Рефетека.ру / Бухгалтерский учет и аудит

Контрольная работа: Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Завдання 1. Організація діяльності аудиторів та аудиторських фірм.

Завдання 2. Організація інформаційного забезпечення аудиту.

Завдання 8. Організація і методика проведення аудиту праці та її оплати

2. Трудова угода.

Завдання 10. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Завдання 10. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Завдання 11. Узагальнення результатів аудиту.

Список використаної літератури

Завдання 1. Організація діяльності аудиторів та аудиторських фірм.


1. За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку. За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.


2. Оптимальна структура аудиторської фірми:


Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства


3. Перелік основних вимог професійних аудиторів аудиторської фірми


Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для досягнення цієї мети необхідно дотримувати чотирьох основних вимоги суспільства до неї:

Вірогідність. Українське суспільство відчуває потребу в користуванні достовірною інформацією.

Професіоналізм. Висуваються вимоги до аудиторів, що можуть бути визначені клієнтами, роботодавцями й іншими зацікавленими сторонами до фахівців - аудиторів.

Якість послуг. Виконання аудиторських послуг має здійснюватися у суворій відповідності з діючими нормативами і правилами аудиту і Кодексу етики.

Довіра. Користувачі послугами аудитора мають бути упевнені в тому, що він ніколи не порушить професійної етики і буде дотримуватися їх протягом усієї практики. В ім'я досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися наступних фундаментальних засад етики:

Чесність. Аудитор має бути чесним при виконанні своїх професійних обов'язків.

Об'єктивність. Аудитор повинен бути справедливим і не допускати, щоб забобони, упередженість та інші чинники не впливали на його об'єктивність. Аудитор зобов'язаний робити послуги з належним рівнем турботи про клієнта, компетентно і старанно, постійно підтримувати фахові знання. Необхідно мати такий рівень професійних знань, що не викликав би ніяких сумнівів у клієнта в тому, що він одержав компетентні професійні послуги з врахуванням останніх змін у законодавстві, аудиторській практиці і техніці надання аудиторських послуг.

Конфіденційність. Аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.

Професійна поведінка. Аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.

Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності і незалежності.


4. Форма приймання проекту


ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Адреса підприємства СКП Оберіг

Номер телефону 2435262 факсу 3425252

Основний бухгалтерський персонал клієнта головний бухгалтер Іванов І.І.

Власник СКП Оберіг Петренко А.П.

Організаційно-правова форма підприємства сільськогосподарське колективне підприємство

Коли і ким був укладений договір на проведення аудиту директор СКП Оберіг Петренко А.П., 1 січня 2008 року

Масштаб економічної діяльності та основні господарські операції підприємства вирощування проса, пшениці, ячменю, відгодівля великої рогатої худоби

Наявність змін за звітний період в складі керівництва, структури власників, фінансового стану, видів діяльності або інші зміни, що створюють додатковий ризик відсутні.

СКП Оберіг бажає отримати наступні аудиторські послуги:

Аудит фінансової звітності;

Аудит додаткової інформації про діяльність СКП Оберіг.

Проект не потребує участі головного бухгалтера та інших аудиторів.


Завдання 2. Організація інформаційного забезпечення аудиту.


В залежності від застосування форм обліку на підприємствах має місце різний вплив на організацію аудиторської перевірки. Використання комп’ютерної форми обліку на підприємстві полегшує обробку бухгалтерської інформації та фінансових звітів, використання меморіально-ордерної та журнальної форм обліку на підприємстві ускладнюють процес проведення аудиторської перевірки на підприємстві.


Таблиця документів фінансової звітності


Клієнт СКП Оберіг Дата складання 1.02.2008 р. ПІБ Акіменко А.А.

Ділянка аудиту Форма та назва документу Як і ким ініціюється і санкціонується операція
1 2 3

Власний капітал

Випуск акцій

Викуп власних акцій підприємства

Виплата дивідендів

Створення резервів

Пайовий капітал

Інше


Договір засновників


Засновниками, державним реєстратором

Необоротні активи

Основні засоби

Інші НМА

Нематеріальні активи

Капітальні інвестиції

Фінансові інвестиції


ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-4, ОЗ-5, ОЗ-6


Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні особи

Грошові кошти

Надходження

Від дебіторів

Від покупців

Від матеріально відпові-дальних осіб

Витрачання

Постачальникам

Заробітна плата

В державні цільові фонди

інше


Чеки, рахунки

Авансовий звіт


Рахунок-фактура

Відомість нарахування заробітної плати

Розрахунок податків


Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні

Дебіторська заборгова-ність

Замовлення та відван-таження

Отримання наданих робіт, послуг

Отримання продукції, товарів

Погашення заборгова-ності


Акт виконаних робіт


Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні

Запаси

Замовлення та закупівля запасів

Зберігання та використання запасів

Оцінка запасів при їх вибутті

Калькуляція ТЗВ

інше


Лімітно-забірні картки, договори, довіреності


Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні

Зарплата:

Нарахування заробітної плати в рослинництві

Нарахування заробітної плати в тваринництві

Нарахування заробітної плати в промислових та переробних


Відомість нарахування заробітної плати, платіжна відомість


Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні


Вивчення аудитором і ревізором співставленості фінансових даних, господарюючого суб'єкта, здійснюється з одночасною перевіркою відображених в обліку дотримання останнім принципу незмінності методології відображення окремих господарських операцій і оцінки майна в обліку. Тому ознайомлення з діяльністю підприємства контролер починає з вивчення облікової політики підприємства. Це дозволяє швидко визначити особливості обліку підприємства, скласти точний план перевірки з врахуванням специфіки діяльності і фінансового стану підприємства.

Облікова політика підприємства — це система способів і прийомів організації та ведення обліку на конкретному підприємстві, яка закріплена відповідним внутрішнім нормативним актом на невизначений термін. Іншими словами, це порядок здійснення первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності підприємства або реалізація методу бухгалтерського обліку.

Наказ про облікову політику — це внутрішній нормативний документ з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації і ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності. Облікова політика підприємства розробляється головним бухгалтером підприємства і затверджується його керівником.

Мета аудиту і ревізії облікової політики підприємства — встановлення її відповідності чинним нормативним та законодавчим актам, а також характеру і масштабу діяльності підприємства.

Об'єктом вивчення є всі внутрішньофірмові документи, що визначають питання організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Завдання аудиту і ревізії облікової політики наступні:

встановити наявність наказу (розпорядження) керівника про прийняття облікової політики підприємства;

визначити відповідність прийнятої облікової політики вимогам законодавства та Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку;

вивчити дотримання при розробці наказу про облікову політику припущень і вимог, встановлених нормативними документами;

дослідити повноту розкриття вибраних при формуванні облікової політики способів ведення бухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності;

перевірити наявність посадових інструкцій, наявність та ефективність затвердженої системи документообігу, вибір форми ведення бухгалтерського обліку, встановлений порядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань, затверджений робочий план рахунків бухгалтерського обліку;

проаналізувати та оцінити загальні і конкретні елементи облікової політики.

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ керівника, що складається на кожен наступний рік. При цьому з метою співставлення даних при веденні бухгалтерського обліку підприємство повинно забезпечити незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до фінансової звітності [1, 121].

Недотримання підприємством вимог щодо законодавчої регламентації облікової політики, навіть при несуттєвому впливі на фінансові результати діяльності підприємства і достовірність фінансової звітності, може привести до негативних наслідків з боку уповноважених державних контролюючих органів.

При дослідженні стану організації облікової політики контролер повинен з'ясувати наступні питання:

чи дотримується порядок оформлення наказу про облікову політику, чи наявні на підприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з обліковою політикою;

наскільки ефективний облік на підприємстві, що перевіряється, як вирішені питання на складних ділянках облікової роботи, наскільки звільнений обліковий персонал від виконання невластивих йому облікових функцій, які раціональні прийоми застосовуються для виключення дублювання даних;

чи є облік дієвим, оперативним, чи використовуються облікові дані для безпосередньої та швидкої допомоги керівництву, адміністративно-управлінському та інженерно-технічному персоналу у вирішенні завдань, поставлених перед ним. Чи своєчасно надаються необхідні довідки, пояснення, матеріали для аналізу, обґрунтовані рекомендації, розрахунки тощо;

як організована облікова робота на підприємстві: чи встановлений твердий графік, що передбачає терміни виконання всього комплексу облікових робіт не тільки працівниками бухгалтерії, але й обліково-зобов'язаними особами. Чи правильно розподілені обов'язки між всіма обліковими працівниками у відповідності з посадами та кваліфікацією, чи розроблені для них посадові інструкції, що визначають їх обов'язки та відповідальність за доручену ділянку роботи. Чи проводиться систематичний інструктаж щодо порядку заповнення, проходження документації і ведення обліку, чи перевіряється в процесі інструктажу виконання окремих робіт з одночасним виправленням виявлених недоліків та помилок. Такий інструктаж також доцільно проводити при проведенні ревізії;

які форми документації застосовуються на підприємстві, як використовуються типові форми первинного обліку, чи не виготовляє підприємство спеціальних форм при можливості і доцільності застосування типових. Які є недоліки в застосуванні на підприємстві спеціальних форм, чи дотримуються правила користування бланками суворої звітності, чи не випускаються зайві примірники документів;

чи забезпечена на підприємстві єдність та порівнянність облікових і планових показників, а також дотримання одноманітності в методах їх розрахунку, необхідної для контролю виконання плану.

При вивчені облікової політики підприємства контролеру необхідно звернути увагу на те, щоб у наказі про облікову політику підприємства було передбачено один із наступних варіантів організації та ведення бухгалтерського обліку.

Завдання 8. Організація і методика проведення аудиту праці та її оплати


Основні питання Положення про оплату праці:

Визначення прав та обов’язків сторін;

Визначення відповідальності за несвоєчасне та неякісне виконання обов’язків;

Визначення шляхів врегулювання трудових сперечок;

Визначення методів нарахування та сплати заробітної плати, форм зарплати;

Визначення засобів стимулювання праці та її мотивації;

Визначення строків та порядку надання відпусток;

Визначення пільг працівників;

Інші положення.


Трудова угода.


Трудовий договір в Кодексі законів про працю України (КЗпП) визначається так: "Стаття 21. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін". Слід враховувати, що робітник може укласти трудовий договір як з одним, так і з кількома підприємствами одночасно, якщо це не суперечить законодавству або умовам трудового договору, контракту. Бухгалтер повинен враховувати таке право працівника й звертати увагу на те, як оформлений договір.

Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Бухгалтеру варто звернути особливу увагу на те, що навіть якщо такого наказу або розпорядження не було видано, але працівник фактично був допущений до роботи, - трудовий договір вважається укладеним. І хоча ви не маєте документів, на підставі яких ви могли б нарахувати заробітну плату такому працівнику, однак немає і законних підстав не нараховувати її. Ви повинні виправити ситуацію, вимагаючи від керівника підприємства оформлення відповідних документів [4, 134].

Умови роботи за сумісництвом визначаються Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. №43.

Хоча це Положення призначене для державних підприємств, недержавні підприємства в своїй практиці керуються ним же, бо іншого просто немає. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за найманням. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до цього Положення. Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт. При прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку.

Оплата праці сумісників не відрізняється від оплати праці штатних працівників і здійснюється за фактично виконану роботу, а ось прибутковий податок стягається по-іншому. Тому бухгалтеру необхідно знати, хто з працівників підприємства є сумісником, і пам'ятати, що не всі роботи, виконувані працівником, окрім основної, вважаються сумісництвом. З цього приводу у Положенні зазначений перелік робіт, які не є сумісництвом.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на підставах, передбачених законодавством, у тому числі у разі прийняття працівника, який не є сумісником чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці. Звільнення провадиться без виплати вихідної допомоги [3, 89]. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками підприємств разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова праця яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.


3. Відомість форм оплати праці на СКП «Оберіг» в 2008 році

Відомість форм оплати праці на СКП «Оберіг» в 2008 році

№ п/п Назва структурного підрозділу Категорія працівників Форма оплати праці Первинні документи для нарахування заробітної плати
1 Адміністрація Адміністративний Відрядна Відомість на нарахування заробітної плати
2 Виробничі робочі Відрядна Відомість на нарахування заробітної плати

4.Схема документообігу по оплаті праці персоналу підприємства.


Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваОрганізація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства


Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємстваЗавдання 10. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства


1. Порядок складання форм фінансової звітності підприємств.


На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати [5, 89].

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства [6, 45].

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів. Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.


Показники фінансового стану підприємства


Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства. Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.

Наведемо коротку характеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства.

А. Показники оцінки майнового стану

1. Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2. Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності

1. Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів.

Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття "оборотні кошти" та "власні оборотні кошти". Перший показник характеризує активи підприємства ( II та III розділи активу балансу). Другий - джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2. Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів.

В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника- 0,2.

6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника - 50%.

7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Завдання 11. Узагальнення результатів аудиту.


Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів. Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства [7, 231].

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевності й незгоди. Основні причини фундаментальної непевності - значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).

Причини незгоди такі:

неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій;

фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності;

невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ. Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок [2, 45]. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин непевності й незгоди.

Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода) "... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: "які викладені у Додатку № 1 до аудиторського висновку") проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

Список використаної літератури:


Аудит та аудиторська діяльність/ Л.С. Шатковська, В.М. Жук, В.К. Савчук та ін.; за ред. Л.С. Шатковської. – К.: Урожай, 1996. – 256 с.

Аудит и ревизия: Справочное пособие /А. Бавдей, И. Белый, Н. Дробышевский и др. Ред. И. Белый. — Минск: ООО "Мисанта", 1994. — 220 с.

Аудит: Конспект лекцій / О.А. Петрик (укл.): Міжнар. наук.-техн. ун-т.-К., 1995.-164 с.

Аудит. Учеб. пособие / Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. - М.: ИД ФБК- ПРЕСС, 1999. - 544с.

Аудит: Учебник для вузов / В.И. Подольский, Г.Б Поляк, А.А. Савин и др.; Под ред. проф. В.И. Подольского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. - 655 с.

Аудит в Україні: Збірник нормативних документів//Бюлетень законодавства і юридичної практики України (укр.).- 2006.- № 4.

Давидов Г.М. Аудит: Підручник.- К.: Знання, 2004.- 511 c.


24


Похожие работы:

  1. • Дослідження критеріїв оцінки фінансової звітності ...
  2. • Аудит фінансової звітності Товариства з ...
  3. • Організація та методика аудиту
  4. • Організаційні процедури аудиту довгострокових ...
  5. • Аудит формування фінансових ...
  6. • Примітки до фінансової звітності
  7. • Аудит фінансової діяльності підприємства ...
  8. • Методика аудиту звіту про фінансові результати
  9. • Історія розвитку концептуальних підходів до аудиту
  10. • Організація і методика проведення аудиту касових ...
  11. • Особливості організації аудиторської діяльності
  12. • Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних ...
  13. • Нормативна регламентація фінансової звітності в ...
  14. • Організація і методика аудиту грошових коштів
  15. • Аудиторська діяльність
  16. • Організація проведення комплексних та тематичних ...
  17. • Організація і методика аудиту доходів підприємства
  18. • Організаційні процедури аудиту дебіторської ...
  19. • Порядок складання фінансової звітності
Рефетека ру refoteka@gmail.com