Рефетека.ру / Ботаника и сельское хоз-во

Курсовая работа: Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Вступ


Ринкові відносини та глобалізаційні процеси значно впливають на динаміку вітчизняної економіки, але найсуттєвішого впливу зазнає сільське господарство та його основні галузі – рослинництво і тваринництво. Без перебільшення можна сказати, що основним стрижнем, на якому формується сільське виробництво та його інфраструктура, є зернове господарство. Саме зерно і його продукти – це основні компоненти харчування, виробництва тваринницької продукції, яка споживається людиною, а також виробництво промислової продукції, лікарських препаратів і багато інших виробів в економічному комплексі країни. Якщо не будуть розв`язані основні теоретико-методологічні проблеми, то зернове господарство може зазнати великих втрат, а це потягне за собою руйнацію рослинництва і сільського господарства в цілому. Воно стане залежним від зовнішнього впливу, а країна перейде на використання харчових продуктів іноземного походження. Про що свідчить теория і практика світового виробництва зерна? Його динаміка тісно пов`язана з потребою, яка постійно зростає через невпинне збільшення населення. У нашій вітчизняній практиці щодо майбутнього вітчизняного зернового господарства слід дотримуватися тієї константи, що навіть при зменшенні населення в країні, потреба в зерні зростатиме і Україна буде змушена нарощувати його виробництво. Це зумовлено тим, що СОТ вимагали збільшення виробництва зерна у країнах, які входять у цю організацію, для задоволення потреб у зерні населення інших країн. Саме в цьому і проявляється глобалізаційний процес, тобто українське зерно споживатиметься іншими народами, хоча чисельність власного населення зменшуватиметься. В цьому буде зацікавлений як вітчизняний, так й іноземний бізнес, національні інтереси їх не приймають. Для розв`язання задач, які стоять перед рослинницькою галуззю та її основною складовою – зерновим клином, треба знайти причини появи складнощів. Менеджери світового ринку добре знають про потенційні можливості українського аграрного сектору, й готові, за певних умов, їх сприйняти, але залежно від того, як розвиватиметься аграрний сектор у цілому і зернове господарство зокрема. Тому ідеологія подальшого реформування аграрного сектору відповідно до вимог ринкових відносин має забезпечити розв`язання всіх завдань, які постали перед сільським господарством. Недосконалість чинного законодавства – один із основних факторів усіх перешкод ефективного ведення сільського господарства і виробництва зерна, зокрема. Я вибрав дану тему тому, що вважаю, що виробництво зерна являється чи не найактуальнішою темою в аграрному секторі сільського господарства, яке займає чи не найперше місце в економіці країни.

При написанні курсової роботи було використано:

Статут господарства.

Форма №1 «Баланс».

Форма № 50-СГ «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств».

Форма № 2 «Звіт про фінансові результати».

Обліковий лист тракториста-машиніста.

Системи оплати праці по господарству.

1. Організаційно-економічна характеристика господарства


Сільськогосподарське виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» знаходиться в місті Бобровиця, Бобровицького району Чернігівської області. ТОВ «Світанок» було створене 15 серпня 2001 року на виконання Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» №117 від 15.12.1999 року шляхом об`єднання майнових і земельних паїв засновників та оренди майна і землі колишніх членів КСП «Світанок». Дане господарство розташоване недалеко від залізничної станції, на відстані 105 км. від обласного центру міста Чернігів та столиці – міста Київ. Шляхова мережа на територію землекористування товариства розвинута добре, що забезпечує зручний під`їзд до двору на перевезення вантажів. Через територію господарства проходить автошлях районного значення Бобровиця-Кобижча, який покращує зв`язок між господарським двором і полями господарства. А з південної сторони товариства проходить автошлях Бобровиця-Свидовець з твердим покриттям. Крім цих вищезгаданих шляхів, по території господарства велику розгалуженість мають магістральні та польові шляхи, по яких перевозиться велика кількість внутрішньогосподарських вантажів. А істотного впливу на використання земель господарства автошляхи не мають. При складанні схеми чергування культур в сівозмінах враховується народногосподарське значення культури, її біологічні особливості, вимога грунтів та її агротехніка. Господарство розташоване в зоні Полісся, клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря 6-8°С, кількість опадів 660-690 мм. Тривалість зберігання снігового покриву 100-110 днів, що є задовільним для вирощування озимих культур, оскільки відсутність снігового покриву призводить до загибелі озимих на значних територіях. Безморозний період триває 160-170 днів, останні морози спостерігаються у кінці квітня, що не створює загрози вимирання ярих культур. Такий безморозний період дозволяє вирощувати культури довгих періодів вегетації. Поля розміщені на грунтах де вміст гумусу складає від 2,5% до 3,5%. Рельєф території полів являє собою хвилясту рівнину із значною кількістю блюдце подібних западин і має нахил 0-1° на південь. Для кращого використання земельних угідь в господарстві передбачається меліорація земель. В господарстві організовано одну польову сівозміну . Кількість полів у сівозмінах встановлюється в залежності від структури посівних площ, раціонального розміщення посівів у сівозмінному масиві. Також враховують грунти, шляхову мережу, рівно великість полів, та інші межі контурів угідь. А в центрі польової сівозміни знаходиться тракторний стан, на якому розміщується сільськогосподарська техніка. Він розташований на підвищеному місці. Розглянемо землекористування товариства. Аналізуючи дані таблиці 1 ми бачимо, що загальна земельна площа господарства на протязі останніх років майже не змінилася. Рослинництво і тваринництво основні галузі на сільськогосподарському підприємстві, від розвитку яких залежить фінансово господарська діяльність.


Таблиця 1. Склад і структура сільськогосподарських угідь

Види угідь Роки Відхилення(+,-)2008 від

2006р. 2007р. 2008р.

га % га % га %
1 2 3 4 5 6 7 8
Сільськогосподарські угіддя, всього 2376,2 100 2376,5 100 2376 100 - 0,2
В т.ч. рілля 2332,7 98,2 2376,5 100 2376 100 43,3
Сіножаті - - - -
-
Пасовища 43,5 1,8 - -
- -43,3
Багаторічні насадження - - - -
-

Отже, виробничий напрямок ТОВ «Світанок» можна визначити за структурою товарної продукції, яку будемо розглядати в таблиці 2.

Таблиця 2. Структура товарної продукції господарства

Види продукції Вартість товарної продукції, тис. грн. Структура товарної продукції, %
1 2 3 4 5 6 7
Продукція рослинництва 2006р. 2007р. 2008р. У середньому за 3 роки Галузева По господарству
Зернові і зернобобові 690,9 842,7 2153,4 1229 72,6 26,18
Цукрові буряки 514,5 765,3 58,3 446,0 26,3 9,50
Інша продукція рослинництва 9,2 25,4 21,1 18,5 1,1 0,40
Всього по рослинництву 1214,6 1633,4 2232,8 1693,6 100 36,08
Продукція тваринництва





ВРХ 1060,1 1533,7 1498,1 1364 45,4 29,05
Свині 622,6 587,1 723,0 644,2 21,4 13,72
Молоко 877,0 840,5 1227,0 981,5 32,7 20,90
Мед 6,5 13,2 9,1 9,6 0,3 0,20
Інша продукція тваринництва 10,3 0,3 12,9 7,8 0,2 0,16
Всього по тваринництву 2570,0 2961,6 3470,1 3000,5 100 63,92
Всього по рослинництву і тваринництву 3784,6 4595 5702,9 4694,1 - 100

Аналізуючи наведені дані в таблиці 2, можемо відмітити, що у ТОВ «Світанок» найбільш питому вагу в структурі товарної продукції займає виробництво яловичини та зерна 45,4 та 72,6 відсотків. Коефіцієнти спеціалізації становить 0,25. Отже, в даному господарстві склалася м`ясо-зернова спеціалізація з розвиненим виробництвом молока 32,7% та свинини 21,4%. Слід відмітити, що у 2007 році відбулося різке зростання виробництва яловичини. Це свідчить про те, що в господарстві відбувається поглиблення спеціалізації з виробництва яловичини та зерна. Цьому сприяло підвищення цін на ринку зернових та вигідних цін на яловичину. Дана спеціалізація відповідає умовам зони лісостепу, де є сприятливі умови для виробництва зернових. Зернові є основою кормової бази для свинарства, виробництво якого здебільшого за останні роки почало зростати. Трудові ресурси є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, а їх праця – вирішальним фактором сільського виробництва. Розглянемо ефективність використання трудових ресурсів у ТОВ «Світанок»


Таблиця 3. Показники використання трудових ресурсів


Роки

2008р. %

до

2006р.


2006р. 2007р. 2008р.
1 2 3 4 5
Середньооблікова чисельність працівників 160 144 125 78
В т.ч. рослинництві 83 75 70 84
тваринництві 77 69 55 71
Відпрацьовано працівниками тис. людино-годин 479 278 295 61
В т.ч. рослинництві 235 113 107 45
тваринництві 244 165 188 77

Відпрацьовано працівниками

людино-годин за рік

2993,70 1930,56 2360,00 78
В т.ч. рослинництві 2831,30 1506,67 1528,57 53
тваринництві 3168,80 2391,30 3418,18 107
Коефіцієнт використання трудових ресурсів 1,50 0,96 1,18
В т.ч. рослинництві 1,41 0,75 0,77 78
тваринництві 1,58 1,19 1,71 108
Норми тривалості робочого часу 2002 2005 1995 99
Затрати праці на виробництво 1ц.



зерна 1,63 0,83 0,87 53
цукрових буряків 3,50 0,90 1,48 42
молока 7,40 5,71 4,47 60
приросту ВРХ 39,76 28,68 37,75 94
приросту свиней 96,30 81,16 58,10 60

Дані таблиці свідчать про те, що в 2008 році середньооблікова чисельність працівників зменшилась на 35 чоловік порівняно з 2006 роком. Кількість працівників, зайнятих в рослинництві перевищує кількість зайнятих у тваринництві. Із зменшенням чисельності робітників в господарстві та коефіцієнта використання трудових ресурсів зменшилась і кількість відпрацьованих людино-годин в тваринництві, за останні роки набагато перевищує цей же показник у рослинництві. У зв`язку із підвищенням ефективності праці та застосуванням прогресивних технологій затрати праці на виробництво 1ц. продукції зменшується. Особливо у таких галузях як виробництво свинини, зерна та цукрових буряків. Виробництво продукції в сільському господарстві здійснюється на основі органічної єдності таких факторів, як земля, засоби і предмети праці, трудові ресурси. Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, їх якісний склад і раціональне співвідношення. Наявність і ефективність використання виробничих фондів наведено у таблиці 4. ознайомившись із даними таблиці 4 можна зробити висновки, що вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення за трирічний період зменшилась на 380 тис. грн., що призвело до зменшення показника фондозабезпеченості. А вартість оборотних активів зросла на 1924 тис. грн. Постійне зменшення спостерігається в чисельності працівників, що вплинуло на збільшення фондоозброєності. Розглянемо показники виробничо-фінансової діяльності господарства.


Таблиця 4. Наявність і ефективність використання виробничих фондів.

Показники Роки Звітний рік у % до базисного

2006р. 2007р. 2008р.
1 2 3 4 5
Середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. 4627,40 4329,90 4247,05 91
Середньорічна вартість необоротних активів, тис. грн. 3719,30 4438,85 5643,30 151
Середньорічна вартість активів підприємства, тис. грн. 8346,70 8768,75 9890,35 118
Середньорічна чисельність працівників, чол. 160 144 125 78
Площа сільськогосподарських угідь, га 2376,2 2376,5 2376 99
Фондозабезпеченість, тис. грн. 194,74 182,20 178,75 91
Фондоозброєність, тис.грн. 28,92 30,07 33,98 117
Норма прибутку,% 5,64 13,17 17,06 302

Таблиця 5. Показники виробничо-фінансової діяльності ТОВ «Світанок»

Показники 2006р. 2007р. 2007р. в % до 2006р.
1 2 3 4
Грошові надходження, всього тис.грн. 4623,1 6095,1 131,8
В тому числі:


у рослинництві 1633,4 2232,8 136,6
у тваринництві 2974,8 3470,1 116,6
Повна собівартість всього, тис.грн. 3819,8 4779,6 124,9
В тому числі:


у рослинництві 1129,0 1532,4 135,7
у тваринництві 2619,8 2998,8 114,4
Прибуток, всього, тис. грн. 803,3 1315,5 163,7
В тому числі:


у рослинництві 504,4 700,4 138,8
у тваринництві 355 471,3 132,7
Рівень рентабельності у % 20 27,5 137,5
В тому числі:


у рослинництві 44,6 45,7 102,4
у тваринництві 13,5 15,7 116,2

В даній таблиці ми бачимо, що грошові надходження у 2007р. значно зросли. Дана тенденція і в наступних показниках: прибуток та рентабельність.

2.Організація і економічна ефективність виробництва зерна


2.1.Аналіз розвитку виробництва зерна в господарстві


Валовий збір продукції рослинництва має деякі особливості, зумовлені природними умовами, сезонним характером виробництва. Крім того, слід враховувати,що тут продукцію отримують, як правило, тільки один раз на рік(у період збирання врожаю).Проаналізуємо динаміку виробництва зерна в господарстві.


Таблиця 6 Аналіз динаміки виробництва зерна в господарстві.

Показники 2006р. 2007р. 2007р.(+,-) до 2006р.
1 2 3 4
Площа посіву, га


пшениця озима 600 330 -270
жито озиме 20 -
ячмінь ярий 450 670 220
овес 40 50 10
кукурудза на зерно 140 180 40
гречка 40 50 10
горох - 30
Урожайність, га


пшениця озима 49,6 41,6 -8
жито озиме 45,4 -
ячмінь ярий 38,9 31,4 -7,5
овес 47 27,9 -19,1
кукурудза на зерно 41,5 93,7 52,2
гречка 11,2 3,2 -8
- горох - 15,6
Валовий збір, ц


пшениця озима 29796 13729 -16067
жито озиме 908 -
ячмінь ярий 17501 21093 3592
овес 1880 1397 -483
кукурудза на зерно 5820 16867 11047
1 2 3 4
гречка 450 160 -290
горох - 470

З поданої таблиці випливає, що площа у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на деякі культури зменшилась,а на деякі і збільшилась. Так, площа посіву пшениці озимої у 2007 році зменшилась майже у 2 рази, що сказалося на показниках урожайності та валового збору урожаю досить негативно. Особливу увагу можна приділити площі посіву вона склала 140 га, а у 2007 році на 40 га більше. Відповідно урожайність та валовий збір суттєво зросли.


2.2 Організація основних виробничих процесів при вирощуванні культури


Зернові належать до числа найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. При організації основних виробничих процесів, а також для складання робочих планів у рільництві використовують технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. В організації виробництва зерна основними є два періоди :підготовка грунту і сівба;збирання врожаю. Важливу роль відіграє раціональна організація кожного виробничого процесу. Саме це визначає рівень економічної ефективності виробництва. Оранка – основний процес обробітку грунту, від якого значною мірою залежить урожайність. Оранка може бути полицевою і безполицевою. Її слід виконувати з дотримуванням таких вимог:оптимальні строки й глибина;добре прилягання стикових гребенів та подрібнення скиби;прямолінійність борозен; повне загортання гною й післяжнивних рослинних решток;мінімальна кількість розгінних борозен та звальних гребенів;добре розорювання кінців гонів і поворотних смуг тощо. Оранку здійснюють загінним способом. Тому спочатку поле потрібно розбити на загінки, які можна зорати за 2-3 дні. При виконанні робіт загінним способом, площу потрібно збільшити відповідно до кількості агрегатів. Оптимальними є прямокутні загінки із співвідношенням сторін 1:8-1:10. Орють поле у склад та врозгін. По краях його треба залишити поворотні смуги на чотири ширини захвату агрегату, які розорюють останніми. На оранці використовують п’яти і чотирикорпусні плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми - та дев`ятикорпусні плуги з енергонасиченими тракторами, а також трикорпусні начіпні з тракторами МТЗ. Для безналицевого обробітку використовують плоскорізи -глибоко розпушувачі КПТ-2-150, КПТ-250. Сівба – один з найважливіших і найскладніших виробничих процесів у рослинництві. Від її якості значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. Тому необхідно своєчасно підготуватися до неї. Для цього на період підготовки грунту й сівби складають робочі плани по кожному виробничому підрозділу, а також по підприємству в цілому. Згідно з робочим планом слід укомплектувати кожний підрозділ технікою, а кожний агрегат – обслуговуючим персоналом. Потрібно також розробити чітку систему матеріального заохочення виробничих підрозділів та окремих працівників. Доцільно скласти щоденні маршрути переміщення посівних агрегатів. Щоб високоякісно провести сівбу, необхідно дотримуватися відповідних агротехнічних вимог: оптимальні строки та норми висіву;рівномірне загортання насіння на потрібну глибину; прямолінійність рядків; нормальна ширина міжрядь; відсутність огріхів і просівів. При сівбі доцільно організувати процес за погодинним графіком, коли перед початком роботи механізатором зазначають час на проходження одного гону, а також на заправлення сівалок і повороти. Це дає змогу здійснювати самоконтроль за виконанням одного завдання. Високоефективною є організація сівби на створення насінних загонів та комплексу входять такі ланки: підготовки поля до сівби; заправлення сівалок насінням і добривами; сівби; технічного обслужування; культурно-побутового обслужування. Зернові висівають сівалки СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗТ-3,6. Залежно від довжини гонів посівні агрегати складаються з 1-5 сівалок і відповідно до цього добирають трактор. Для заправлення сівалок використовують автонавантажувачі АС-2УМ, а також списані зернові комбайни. Потрібні засоби механізації і працівників для проведення сівби визначають за обсягом робіт по операціях, строком їх виконання, нормами виробітку та нормами обслужування агрегатів. Збирання врожаю – найскладніший і найвідповідальніший процес, на який припадає більше половини витрат на виробництво зерна. Тому заздалегідь потрібно розробити відповідні виробничі плани, напрямки маршруту рухів комбайнів, виконати іншу підготовчу роботу. Збирають зерно прямим комбайнуванням, розділеним двофазним збирання, коли хлібну масу в фазі воскової стиглості скошують у валки, а через 3-5 днів обмолочують. Для низьких та зріджених хлібів, а також у зонах нестійкими кліматичними умовами розділене збирання не рекомендується. Прогресивним є груповий метод роботи збиральних агрегатів, особливо при організації збирально–транспортних загонів, або комплексів. У їхньому складі створюють такі ланки: підготовки полів до збирання; комбайнове–транспортні; збирання незернової частини врожаю; післязбиральної доробки зерна; первинного обробітку грунту; технічного обслугування; культурно–пробутового обслужування. Розмір цих загонів і комплексів залежить від площі зернових, наявності відповідної техніки й транспортних засобів та інших умов. Вони дають змогу значно підвищити продуктивність агрегатів і скороченими строки збирання. Для скошування хлібів у валки, крім комбайнів, використовують жатки ЖНС-12, ЖВН-6, ЖШН-6 та інші, для обмолоту й прямого комбайнування – комбайни СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон - 1800» тощо; на відвезення подрібненої соломи – візки 2-ПТС-4 із трактором МТЗ; на скиртування – стогоклад СНУ-0,5; для доробки зерна – зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-40, КЗС-20 Ш.

2.3 Оплата праці


Розмір оплати праці в рослинництві залежить від складності і умов виконання робіт, професійно–ділових якостей робітника,результатів його праці. Основою для нарахування оплати праці в рослинництві є первинні документи. До них відносять: обліковий лист тракториста – машиніста (ф.№67), дорожній лист тракториста(ф.№68), обліковий лист праці та виконання робіт бригади (ф.№66) та індивідуальний (ф.№66а), дорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) Оплата праці в рослинництві здійснюється за виконання обсягу робіт відповідно встановлених норм та розцінок в господарстві, а також за відпрацьований час. Вся виконана робота працівника фіксується в обліковому листі тракториста – машиніста. У ньому відображається склад агрегату, виконана робота, розцінка за одиницю роботи, норма виконання та оплата праці за кожний вид роботи. Тобто, якщо тракторист сім днів здійснював поверхневий обробіток грунту і обробив 22 га в перший день, при нормі 16 га за день і розцінці за норму 3,00 гривень, то оплата праці буде нараховуватися наступним чином:

1. нараховується оплата праці за норму:


3.00 Ч22га = 66,00грн.


2. за понад норму:


(22 га – 16 га) Ч 5,4грн. =32,40 грн.


3. всього нараховане за день:


66,00 грн. + 32,40 грн. =91,40 грн.

Потім аналогічно розраховується оплата праці працівника за наступні дні за відповідно виконану роботу згідно встановлених норм та розцінок в господарстві на кожен вид роботи. Порядок нарахування основної оплати праці комбайнерів. За перші десять днів збирання врожаю нараховується підвищена заробітна плата в розмірах 60%. При цьому необхідно дотримуватися норм та ставок. Тобто, комбайнер при врожайності 25ц. з гектара, нормі виробітку 45 тонн, маючи VI розряд роботи, тарифній ставці за 1 годину, та тарифному фонді 46,90 грн., то:

перші 10 днів підвищена оплата праці:


46,90 грн. Ч 60% = 21,14 грн.


доплата за інтенсивність:


46,90 грн. Ч 24% = 11,26 грн.


доплата за класність:


46,90 грн. Ч 20% = 9,38 грн.


4. всього оплата:


46,90 + 21,14 + 11,26 + 9,38 = 95,68грн.


5. якщо працював понад норму, то оплата праці підвищується у 2 рази:


95,61 Ч 2 = 191,36 грн.


6. розцінка за виконану роботу:

191,36 : 40 тонн =5,00грн.


Тобто в даному господарстві не розрізняють основну і додаткову оплату праці, а розраховують рахунки так, щоб в неї включалась як основна, так і додаткова оплати праці. Оплата праці ведучих спеціалістів здійснюється на підставі тарифних окладів. В рослинництві додаткова оплата праці здійснюється за якість та строки виконання робіт, за роботу при збиранні врожаю, за стаж роботи та кваліфікацію виконавця (класність), за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки. В даний час як і в країні, так і ТОВ «Світанок» спостерігається важкий економічний стан, тому преміювання здійснюється рідко. Адже отриманні прибутки господарство намагається розділити на всі статті витрат відповідно затратам. Оплата праці займає в структурі витрат одне з перших місць.

У СТОВ «Світанок» мають місце наступна оплата праці та премії:

за роботу під час збирання урожаїв працівників нараховується за перші 10 днів – підвищена оплата праці у розмірах 60%; доплата за інтенсивність - 24%; за стаж та класність - 20%, особам, яким присвоєно І клас кваліфікації тракториста, 10% особам, яким присвоєно ІІ клас кваліфікації; за надурочний робочий час оплата праці здійснюється в подвійному розмірі;за збереження і добре використання сільськогосподарських машин виплачують премію в розмірі 30%; за економію палива, мастильних матеріалів здійснюється натуральна оплата (зерно). В господарстві широко застосовуються видача таких видів продукції, як зерно, дерть, молоко, м'ясо, жива маса свиней та телят, послуги пилорами. Всі послуги надаються по ціні собівартості, склалась в господарстві. Аналогічні послуги здійснюються і в рахунок земельного паю. Це дуже добре стимулює працівників господарства до високопродуктивної праці, дотримання технології виробництва, збереження техніки, та оборотних засобів, що призводить до отримання більш високих врожаїв, а від так більшого прибуткую

2.4 Економічна ефективність виробництва зерна


Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1ц. зерна, прибуток на 1 люд.-год,на 1 ц.зерна і на 1га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна. Зернове господарство – високомеханізована галузь, завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів та підвищенню врожайності зернових культур продуктивності праці закономірно зростає. Важливим показником ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарства і значною мірою відображає рівень його доходності. Протягом останніх років собівартість 1ц. зерна постійно зростає. Але більше половини витрат на виробництво зерна припадає на оплату праці, вартість насіння і добрив, а також витрати на утримання основних засобів. Поліпшення якості зерна пов‘язане з додатковими витратами. Збільшення виробництва високоякісного зерна пшениці та інших культур залежить від сортового складу посівів, технологій вирощування, форм організації збирання і заготівлі, удосконалення заготівельних цін і заходів матеріального стимулювання за поліпшення якості продукції. Тому великого значення набуває справедливий і економічно обгрунтований розподіл між інтегрованими галузями, додаткових витрат і додаткового ефекту від підвищення якості зернової продукції. Розглянемо структуру виробничої собівартості пшениці.


Таблиця 7. Структура виробничої собівартості пшениці.

Статті витрат Виробнича собівартість

2006р.
1 2 3

тис. грн. %
Прямі матеріальні витрати 291,9 71,6
1 2 3
з них:

насіння та посадковий матеріал 45,9 11,2
мінеральні добрива 75,8 18,5
нафтопродукти 19,5 4,7
оплата послуг і робіт сторонніх організацій 71,9 17,6
решта матеріальних витрат 78,8 19,3
Прямі витрати на оплату праці. 25,2 6,2
Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати 90,5 22,2
з них:

амортизація необоротних активів 39,8 9,7
відрахування на соціальні заходи 2,7 0,6
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати (решта) 48,0 11,7
Виробнича собівартість. 407,6 100

З даної таблиці випливають наступні дані: найбільший відсоток витрат припадає на прямі матеріальні витрати (71,6 %). Прямі витрати на оплату праці склали 6,2 % , а інші прямі витрати зайняли 22,2 % від загальної суми витрат.

3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва


Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення чіткості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективності використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікації виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату. Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайний сортів і гібридів зернових культур. Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна. Економічна ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві. Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка (15-17%) і клейковини (21-43%). Збільшення виробництва і поліпшення якості зерна сприяють підвищеності доходності зернового господарства, а отже і зміцненню економіки сільськогосподарського підприємства. Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є впровадження нових форм організації і стимулювання праці, широке використання колективного підряду і орендних відносин у зерновому господарстві. Практика багатьох сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організації і оплати праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.

Висновки і пропозиції


Дана практична робота на тему «Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна» складається на основі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок». В курсовій роботі відображено найголовніші питання, які стосуються ефективного виробництва зерна. Одразу вказується на організаційно-економічну характеристику господарства, де зазначається місце знаходження товариства «Світанок», проаналізовано склад і структуру сільськогосподарських угідь, структуру товарної продукції, показники використання трудових ресурсів, наявність і ефективність використання трудових ресурсів, виробничих фондів, показники виробничо-фінансової діяльності. У другому питанні висвітлено сам процес вирощування сільськогосподарських культур, за допомогою яких технологічних приладів вирощують зерно, а також збирають. Далі описується декількома словами про оплату праці та економічну ефективність виробництва зерна. В цілому можна сказати, що господарство є прибутковим, може цілком конкурувати з іншими подібними товариствами, дивлячись на показники у наведених таблицях даної курсової роботи, в цьому можна цілком переконатися.

Я б запропонував якісь нові шляхи для підвищення виробництва зерна:

Удосконалювати вміння догляду за посівами.

Виводити нові сорти зерна для підвищення урожайності.

Стимулювати та заохочувати різними способами працівників товариства, особливо тих, хто зайнятий на роботах у полі.

Швидка доставка зернової продукції до місця зберігання або пункту переробки.

Удосконалювати способи зберігання зерна у приміщеннях різного роду.

Також, аби врожай набув бажаних результатів, важливо завчасно готуватися до посіву, щоб вкластися у агротехнічні строки.

Похожие работы:

  1. • Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її ...
  2. • Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її ...
  3. • Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її ...
  4. • Організаційно-економічні засади ефективності ...
  5. • Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп ...
  6. • Організація та методика виконання курсових
  7. • Аналіз економічної ефективності виробництва гречки
  8. • Виробництво зерна, його економічна ефективність
  9. • Економiчна ефективнiсть виробництва зерна
  10. • Економічна ефективність виробництва
  11. • Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ...
  12. • Формування економiчної ефективностi виробництва ...
  13. • Економічна ефективність виробництва соняшника
  14. • Економічна ефективність виробництва молока та шляхи ...
  15. •  ... підприємств виноградо-виноробного підкомплексу і шляхи її ...
  16. • Інтегральна ефективність діяльності
  17. • Теоретичні аспекти ефективності діяльності ...
  18. • Ефективне управління виробництвом
  19. • Аналіз виробництва зернових культур та резерви його ...
Рефетека ру refoteka@gmail.com