на площі 4,6 млн. га, що становить 12% загальної площі сільгоспугідь України. Починаючи з 1986 р., на забруднених територіях виконується комплекс афохімічних, агротехнічних і організаційних заходів щодо зниження надходження радіонуклідів у продукцію.

Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС потребує значних матеріальних і фінансових ресурсів. Громадяни України мають право на екологічну безпеку. Це право забезпечується комплексом юридичних, економічних, технологічних і гуманітарних чинників. Тому стратегія природокористування в Україні має бути однією з фундаментальних складових процесу розбудови правової демократичної держави з розвиненою ринковою економікою.

Екологічна ситуація в Україні з метою її оздоровлення потребує мобілізації зусиль усіх урядових і неурядових організацій, вчених, виробничників, господарських і контролюючих органів, громадськості.

Народонаселення — передумова та суб'єкт історичного процесу

Поряд із природним середовищем значною мірою природним фактором розвитку суспільства є народонаселення, постійне відтворення людей. Цю сторону природи людини вивчає наука демографія (від гр. demos — народ igrapho — пишу). Вона досліджує динаміку чисельності населення, міграцію, сім'ю, її склад і розвиток, народжуваність, смертність, зайнятість, пропорції складу населення за віковими, статевими та іншими ознаками, вступ до шлюбу і розлучення тощо.

Об'єкт дослідження демографії — демографічна система, до складу якої входять люди і демографічні відносини. Демографічні відносини, у свою чергу, — це ті відносини, в які вступають люди у багатогранному процесі відтворення населення. Це суто робоче поняття. Воно означає створення сім'ї, народження, міграцію, шлюбні відносини, взаємовідносини між поколіннями тощо.

Філософське бачення цієї системи сукупності відносин полягає у тому, що демографічна система, по-перше, внутрішньо спрямована на самозбереження, самовідтворення, і, по-друге, це — цілісність, динамічна система, яка змінюється з історичним розвитком суспільства.

Найважливіший показник стану народонаселення — народжуваність. Фахівці розрізняють такі коефіцієнти народжуваності:

1. Загальний коефіцієнт народжуваності. Він визначається кількістю народжених на певній території за визначений період, як правило за рік, із розрахунку на 1000 чоловік населення.

2. Спеціальний коефіцієнт народжуваності. Розраховується як відношення кількості народжених до кількості жінок дітородного віку.

3. Коефіцієнт шлюбної народжуваності. Показує кількість народжених із розрахунку на 1000 заміжніх жінок, тобто кількість дітей, народжених (за рік) тисячею заміжніх жінок.

4. Сумарний коефіцієнт народжуваності показує середнє число дітей, народжених однією жінкою за весь період її життя. Це своєрідна характеристика покоління.

Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених і померлих на даній території за певний період часу, здебільшого, як ми уже зазначали, за рік.

Поряд із коефіцієнтом народжуваності важливим показником стану демографічної системи є характеристика типу відтворення населення. Що таке відтворення населення? Це постійне оновлення поколінь. Для того, щоб кількість населення не зменшувалась, за підрахунками демографів, кожні 100 жінок (сімей) мають народити 260-270 дітей. Зрозуміло, мається на увазі 260-270 народжень протягом всього життя, а точніше, — протягом репродуктивного (дітородного) періоду. Дітородний період — це та частина життя жінки, протягом якої вона здатна народжувати дітей. Сьогодні прийнято вважати, що цей вік становить від 15 до 50 років. Є випадки народження дітей і за цими віковими межами, але вони поодинокі. Однак мало бути здатною чи здатним — чоловіків це стосується не менше — фізично народити дитину. Важливо, якою буде ця дитина: здоровою чи хворою, здатною до високого фізичного, інтелектуального і духовного розвитку чи ні. Суспільство не може бути байдужим до цих питань. Добре відомо, що як у занадто ранньому, так і у пізньому віці матері збільшується кількість народжень із патологічними відхиленнями. Це означає, що суспільство, держава, політики, громадськість не можуть нехтувати такими питаннями, зобов'язані піклуватись про створення найбільш сприятливих умов для народження дітей саме у оптимальному віці.

Чому для простого відтворення населення має бути 260-270 народжень на кожних 100 жінок, а не 100 чи 160? Тому, що кожна сім'я, а до її складу входять чоловік і жінка, має народити як мінімум двоє дітей. Але треба враховувати, що не всі народжені доростають до шлюбного віку, не всі вступають у шлюб, не у всіх сім'ях народжуються діти. Ось чому, за підрахунками демографів, має бути 260-270 народжень на 100 жінок. Якщо народжується більше 260-270 дітей на 100 жінок, має місце розширене відтворення населення. Менше — звужене. Залежно від рівня соціального захисту матері і дитини гранична межа між простим і звуженим відтворенням може становити 210 народжень на 100 жінок, або на 100 сімей.

Дослідниками суспільства, економістами, соціологами, політиками часто використовується поняття демографічна ситуація. Це насамперед стан таких демографічних процесів, як народжуваність і смертність, вступ до шлюбу і розлучення (шлюбність), склад і розміщення населення на певній території у відповідний період часу тощо.


Лабораторна робота №2


Визначення основних понять з теми дослідження.

Мета роботи: описати та зробити чіткий аналіз основних понять які використовуються в програмі дослідження.

Об'єктом дослідження є студентська молодь віком від 19 до 22 років, місце проживання – гуртожиток ВНТУ, соціальний стан – студенти, сімейне положення – більшість неодружених, освіта – незакінчена вища.

Предмет дослідження це властивості та сторони об'єкту, які найбільш суттєво містять протиріччя за темою дослідження.

Предметом даного СД буде загальна думка про стан навколишнього середовища, усвідомлення проблеми даною вибірковою сукупністю, ступеня участі у вирішенні проблеми.

Мета соціологічного дослідження це його переважна орієнтація, це відповідь на запитання на розв'язок якої проблеми, і на отримання якого результату орієнтоване соціологічне дослідження. Якщо мета розпливчата то розробляється чітка система завдань основних, неосновних та побічних.

Метою даного соціологічного дослідження є визначення загальної думки про стан навколишнього середовища, усвідомлення проблеми даною вибірковою сукупністю, ступеня участі у вирішенні проблеми.

Основні завдання відповідають меті дослідження.

Неосновні та побічні завдання направленні на перевірку побічних гіпотез, також на формування тем майбутніх досліджень.

Основними завданнями даного соціологічного дослідження є:

а) визначення загальної думки про стан навколишнього середовища;

б) визначення усвідомлення проблеми пов'язаної зі станом навколишнього середовища;

в) визначення ступеня участі у вирішенні даної проблеми.

Неосновним завданням є перевірка гіпотези про те що усвідомлення і ступінь участі у вирішенні проблеми залежать від матеріального стану людини.

Екологія – наука, що вивчає ставлення живих істот до їх середовища, взаємостосунки у середовищі, а також вплив середовища на живі істоти.

Захист навколишнього середовища – заходи по недопущенню та усуненню екологічних проблем та катастроф.

Рівень забрудненості – стан навколишнього середовища у якісному його виразі (чистий, забруднений, дуже забруднений).

Матеріальний стан – рівень доходів, або накопичень матеріальних цінностей людини.

На основі представленого та проаналізованого матеріалу висуваємо гіпотезу проте що близько 80% респондентів буде стурбовано станом навколишнього середовища, усвідомлювати те, що потрібно вирішувати цю проблему будуть близько 10% респондентів і рівень усвідомлення буде залежати від їх матеріального стану.

Лабораторна робота №3


Вибірка в соціологічному дослідженні.

Мета роботи: з'ясувати одиниці вибіркової сукупності.

Оскільки, нашим завданням є дослідження певного соціального об'єкта, а до цього поняття співставляються наступні терміни – генеральна та вибіркова сукупність, то дамо визначення цим та пов'язаним з цими термінам.

Генеральна сукупність – це сукупність індивідів для якої необхідно встановити аналітичний вигляд або закон розподілу імовірнісної величини. Або іншими словами, більш широкі загали, на які переносять результати від проведеного дослідження.

Вибіркова сукупність – сукупність індивідів над якою здійснюється процес досліджень, частина від генеральної сукупності відібрана за певними правилами і являє собою мікромодель генеральної за основними кількісними та якісними характеристиками.

Репрезентативність вибірки – оцінка вибірки, при якому вибіркова сукупність має максимально представляти генеральну сукупність.

Суцільне соціологічне дослідження - соціологічне дослідження яке проводиться над всіма індивідами генеральної вибірки, може проводитись в тому випадку якщо генеральна сукупність має невелику кількість індивідів.

Вибіркове соціологічне дослідження – соціологічне дослідження, яке проводиться тільки над частиною індивідів генеральної сукупності, для чого складається за певними правилами вибіркова сукупність.

Так як, ми об'єктом дослідження визначили конкретну студентську групу і є можливість опитати кожного представника групи, то необхідність використання вибіркового дослідження відпадає, а наше дослідження носить суцільний характер. Репрезентативність вибірки в такому випадку максимальна.

Лабораторна робота №4


Розробка та логічний аналіз анкети.

Мета роботи: скласти анкету з конкретної теми дослідження.

Анкетування – вид досліджень, який орієнтований на масове опитування.

Анкетування може бути:

роздаткове;

телетайпне;

пресове;

поштове.

Анкета – впорядкований список питань складених на певну тему за певними правилами.

Найбільшого поширення набув метод "лійки", який дає можливість налагодити контакт з респондентом, реалізувати мету, зняти напругу.

Суть методу в тому, що на початку комбінуються найбільш прості запитання анкети, найбільш складні запитання розміщуються в центрі, складність до кінця спадає.

Комбінуючи запитання анкети необхідно враховувати – респондент повинен зрозуміти суть питання, якщо потрібно згадати події минулого, вибрати адекватний варіант відповіді, або змогти втілити відповідь у словах.

Основними блоками анкети є:

епіграф, повинен активізувати громадську думку;

інструкція по заповненню анкети;

власне впорядкований список питань;

об’єктива, демографічні характеристики;

подяка респондентам за те, що вони прийняли участь в дослідженні.

Шановний студенте !

Я, студент 4-курсу ВНТУ, прошу приділити небагато уваги даній анкеті і відповісти на кілька нескладних питань, щоб допомогти моєму дослідженню. Прошу відповідати щиро.

Відповіді на питання допоможуть нам розібратися в даній проблемі, з’ясувати актуальність вивчення цієї проблеми серед студентської молоді, з’ясувати степінь обізнаність студентів і знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Анонімність і конфіденційність гарантую. На більшість питань відповідь повинна бути однозначна, що не відносяться до Вас, можете пропускати.

Заздалегідь дякую!

Анкета

1. Як Ви вважаєте, чи можливо Україну вивести з її екологічної кризи?

а) так

б) ні

2. На Вашу думку чи досить заходів, що проводить держава по вирішенню цієї проблеми ?

а) так

б) ні

3. Як часто Ви задумуєтесь про стан навколишнього середовища?

а) часто

б) рідко

в) не задумуюсь

4. Чи можна назвати забруднення навколишнього середовища одним із най хвилюючих питань?

а) так

б) ні

в) в деякій мірі

Як Ви оцінюєте стан навколишнього середовища?

а) чистий;

б) забруднений;

в) дуже забруднений;

г) інший варіант.

Що, на Вашу думку, є причиною найбільших екологічних проблем людства?

а) винахід ядерного озброєння;

б) науково-технічний прогрес;

в) погане усвідомлення проблем людьми;

г) ваш варіант.

Який Ваш вік?

а) 19 років;

б) 20 років;

в) більше ніж 20 років;

Вкажіть свою стать

а) чоловіча

б) жіноча


Лабораторна робота №5


Організація та методика проведення опитування респондентів


Кодувальний листок

№ запитання

№ респондента


1


2


3


4


5


6


7


8


9

1 а а а а Б Б А А Б
2 А Б А А Б А А А Б
3 Б а А В В А А Б Б
4 Б А А А В В Б А Б
5 Б Б а Б В А А Б Б
6 А А А В Б А А Б Б
7 Б А Б А Б А А Б А
8 Б А Б А В А А В а
9 А А Б Б Б В А В Б
10 Б А В Б В В Б А Б
11 Б А В Б В Б Б А Б
12 А А А А В А А Б Б
13 а а а а Б Б А А А
14 А А А А В Б Б Б Б
15 А Б А А Б А А А Б
16 А А А А Б Б Б Б А
17 Б А В Б В А Б А А
18 Б А А А В Б Б Б Б
19 А А А Б А В А В Б
20 А А А А Б В А Б Б
21 А А А А Б Б А Б А

Лабораторна робота №6


Статистика та обробка результатів

1. Підрахування та представлення кількісного та відсоткового одномірного розподілу:


запитання

Варіанти відповідей

Кількість

%

1 А 12 57

Б 9 43
2 А 10 83

Б 2 17
3 А 11 92

Б 1 8
4 А 9 75

Б 2 17

В 1 8
5 А 1 4

Б 10 48

В 10 48
6 А 9 43

Б 7 33

В 5 24
7 А 14 67

Б 7 33
8 А 8 38

Б 10 48

В 3 14
9 А 6 29

Б 15 71

Питання №1

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №2

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №3

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №4

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №5

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №6

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №7

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Птання №8

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни

Питання №9

Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни



Висновок


В результаті проведення даного соціологічного дослідження я прийшов до висновку, що моя думка про те, що студенти зовсім не цікавляться екологічним становищем нашої країни виявилася хибною.

Хоч більшість студентів рідко звертають на це увагу, але все ж вони чітко бачать необхідність у вирішенні екологічної проблеми нашої країни, більшість вважають, що потрібно підсилити контроль по забрудненню навколишнього середовища.

Аналізуючи отримані результати можна охарактеризувати молодь, як таку, що цікавиться даною проблемою і шукає деякі шляхи для її вирішення. Це пов’язано перш за все з тим, що студенти вважають за необхідним вивчення наук які пов’язані з Екологією, що є необхідним для того щоб людина яка виходить з вузу була всесторонньо розвинута, частиною інтелігенції нашої держави.

Похожие работы:

  1. • Проблема злочинності серед молоді
  2. • Формування екологічної культури молодших школярів
  3. • Програмування та організація дослідження
  4. • Экзамен по экологии
  5. • Формування екологічної культури молодших школярів у ...
  6. • Екологічний проект як один із засобів екологічного ...
  7. • Гідробіоценоз Кременчуцького водосховища
  8. • Різновиди соціологічних експериментів
  9. • Внесок українських економістів у розвиток ...
  10. • Екологічна безпека Приморських територій Криму
  11. • Молодь як об"єкт соціальної роботи
  12. • Соціологічне дослідження ставлення людей до ...
  13. • Використання дитячої літератури для формування ...
  14. • Правове регулювання охорони навколишнього ...
  15. • Матеріали і методи дослідження
  16. • Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
  17. • Шляхи вирішення конфліктних ситуацій
  18. • Фізичне виховання молодших школярів у напрямку ...
  19. • Екологічне знання в сучасному освітньому дискурсі
Рефетека ру refoteka@gmail.com