Зміст

Введення

1. Теоретична частина

1.1 Сучасні форми та системи оплати праці

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

2.2 Розрахунок вартості основних фондів

2.3 Визначення вартості під'ємно-трастпортного обладнання

2.4 Вартість інструмента й пристосувань "Сінстр" становить 10 - 15% від вартості усього обладнання.

3. Розрахунок необхідної кількості робочого персоналу

3.1 Чисельність виробничих робітників "Рвироб" визначається по формулі

3.2 Кількість допоміжних робітників "Рдоп" визначається в розмірі 25 - 30% від чисельності виробничих робітників.

3.3 Чисельність керівників становить 4% від загальної кількості працівників.

3.4 Чисельність фахівців становить 3% від загальної кількості працівників

3.5 Чисельність службовців становить 2% від загальної кількості працівників

4. Розрахунок фонду оплати праці

4.1 Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничих робітників

4.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

4.3 Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців і службовців:

5. Розрахунок потреби й вартості матеріалів

6. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

7. Загальновиробничі витрати

8. Розрахунок витрат на програму й визначення відпускної ціни

9. Розрахунок техніко-економічних показників

10. Аналіз економічної ефективності

10.1 Економія умовно-річна “Еу-р" визначається по формулі:

10.2 Термін окупності додаткових капіталовкладень визначається по формулі

10.3 Річний економічний ефект (економія наведених витрат)"Еріч" визначається по формулі

10.4 Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

10.5 Умовне вивільнення робітників визначається по формулі

Заключення

Список використаної літератури

Введення

Планування є найбільш важливою функцією керування, що повинна забезпечити підприємству нормальне функціонування. У ринкових умовах тільки за допомогою планування підприємство може пристосовувати свої ресурсні можливості до вимог ринку і вибирати найбільш раціональний шлях свого розвитку.

У програму предмета включені основні теми що дозволяють одержати необхідні знання в питаннях організації виробничого процесу, стратегічного і тактичного планування на підприємстві, планування матеріальних і трудових ресурсів, планових розрахунків загальних витрат і собівартості, прибутку і рентабельності, особливості бізнесу-планування й основи формування стратегічних планів, а також найбільш актуальні питання процесу планування на сучасному етапі розвитку економіки України.

Мета курсової роботи - сприяти закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих студентами, а також пристосуванню цих знань у рішенні питань в області організації і планування виробництва.

У курсовій роботі проводимо розрахунок вартості основних фондів, фондів оплати праці працюючих, потребі і вартості матеріалів, витрат на програму, відпускну ціну продукції, визначаємо техніко-економічні показники, показники економічної ефективності, а також висвітлюємо теоретичне питання "Сучасні форми та системи оплати праці"

1. Теоретична частина

1.1 Сучасні форми та системи оплати праці

Оплата праці (заробітна плата) - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга - засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата знаходиться в певному співвідношенні із номінальною.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% - додаткова.

Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Основними функціями заробітної плати є:

відтворювальна (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

стимулююча (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях).

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата - це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний - ріст тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, а саме через встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та інш.

Основою організацію заробітної плати на підприємствах є тарифна система яка містить такі елементи:

1) тарифну сітку;

2) тарифні ставки;

3) тарифно-кваліфікаційні довідники;

4) схеми посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними (наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно від галузей виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,1.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Середній тарифний коефіцієнт визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

Тарифно-кваліфікаційні довідники містять систему цензів, яким повинні відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

Система посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці на підставі відповідних характеристик.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна

2. Погодинно-преміальна система

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна.

2. Відрядно-преміальна.

3. Відрядно-прогресивна.

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади, як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод година-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт

в) заробіток і-го робітника (члена бригади)

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку

б) знаходять коефіцієнт виконання норм

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі і фактично відпрацьованого часу.

Кваліфікаційний рівень встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів, зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня):

2. Визначається загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал.

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника.

Контрактна система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата посібників з тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі листів непрацездатності виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці по хворобі.

Оплата за час виконання суспільних і державних обов'язків і деякі інші визначаються з розрахунку середнього заробітку останніх двох календарних місяців роботи; для тих, що пропрацювали на підприємстві менше двох місяців - з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. Заробітна плата за час відпустки розраховується виходячи з середнього заробітку.

Оплата днів відпустка здійснюється згідно розрахованому середньому денному заробітку. Середній денний заробіток визначається виходячи з дванадцяти останніх місяців роботи, передуючих відходу у відпустку. Отриманий сукупний заробіток ділиться на 12 місяців і отримують середньомісячний заробіток працівника. Середньомісячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) в результаті отримують среднедневной заробіток працівника. Середньоденний заробіток умножається на кількість днів відпустки і виходить сума оплати щорічної відпустки.

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

Необхідна кількість металоріжучих верстатів визначається за формулою:

(1.1)

де - трудомісткість машини по даній групі верстатів, нормо-година;

- річна програма випуску, шт.;

- коефіцієнт виконання норм;

- дійсний річний фонд роботи верстата, годин.

Дійсний фонд роботи одного верстата визначається за формулою:

(1.2)

де - кількість робочих днів у ріку;

- кількість робочих змін у добу;

- тривалість зміни;

- коефіцієнт втрат робочого часу на ремонт обладнання.

=3876 (годин)

; (шт);

; (шт);

; (шт);

; (шт);

; (шт);

; (шт);

; (шт);

; (шт);

. (шт).

Прийняту кількість верстатів () одержуємо, округляючи до цілого числа в більшу сторону.

Коефіцієнт завантаження обладнання визначається за формулою:

(1.3)

де - необхідна кількість верстатів;

Спр - прийнята кількість верстатів, шт.

;

;

;

;

;

;

;

;

.

Коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці в середньому визначається по формулі:

, (1.4)

;

Таблиця 1.1 - Розрахунок необхідної кількості верстатів і їхнього завантаження

Найменування обладнання	Трудомісткість		С
	На 1 виріб	На програму
1. Токарські	663	15249	3,28	4	0,82
2. Розточувальні	557	12811	2,75	3	0,92
3. Фрезерні	267	6141	1,32	2	0,66
4. Стругальні	98	2254	0,48	1	0,48
5. Карусельні	184	4232	0,91	1	0,91
6. Зуборізні	198	4554	0,98	1	0,98
7. Довбальні	68	1564	0,34	1	0,34
8. Шліфувальні	29	667	0,14	1	0,14
9. Свердлильні	207	4761	1,02	2	1,02
Разом:	2271	52233	11,22	16	0,70

Знаючи коефіцієнт завантаження верстатів побудуємо столбцову діаграму завантаження обладнання й порівнюючи середній рівень завантаження на дільниці з коефіцієнтом завантаження окремого обладнання, визначимо верстати з достатнім (вище середнього завантаження) і з недостатнім (нижче середнього завантаження) завантаженням.

Висновок: у процесі побудови цієї діаграми ми виявили, що верстати з достатнім завантаженням: токарні, розточувальні, карусельні, зуборізні, свердлінні; а верстати з недостатнім завантаженням: фрезерні, стругальні, довбальні, шліфувальні.

2.2 Розрахунок вартості основних фондів

Визначення вартості будівель:

Визначаємо верстатну площу дільниці по формулі:

Sверстат=, (2.1)

де fст = 30 м2 - питома площа на один верстат.

(м2);

Визначаємо складальну площу дільниці "Sскл". Вона становить 50% від верстатної площі.

(м2);

Виробнича площа дільниці "Sвироб" включає верстатну й складальну площу.

(м2);

Допоміжна площа "Sдопом" становить 40% від виробничої.

(м2);

Загальна площа дільниці "Sзаг" включає виробничу площу й допоміжну.

(м2);

Внутрішній об'єм "Vвн" (м3) визначається по формулі:

, (2.2)

де Н = 15 м - висота будівель;

(м3);

Зовнішній об'єм будівель "Vзовн" (м3) визначається по формулі:

Vзовн =, (2.3)

де 1,1 - коефіцієнт, що враховує товщину стін.

(м3)

Вартість будівель "Сбуд" (грн) визначається з розрахунку 19 грн. за 1 м3 зовнішнього обсягу:

Сбуд = Vзовн · 19 (2.4)

(грн)

2.3 Визначення вартості під'ємно-трастпортного обладнання

На дільниці застосовуються електро-мостові крани: на верстатній дільниці - 1 кран; на складальній дільниці - 1 кран.

Кількість індивідуальних підйомників "П" (шт) визначається в розмірі 20% від прийнятої кількості верстатів:

П = 0,2 ∙ ∑Спр (2.5)

У тому числі:

однотонні - 2 (шт);

півтонні - 1 (шт).

(шт);

На дільниці приймаємо наступну кількість плит:

контрольних - 36 м2 - 3 (шт);

розмічальних - 30 м2 - 4 (шт);

стендових - 60 м2 - 2 (шт).

Таблиця 2.1 - Зведена відомість вартості обладнання

Найменування обладнання	Кількість	Ціна за одиницю	Повна вартість обладнання (10 - 15%)		Установлена потужність квт
			Одиниці	Усього	Одиниці	Усього
Верстати:
1. Токарські	4	6420	7062	28248	12	48
2. Розточувальні	3	4320	47520	142560	75	225
3. Фрезерні	2	45040	49544	99088	34	64
4. Стругальні	1	33100	36410	36410	55	55
5. Карусельні	1	21600	23760	23760	30	30
6. Зуборізні	1	17400	19140	19140	15	15
7. Довбальні	1	11400	12540	12540	12	12
8. Шліфувальні	1	12784	14062,4	14062,4	10	10
9. Свердлильні	2	17344	19078,4	38156,8	6	12
Разом:	16	-	-	413965,2	-	471
ПТО:
Електро-мостові крани	2	14600	16060	32120	24	48
Підйомники: однотонні	2	754	829,4	1658,8	2	4
- півтонні	1	487	535,7	535,7	1,5	1,5
Разом:	5	-	-	34314,5	-	53,5
Плити: контрольні	3	7488	8236,8	24710,4	-	-
- розмічальні	4	5070	5577	22308	-	-
- стендові	2	9360	10296	20592	-	-
Разом:	9	-	-	67610,4	-	-
Усього	30	-	-	515890,1	-	524,5

Витрати на монтаж і транспортування становлять 10 - 15% від вартості одиниці обладнання, значить повна вартість одиниці обладнання знайдемо по формулі:

(Ц од * 0,1) + Ц од (2.4)

2.4 Вартість інструмента й пристосувань "Сінстр" становить 10 - 15% від вартості усього обладнання.

Сінстр (грн);

Вартість інвентарю "Сінвент" становить 1 - 1,5% від вартості обладнання.

Сінвент (грн).

Таблиця 2.2 - Відомість вартості основних фондів (капітальних витрат).

Найменування основних фондів	Вартість
Будівля	316008
Обладнання	515890,1
Інструмент і пристосування	51589,01
Інвентар	5158,9
Усього	888646,01

3. Розрахунок необхідної кількості робочого персоналу

Визначаємо чисельність виробничих робітників, допоміжних, керівників, службовців.

3.1 Чисельність виробничих робітників "Рвироб" визначається по формулі

, (3.1)

де Fд = 1965 годин - дійсний фонд часу роботи одного працівника.

Кількість основних виробничих робітників:

(чол); (чол);

(чол); (чол);

(чол); (чол);

(чол); (чол);

(чол); (чол);

(чол); (чол).

Разом основних виробничих робітників: 26 чоловік.

Кількість інших виробничих робітників:

Ррозм = 2 (чол);

Р слюс-зб = 8 (чол);

Рмал = 1 (чол).

Разом інших виробничих робітників: 11 чоловік.

Таблиця 3.1 - Відомість необхідної кількості виробничих робітників

Найменування професії	Усього чол.	У тому числі по розрядам						Середній тарифний розряд
		1	2	3	4	5	6
1. Токарі	7		1	1	2	3		-
2. Розточувальники	6			2	2	1	1	-
3. Фрезерувальники	3				2	1		-
4. Стругальники	1						1	-
5. Карусельники	2				1		1	-
6. Зуборізники	2			1	1			-
7. Довбольники	1					1		-
8. Шліфувальники	1			1				-
9. Свердлильники	3			2	1			-
Разом основних виробничих робітників	26	-	1	7	9	6	3	4,12
1. Розмітники	2			1	1			3,5
2. Слюсарі-збиральники	8		2	1	1	3	1	4
3. Малярі	1			1	-			3
Разом інших виробничих робітників	11	-	-	-	-	-	-	-
Усього виробничих робітників	31	-	-	-	-	-	-	-

Середній тарифний розряд визначається як:

, (3.2)

де ri - i-ий розряд;

pri - кількість чоловік відповідного i-го розряду, чол.;

Р - усього робітників, чол.

3.2 Кількість допоміжних робітників "Рдоп" визначається в розмірі 25 - 30% від чисельності виробничих робітників.

(чол);

Таблиця 3.2 - Відомість необхідної кількості допоміжних робітників

Найменування професії	Усього чол.	У тому числі по розрядам						Середній тарифний розряд
		1	2	3	4	5	6
Крановики	2				1	1		4,2
Стропальники	2			1			1	4,5
Слюсарі-ремонтники	2			1		1		4,5
Слюсарі-електрики	2				1		1	4,5
Комірники	1	-	-	-	-	-	-	600
Робітники з прибирання виробничих приміщень	1	-	-	-	-	-	-	600
Усього	10							-

Оклад приймаємо рівний 600 грн.

Загальна кількість працівників визначається як сума основних і допоміжних працівників.

(чол);

3.3 Чисельність керівників становить 4% від загальної кількості працівників

(чол);

3.4 Чисельність фахівців становить 3% від загальної кількості працівників

(чол);

3.5 Чисельність службовців становить 2% від загальної кількості працівників

(чол).

Таблиця 3.3 - Відомість чисельності керівників, фахівців і службовців

Найменування посади	Кількість чоловік	Посадовий оклад	Сума посадових окладів
Майстер верстатної дільниці	1	800	800
Майстер складальної дільниці	1	800	800
Технолог	2	750	1500
Нормувальник	1	600	600
Табельник	-	-	-
Усього:	5	-	3700

4. Розрахунок фонду оплати праці

4.1 Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничих робітників

4.1.1 Розрахунок годинної тарифної ставки середнього розряду виробничих робітників:

Таблиця 4.1 - Розрахунок годинної тарифної ставки середнього розряду виробничих робітників

Професія	Середній тарифний розряд	Розрахунок тарифної ставки	Годинна тарифна ставка
Верстатники	4,12		5,47
Слюсарі-збиральники	4	-	4,86
Малярі	3	-	4,44
Розмітники	3,5		4,77

Годинну тарифну ставку середнього розряду виробничих працівників знаходимо по формулі:

Ср = Сн + (Св - Сн) ∙ К, (4.1)

де Сн - нижчий розряд; Св - вищий розряд; К - величина остатку у середньому розряді.

4.1.2 Відрядний фонд заробітної плати розраховується по формулі:

Звідр. = ; (4.2)

де Сгод. ср. - годинна тарифна ставка середнього розряду.

Таблиця 4.2 - Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничих робітників

Професія	Тарифна ставка середнього розряду	Трудомісткість · на програму	Відрядний фонд заробітної плати
Верстатники	5,47	52233	285714,51
Слюсарі-збиральники	4,86	16997	82605,42
Малярі	4,44	1334	5922,96
Розмітники	4,77	2714	12945,78
Усього:	-	-	387188,67

4.1.3 Фонд оплати праці "ФОП" складається з основної заробітної плати "Зосн" і додаткової "Здод":

ФОП = (4.3)

Основна заробітна плата складається з відрядної заробітної плати "Зсд" і доплат у розмірі 30 - 40% відрядної заробітної плати.

(грн);

Додаткова заробітна плата "Здод" становить 6% від основної заробітної плати "Зосн".

(грн);

(грн);

4.1.4 Середня заробітна плата "Зсер" виробничих робітників визначається по формулі:

Зсер = (4.4)

(грн);

4.1.5 Відрахування на соціальні потреби "Відрах" становлять 37,5% від ФОПа.

(грн);

4.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

4.2.1 Розрахунок годинної тарифної ставки середнього розряду допоміжних робітників

Таблиця 4.3 - Розрахунок тарифної ставки середнього розряду

Професія	Середній тарифний розряд	Розрахунок тарифної ставки	Годинна тарифна ставка
Крановики	4,5		4,42
Стропальники	4,5		4,42
Слюсарі-ремонтники	4	-	4,33
Слюсарі-електрики	5	-	4,5

4.2.2 Розрахунок ФОПа допоміжних робітників зробимо за допомогою таблиці 4.4

Таблиця 4.4 - Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

Професія	Тарифна ставка середнього розряду	Кіл. чол	Fд	Зтар	Доплати		Зосн	Здоп		ФОП
					%	грн		%	грн
Крановики	4,42	2	1965	17370,6	30	5211,18	22581,78	6	1354,91	23936,69
Стропальники	4,42	2	1965	17370,6	30	5211,18	22581,78	6	1354,91	23936,69
Слюсарі-ремонтники	4,33	2	1965	17016,9	30	5105,07	22121,97	6	1327,32	23449,29
Слюсарі-електрики	4,5	2	1965	17685	30	5305,5	22990,5	6	1379,43	24369,93
Разом:	-	8	-	69443,1	-	20832,93	90276,03	-	5416,57	95692,6
Комірники	600	1	11міс	6600	30	1980	8580	6	514,8	9094,8
Працівники по прибиранню виробничих приміщень	600	1	11міс	6600	30	1980	8580	6	514,8	9094,8
Разом:	-	2	-	13200	-	3960	17160	-	1029,6	18189,6
Усього:	-	10	-	82643,1	-	24792,93	107436,03	-	6446,17	113882,2

Заробітна плата по тарифу "Зтар" або погодинна заробітна плата "Зпогод" визначається по формулі:

Зтар (погод) = Счас. ср. ∙ Fд · Рдод. роб, (4.5)

де Счас. ср. - тарифна ставка середнього розряду;

Fд = 1965 година - дійсний фонд часу роботи однієї людини;

Рдод. роб - кількість додаткових робітників за професією.

4.2.3 Середня заробітна плата "Зсер" допоміжних робітників визначається по формулі:

Зсер = (4.6), (грн);

4.3 Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців і службовців:

(грн);

Премії з фонду матеріального заохочення становлять 20% від ФЗП.

Премії = (грн);

Середня заробітна плата керівників, фахівців і службовців:

Зср = (4.7)

(грн).

5. Розрахунок потреби й вартості матеріалів

Сучасні підприємства відчувають потребу в різноманітних матеріалах широкої номенклатури й асортиментів з метою здешевлення виробництва, пошуку нових матеріалів, що дозволяють поліпшити властивості і якість продукції, оздоровлення умов виробництва підприємств.

Річна необхідність матеріалів визначається по нормах витрат на один виріб з урахуванням їх кількості. Комплектуючі апаратури та інші матеріали складають 30% від кількості й вартості матеріалів і напівфабрикатів.

Транспортно-заготівельні витрати складають 5% від вартості матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

Кольорові відходи складають 25% від чорної ваги кольорового лиття. Чорні відходи - 25% від матеріалів без відрахування відходів без урахування кольорового лиття.

Вартість визначається по прейскуранту групових цін.

Таблиця 5.1 - Відомість вартості матеріалів

Найменування матеріалу	Витрати в тоннах		Ціна 1 тонни	Вартість
	Одиниці	Усього		Одиниці	Усього
Сталь сортова	1,703	39,169	687	1169,96	26909,08
Труби сталеві	-	-	409	-	-
Металовироби	0,899	20,677	655	588,85	13543,55
Фітинги	0,023	0,529	577	13,27	305,21
Чавунне лиття	23,308	536,084	417	9719,44	223547,12
Сталеве лиття	13,590	312,57	448	6088,32	140031,36
Кольорове лиття	0,164	3,772	7800	1279,2	29421,6
Кування	13,364	307,372	413	5519,33	126944,59
Металоконструкції	13,844	318,412	485	6714,34	154429,82
Разом основних матеріалів	66,895	1538,585	-	31096,71	715132,33
Допоміжні матеріали	20,069	461,576	-	9327,813	214539,7
Транспортно - заготівельні витрати	-	-	-	2021,03	46483,6
Разом матеріалу без відрахування відходів	86,964	2000,161	-	42441,55	976155,63
Відходи: чорні	12,991	298,793	22,6	293,6	6752,8
- кольорові	0,041	0,943	683	28	644
Усього матеріалу за відрахуванням відходів	73,932	1700,425	-	42119,95	968758,85

6. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

Стаття 1 Витрати на втримання й експлуатацію виробничого обладнання й робочих місць

Вартість силової електроенергії.

Витрати силової електроенергії "Qел. ен" визначається по формулі:

, (6.1)

де Муст. = 736 квт - установлена потужність верстатів;

Fд = 3876 годин;

Кз. ср. =0,70 - середній коефіцієнт завантаження дільниці;

Ко = 0,7 - коефіцієнт одночасної роботи обладнання;

= 0,9 - КПД електромотору;

Кс = 0,95 - коефіцієнт витрат у сіті.

(кВт);

Вартість "В" 1 кВт-год. електроенергії 0,32 грн.

Вэл. эн = (грн);

Вартість стисненого повітря.

Стиснене повітря використовується на верстатах, які працюють із пневмозажимами й при роботі із пневмоінструментами.

Число верстатів, які працюють із пневмозажимами "Н1" становлять 50% від загальної кількості верстатів.

(шт);

Число пневмоінструментів "Н2" визначається з урахуванням одного інструмента на 4х слюсарів-збирачів.

(шт);

Річні витрати стисненого повітря "Qпов" визначається по формулі:

, (6.2)

де Рпов - годинні витрати повітря одним повітряприємником:

для верстатів - 0,1 м3 годин;

для повітряпід'ємників - 12 м3 годин.

(м3);

Вартість "Впов" 1000 м3 стисненого повітря 7,52 грн.

(грн);

Вартість допоміжних матеріалів "Вдоп" і матеріалів для виготовлення охолоджувальної речовини приймаємо з розрахунку 80 грн. за рік на один верстат.

Вдоп = (грн);

Фонд оплати праці "ФОП", відрахування на соціальні потреби "Відрах" слюсарів-ремонтників, слюсарів-електриків:

Для слюсарів-ремонтників:

Для слюсарів-електриків: (грн);

=32242,77+33508,63=65751,42 (грн);

Усього по статті 1 =523168,42+657,8+1280+65751,42= 590857,64 (грн).

Стаття 2 Витрати на поточний ремонт виробничого встаткування, транспортних засобів, коштовних інструментів і виробничого інвентарю

2.1 Витрати на поточний ремонт обладнання "Вобладн" беруться з розрахунку 20% від його вартості.

Вобладн (грн);

2.2 Витрати на поточний ремонт інвентарю "Вінвент" беруться з розрахунку 20% від його вартості.

Вінвент (грн);

2.3 Відшкодування зношення малоцінних і швидкозношуваних інструментів "Взн" беруться з розрахунку 1500 грн. за рік на один верстат.

Взн (грн);

Усього по статті 2 = 103178,02+1031,78+24000=128209,8 (грн).

Стаття 3 Витрати на втримання цехових транспортних засобів

3.1 Витрати силової електроенергії "Зел. ен" для підйомно-транспортного встаткування визначається по формулі:

, (6.3)

де Муст = 57 кВт - установлена потужність підйомно-транспортного встаткування;

Ко = 0,7 - коефіцієнт одночасної роботи транспортних засобів;

(кВт);

Вартість "Вел. ен." 1 квт-година електроенергії 0,32 грн.

Вел. ел. = (грн)

3.2 Фонд оплати праці "ФОП" і відрахування на соціальні потреби крановиків, стропальників:

Для крановиків: (грн);

Для стропальників: (грн);

=32912,95+32912,95=65825,9 (грн);

Усього по статті 3 = 40517,12+65825,9=106343,02 (грн).

Стаття 4 Амортизація виробничого обладнання й інструментів, транспортних засобів

4.1 Амортизація виробничого обладнання "Аоб" і інструмента "Аі"

Норма амортизації обладнання "Ноб" становить 11% від його вартості:

Аоб= (грн);

Норма амортизації інструмента й пристосування "Нприст" становить 20% від їхньої вартості:

Аінстр (грн);

=56747,91+10317,8=67065,71 (грн)

4.2 Амортизація транспортних засобів "Атр. зас."

Норма амортизації транспортних засобів "Нтр. зас." 40% від їхньої вартості (повна вартість ПТО):

Атрзас = (грн);

Усього по статті 4 = 67065,71+13725,8=80791,51 (грн).

Стаття 5 Інші витрати "Вінш" становлять 3% від суми витрат попередніх статей.

Вінш = (грн);

Усього по 6 розділу = 590857,64+128209,8+106343,02+80791,51+27186,06 =933388,03 (грн)

7. Загальновиробничі витрати

Стаття 1 Витрати на керування виробництвом

1.1 Витрати на оплату праці працівників апарата керування "Вкер":

(грн);

Стаття 2 Витрати на обслуговування виробничого процесу

2.1 Витрати на поточний ремонт інвентарю "Вінвент" приймаються в розмірі 25% від вартості.

Вінвент (грн);

2.2 Відшкодування зношення малоцінних і швидкозношуваних інструментів "Вінстр" беруться з розрахунку 45 грн. у рік на один працівника:

Вінстр (грн);

2.3 Витрати з раціоналізації й винахідництва "Врац" беруться з розрахунку 120 грн. у рік на один основного виробничого працівника:

(грн);

2.4 Фонд оплати праці "ФОП" і відрахування на соціальні потреби комірників і прибиральників:

Для комірників: ФОПкомір = (грн);

Для прибиральників: ФОпприб= (грн);

=12505,35+12505,35=25010,7 (грн);

Усього по статті 2 = 61050+1289,73+2115+4440+25010,7=32855,43 (грн).

Стаття 3 Витрати на охорону праці "Вохорон" беруться з розрахунку 140 грн. у рік на одного працівника

Вохорон= (грн);

Стаття 4 Витрати на опалення, освітлення, водопостачання й іншого утримання виробничих приміщень

4.1 Витрати на опалення дільниці

Річні витрати пари на опалення дільниці "Qп" визначаються по формулі:

, (7.1)

де q = 20 ккал/година - питома вага тепла на 1 м3 будівлі;

Тот = 4320 година - число годин опалювального періоду;

Vвн = 15120 м3 - теплота випару;

i - 540 ккал/кг - теплота випару.

(м3);

Вартість "Вопал" 1 м3 пари 10 грн.

Вопал = (грн);

4.2 Вартість світлової електроенергії

Річні витрати світлової електроенергії "Вел. ен." визначаються по формулі:

, (7.2)

де q = 20 кВт - витрати електроенергії на висвітлення 1 м2 площі;

То = 2100 година - річне число роботи зі штучним посвітлінням.

(кВт);

Вартість 1 кВт/годин електроенергії 0,22 грн.

Вел. ен. = (грн);

4.3 Витрати на поточний ремонт будівель "Вбуд" приймаються в розмірі 30% від його вартості.

Вбуд (грн);

Усього по статті 4 =241920+42336+9313,92+94802,4= 346036,32

Стаття 5 Амортизація інвентарю й будівель

5.1 Амортизація інвентарю "Аінвент". Норма амортизації інвентарю "Нінвент" становить 12% від його вартості.

Аінвент (грн);

5.2 Амортизація будівель "Абуд". Норма амортизації становить 5% від його вартості.

Абуд (грн);

Усього по статті 5 =619,07+15800,4=16419,47 (грн);

Стаття 6 Інші витрати "Вінш"

Ці витрати становлять 2,5% від суми витрат попередніх статей.

Вінш= (грн);

Усього по 7 розділу = 61050+32855,43+6580 +346036,32 +16419,47 + 11573,53=474514,75 (грн).

8. Розрахунок витрат на програму й визначення відпускної ціни

Таблиця 8.1 - Розрахунок відпускної ціни

Найменування статей витрат	Сума
	на програму	на 1 виріб
1 Матеріали за відрахуванням відходів	968758,85	42119,95
2 Основна заробітна плата виробничих працівників	503345,27	21884,58
3 Додаткова заробітна плата виробничих працівників	30200,72	1313,07
4 Відрахування на соціальні потреби	200079,75	8699,12
5 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	933388,03	40582,09
6 Загально виробничі витрати	474514,75	20631,08
Виробнича собівартість	3110287,37	135229,89
7 Адміністративні витрати	251672,64	10942,29
8 Витрати на збут	93308,62	4056,90
Повна собівартість	3455268,63	150229,07
9 Прибуток	1036580,59	45068,72
10 ПДВ	691053,73	30045,81
Відпускна ціна продукції	5182902,95	225343,61

Виробнича собівартість містить у собі матеріал з урахуванням відходів, основну й додаткову заробітну плату виробничих робітників, відрахування на соціальні потреби, витрати на втримання й експлуатацію обладнання, а також загальновиробничі витрати.

Повна собівартість містить у собі виробничу собівартість, адміністративні витрати й витрати на збут.

Адміністративні витрати становлять 50% від основної заробітної плати виробничих робітників.

Витрати на збут становлять 3% від виробничої собівартості.

Рівень рентабельності дорівнює 30%, значить прибуток становить 30% від повної собівартості.

ПДВ становить 20% від повної собівартості.

Відпускна ціна продукції містить у собі повну собівартість, прибуток і ПДВ.

9. Розрахунок техніко-економічних показників

Таблиця 9.1 - Техніко-економічні показники дільниці

Найменування показників	Од. вим.	Сума
1 Річна програма випуску	грн.	5182902,95
2 Загальна кількість працюючих: виробничих працівників допоміжних працівників керівників, фахівців, службовців	чол.	37 10 5
3 Продуктивність праці: виробничого працівника одного трудящого	грн. /чол.	140078,46 99671,21
4 Середньомісячна заробітна плата: виробничих працівників допоміжних працівників керівників, фахівців, службовців	грн.	1201,68 949,02 888
5 Кількість верстатів	шт.	16
6 Вартість основних фондів дільниці	грн.	888646,01
7 Площа дільниці (виробнича)		720
8 Зняття продукції з одного верстата	грн.	323931,43
9 Фондовіддача	грн.	5,84
10 Зняття продукції з одного виробничої площі	грн.	7198,48
11 Фондоозброєння	грн.	17089,35
12 Фондоємкість	грн.	0,17

Річна програма випуску являє собою добуток відпускної ціни одиниці продукції й річної програми виробів.

Продуктивність праці виробничого працівника визначається як відношення річної програми випуску на кількість виробничих працівників, а продуктивність праці одного працюючого як відношення річної програми випуску на загальне число працюючих.

Зняття продукції з одного верстата визначається як відношення річної програми випуску на прийняту кількість верстатів.

Фондовіддача визначається як відношення річної програми випуску на вартість основних фондів ділянки.

Зняття продукції з однієї виробничої площі визначається як відношення річної програми випуску на виробничу площу ділянки.

Фондоозброєння визначається як відношення вартості основних фондів ділянки на загальне число працюючих.

Фондоємкість визначається як відношення вартості основних фондів ділянки на річну програму випуску.

Всі інші показники ми беремо з попередніх розділів

10. Аналіз економічної ефективності

Основними показниками порівняльної економічної ефективності при створенні організаційних рішень, при впровадженні нової техніки, є:

економія умовно-річна;

наведені витрати;

термін окупності капіталовкладень;

річний економічний ефект.

10.1 Економія умовно-річна “Еу-р" визначається по формулі:

Еу-р = (С1 - С2) рік (10.1)

де С1, С2 - собівартість одиниці продукції по базовому й новому варіантах;

N рік - річна програма.

С1 = С2 · 1,05 (10.2),

10.2 Термін окупності додаткових капіталовкладень визначається по формулі

То. розрах = (10.3)

К1, К2 - капіталовкладення по варіантах.

К1= К2 · 0,7 (10.4)

К1

То. розрах (роки);

10.3 Річний економічний ефект (економія наведених витрат)"Еріч" визначається по формулі

(10.5)

де Ен = 0,15 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень.

10.4 Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

(10.6)

10.5 Умовне вивільнення робітників визначається по формулі

(10.7)

де - абсолютне зниження трудомісткості виготовлення виробу, нормо-годинн; = 1965 година; = 1,2

; (10.8)

де , - трудомісткість виготовлення виробу на заводі й проектованій трудомісткості відповідно, норми-годин:

;

%%;

(чол).

Висновок: тому що розрахунки відповідають:

Ер= 0,65 > Ен=0,15

То. розр. = 2 < Те. н. =6,7років

Енавед=132774,28 > 0

С2=150229,07 < С1= 157740,50

то проектний варіант дільниці економіки ефективний і доцільний.

Заключення

У курсовій роботі ми розглянули питання сучасних форм та систем оплати праці. Оплата праці (заробітна плата) - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу. Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

У курсовій роботі ми розрахували кількість обладнання та його завантаження, вартість основних фондів, необхідну кількість робочого персоналу, фонд оплати праці, потреби й вартість матеріалів, витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загально виробничі витрати, витрати на програму й визначення відпускної ціни, техніко-економічні показники, аналіз економічної ефективності.

Список використаної літератури

Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2001

Економіка підприємства. Збірник практичних задач / Під ред. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2000

Бойчик І.М. Економіка підприємства. - К.: Атіка, 2002

Ильин А.И. Планирование на предприятии. - Минск: Новое знание, 2001

Любанова Т.П. Стратегічне планування на підприємствах. - М., 2001. - 277с.

Организация производства / Под ред. Туровца. - Ростов н/Д, 2002. - 396с.

Організація і планування виробництва / За ред. Коршунова. - М.: ІНФРА. - 1998. - 150с.