Рефетека.ру / Финансовые науки

Курсовая работа: Вдосконалення проведення поточного планування підприємства

РЕФЕРАТ

Об’єктом дослідження обрано підприємство: ВП „ШАХТА “ЦЕНТРАЛЬНА” ДП “КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ”.

Предмет дослідження – поточне планування на базовому підприємстві.

Мета роботи – вдосконалення проведення поточного планування підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути теоретичні аспекти поточного планування;

- провести аналіз господарської діяльності;

- провести аналіз стану планування на підприємстві;

- скласти поточний фінансовий план підприємства;

- узагальнити результати роботи.


Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи поточного планування на підприємстві

1.1 Поняття та сутність поточного планування

1.2 Принципи фінансового планування на підприємстві

1.3 Характеристика методів поточного фінансового планування

2. Аналіз поточного планування на підприємстві ВП "Шахта Центральна" ДП "Красноармійськ-Вугілля"

2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства

2.2 Аналіз системи планування

2.3 Аналіз системи поточного фінансового планування

3. Напрямки покращення системи поточного планування на підприємстві

3.1 Застосування новітніх комп'ютерних технологій для підвищення ефективності процесу планування

3.2 Шляхи удосконалення та зарубіжний досвід фінансового планування в розвинутих країнах

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності, формує імідж господарюючого суб’єкта, є його візитною карткою. Тому однією з найважливіших проблем на підприємствах є недостатня ефективність та організація управління фінансовими ресурсами, що, в першу чергу, пов’язано з недостатнім розвитком та впровадженням фінансового планування.

На даному етапі економічного розвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих підприємств приділяє достатню увагу такому процесу, як планування.

Увага до складання фінансових планів на підприємствах була послаблена через високі темпи інфляції, а постійно змінювані умови господарювання, нестабільність податкової системи, взаємні неплатежі підприємств роблять розрахунки фінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розроблення способів фінансового забезпечення поставлених завдань в області підприємництва [5].

Без фінансового планування не можна досягти того рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку.

Фінансове планування відображає одну з найважливіших сторін організації виробництва – управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансове планування здатне активно впливати на усі сторони роботи підприємства через вибір об’єктів фінансування, направлення грошових коштів і вибірково в залежності від віддачі тих чи інших заходів економічного і соціального розвитку сприяти раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів [10].

Предметом дослідження в курсовій роботі виступає поточне фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності.

Метою роботи є дослідження поняття поточного планування на підприємстві, визначення ефективності процесу фінансового планування і пошук шляхів його удосконалення.

В курсовій роботі буде досліджено поточне фінансове планування як складову частину фінансової діяльності підприємства. Розглянуто процес фінансового планування на ВП „ШАХТА “ЦЕНТРАЛЬНА” ДП “КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ” і надано рекомендації по його удосконаленню і оптимізації.

Курсова робота складається з трьох частин. В першій частині, викладено теоретичні основи поняття поточного фінансового планування на підприємстві. В другій частині на прикладі діючого підприємства, аналізуємо його господарську діяльність за 2007-2009 роки. Третя частина робота описує шляхи поліпшення системи поточного фінансового планування на підприємстві.


1. Теоретичні основи поточного планування на підприємстві

1.1 Поняття та сутність поточного планування

Функція планування в системі управління підприємством є однією з головних, центральних функцій, що визначає кінцеві результати виробничо-збутової, економічної, фінансової й інвестиційної діяльності. У процесі планування визначаються основні напрямки розвитку підприємства. На основі маркетингових досліджень підприємство визначає види й обсяги продукції, що планує випускати, потребу в ресурсах та ефективність їх використання. Планування забезпечує підприємству основу для прийняття оптимальних управлінських рішень та знижує ризик, сприяє пошуку найбільш придатних напрямів дій.[8]

Планування – це процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення.

Результатом процесу планування є план, який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети.

План – це система взаємозалежних, об’єднаних загальною метою завдань, що забезпечують реалізацію цілей виробничої системи.

Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам односпрямованості й скоординованості, що дозволяє найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно розв’язувати різноманітні завдання управління.[6]

Для ринкових умов господарювання об’єктивними є більш високі вимоги до рівня наукової обґрунтованості різних видів планів.

Основними чинниками зростаючої ролі планування в умовах сучасного ринкового господарства є:

рухливість зовнішнього середовища;

збільшення розмірів підприємства та розширення напрямів його діяльності;

зростаюче значення часу;

обмеженість ресурсів;

комплексність господарських завдань та ін.

Застосування планування створює такі важливі переваги:

дає можливість передбачити різні майбутні ситуації та заздалегідь підготувати альтернативні варіанти плану розвитку підприємства;

поліпшує координацію дій в організації;

сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;

чітко розмежовує обов’язки та відповідальність працівників підприємства за виконання планових завдань

поліпшує контроль в організації та ін.

Процес планування діяльності підприємства має багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме це і формує об’єкт планування діяльності підприємства.

Планування охоплює всі види діяльності підприємства. Форми й види планування залежать від конкретних об’єктів планування.

Об’єктами планування на підприємстві є всі напрями його діяльності:

маркетингова;

інноваційна;

комерційна;

економічна;

соціальна;

виробнича;

екологічна.

Та чи інша діяльність підприємства може бути представлена як сукупність окремих функціональних процесів, кожен з яких також є об’єктом планування.[7]

Успішна робота підприємства значною мірою залежить від забезпеченості його необхідними ресурсами та ефективності їх використання. Здійснення цього можливе на основі планування.

Предметом планування на підприємстві є його ресурси. У процесі планування встановлюються їх необхідність, оптимальна кількість, напрями та термін використання, режим споживання, засоби поповнення.

При плануванні розглядають такі групи ресурсів:

персонал;

виробничі фонди;

інвестиції;

інформацію;

час.

Наявність предмета і об’єкта планування на підприємстві дозволяє сформувати систему показників планування. При формуванні конкретного показника беруть участь процес, підрозділ та комбінація ресурсів.

Фінансове планування є основою організації фінансів підприємства, оскільки передбачає економічне обґрунтування обсягів надходжень і напрямків витрачання коштів, а також обсягів формування грошових фондів, необхідних для безперебійного функціонування підприємства.

Фінансове планування здійснюється шляхом складання фінансових планів різного змісту й призначення залежно від завдань і об'єктів планування.

Значення фінансового планування для господарського суб'єкта полягає в такому:

• втілює розроблені стратегічні цілі в конкретні фінансові показники;

• забезпечує фінансовими ресурсами закладені у виробничому плані економічні пропорції розвитку;

• уможливлює визначення життєздатності інвестиційних проектів підприємства в умовах конкуренції.

До завдань фінансового планування на підприємстві належать:

• забезпечення фінансовими ресурсами виробничо-господарської діяльності;

• ефективне використання фінансових ресурсів;

• визначення найраціональніших напрямків інвестування;

• виявлення шляхів збільшення прибутку (за рахунок зниження собівартості, підвищення якості продукції та рентабельності виробництва);

• обґрунтування оптимальних фінансових відносин з бюджетом і банками, а також іншими кредиторами;

• досягнення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності й самофінансування;

• контроль за фінансовим станом і платоспроможністю.

На стадії фінансового планування здійснюється попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Фінансове планування пов'язане передусім з плануванням виробничої діяльності підприємства: обсягом реалізації продукції, ресурсним забезпеченням, використанням праці робітників. Планові фінансові показники базуються на показниках обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, витрат виробництва. Фінансове планування на підприємстві — це планування всіх його доходів і визначення напрямків використання коштів для забезпечення його розвитку.

У процесі розробки фінансових планів визначають: витрати на виробництво реалізованої продукції; виручку від реалізації продукції; прибуток; амортизаційні відрахування; обсяг і джерела капіталовкладень; потребу в оборотних засобах; розподіл і використання прибутку; суми витрат і надходжень коштів; взаємовідносини з бюджетною системою і банками; збори до загальнодержавних фондів та ін.[4]

Залежно від завдань, об'єктів планування, тривалості планового періоду фінансові плани поділяються на перспективні (стратегічні), поточні й оперативні. Кожний із зазначених видів планування має певну методологію, форми і методи взаємозв'язку та розрахунків показників.

Поточний план складається на один рік. У ньому деталізують доходні й видаткові статті, використовують точніші порівняно з перспективними планами методи розрахунків. Прикладом поточного планування є розробка балансу доходів і витрат — основного інструменту фінансового планування в сучасних умовах. Балансування доходів і видатків у річному фінансовому плані є необхідною умовою, яка забезпечується залученням позикових джерел фінансування в разі недостатності власних фінансових ресурсів. Кожне підприємство самостійно визначає форми і зміст фінансових планів.

1.2 Принципи фінансового планування на підприємстві

Характер і зміст планової діяльності на підприємстві визначають принципи планування. Правильне дотримання принципів планування створює передумови для ефективної роботи підприємства й зменшує ймовірність негативних результатів планування.

Поряд із загальними принципами управління існують і специфічні принципи планування, а саме:

1) принцип обґрунтованості цілей і завдань підприємства. Чітко визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування. Виділяють п’ять основних цілей (або груп цілей) підприємства:

– господарсько-економічні, що забезпечують ефективність виробництва;

– виробничо-технологічні, що відображають функціональне призначення підприємства;

– науково-технічні, що забезпечують науково-технічний прогрес;

– соціальні, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства;

– екологічні, що забезпечують виготовлення екологічно чистої продукції без шкідливого впливу на навколишнє середовище;

2) принцип системності. Він означає, що планування є цілісною системою планів і охоплює всі сфери діяльності підприємства;

3) принцип науковості. Вимагає врахування перспектив науково-технічного прогресу й застосування науково обґрунтованих прогресивних норм використання всіх видів ресурсів;

4) принцип безперервності. Означає паралельне поєднання поточного й перспективного планування;

5) принцип збалансованості плану. Указує на кількісну відповідність між взаємозалежними (взаємозв’язаними) розділами й показниками плану, між необхідними та наявними ресурсами;

6) принцип гнучкості. Означає, що плани повинні бути гнучкими, тобто їх можна змінювати відповідно до зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства.[3]

1.3 Характеристика методів поточного фінансового планування

Методи планування – це сукупність засобів, прийомів, процедур, за допомогою яких здійснюється розроблення планів підприємства.

На підприємстві використовується комплекс методів, що сприяє забезпеченню якості розроблених планів.

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів:

– нормативний метод – планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів;

– балансовий метод – цілеспрямоване узгодження напрямків використання ресурсів із джерелами їх утворення (надходження) за всією системою взаємозалежних матеріальних, фінансових і трудових балансів;

– факторний метод – на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни планових показників;

– матричний метод – шляхом побудови моделей взаємозв’язків між виробничими підрозділами й показниками;

– економіко-математичного моделювання із застосуванням ЕОМ – розробляється кілька варіантів плану, в якому показники окремих найбільш важливих розділів мають бути оптимізовані;

- метод екстраполяції – виявлені в минулому тенденції розвитку пдприємства поширюються на майбутній період;

Рисунок 1.3.1 – Приклад планування обсягу реалізації за допомогою методу екстраполяції

– метод інтерполяції – підприємство встановлює мету на майбутнє і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники.


2. Аналіз поточного планування на підприємстві ВП „Шахта Центральна” ДП “Красноармійськ-Вугілля”

2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства

Місцезнаходження Підрозділу: Україна, 85322, Донецька обл., місто Димитров, вул.Артема, 4.

Мета діяльності підприємства – забезпечення виконання завдань Підприємства з видобутку вугілля з найменшими витратами; задоволення соціально-економічних потреб працівників Підрозділу і Підприємства.

Видами діяльності підприємства є:

1. Видобування кам'яного вугілля.

2. Експлуатація родовищ корисних копалин.

3. Здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження.

4. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння. Проведення будівельно-монтажних робіт.

5. Впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва, нових видів матеріалів, виробів та конструкцій.

6. Виконання маркшейдерських робіт, проведення нагляду за деформацією поверхні і об'єктами, під якими проводяться гірничі роботи.

7. Забезпечення засобами і послугами радіо-телефонного зв'язку, їх монтаж і налагодження, монтаж охоронної сигналізації, експлуатація пересувних засобів радіозв'язку.

8. Охорона земної поверхні та розташованих на ній будівель, споруд, водоймищ та насаджень від негативного впливу, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі.

9. Впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції, що виробляється.

10. Забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, газовилучувальних рекупераційних установок, водовідведення, знищення впливу фізичних та інших шкідливих факторів виробництва, відповідно до чинного законодавства, атестація робочих місць.

11. Створення на робочих місцях безпечних умов праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці.

12. Організація правової роботи, укладення господарських угод і взаємодія з судовими, правоохоронними та іншими органами з питань, що стосуються інтересів Підрозділу.

13. Виробництво і ремонт засобів виміру та контролю.

14. Ремонт та технічне обслуговування автомобілів, іншої автомобільної техніки та механізмів.

15. Транспортні та експедиційні послуги з перевезення вантажів на внутрішніх та зовнішніх перевезеннях автомобільним транспортом.

16. Медичне і культурне обслуговування та оздоровлення працівників Підрозділу, членів їх сімей та інших громадян. Медична практика.

17. Організація відпочинку працівників Підрозділу, членів їх сімей та інших громадян.

18. Фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність.

19. Надання платних послуг населенню, виробництво товарів народного споживання.

20. Організація громадського харчування та торгового обслуговування.

Виробнича діяльність підприємства зумовлена передусім загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями та платоспроможністю замовників готової продукції.

У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

- якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;

- визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.

Головним змістом економічного аналізу є виявлення і вивчення причинно-слідчих зв’язків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства. Загальний аналіз полягає у вивченні загальної оцінки виконання плану і задач, поставлених перед підприємством. Загальна оцінка визначається як абсолютне і відносне відхилення фактичного показника від плану або величини аналогічного показника за минулий період.

Аналіз (від греч. аnalisis) означає розкладання об’єкту аналізу на окремі функціональні частини та елементи виявлення внутрішніх взаємозв’язків між ними і встановлення їх значності.[7]

Основні техніко-економічні показники дають змогу дати характеристику діяльності підприємства: порівняти звітні показники про результати господарської діяльності з показниками поточного року, даними минулих років. Аналіз техніко-економічних показників проводиться на підприємстві із метою поліпшення діяльності підприємства і виявлення резервів його роботи.

Аналізуючи дані про видобуток вугілля по шахті «Центральна» за 2007рік, можна сказати, що процент виконання плану по видобутку вугілля складає 38,7%. Якщо за планом необхідно було видобути вугілля 36 тис.тон, то було добуто фактично 2,5тис.тон.

У 2008 році процент виконання видобутку вугілля складав 36,6%. Якщо за планом необхідно було видобути вугілля 7 тис.тон, то було видобуто 6 тис.тон. Отже, фактичний видобуток вугілля за 2007 рік знизився на 78,6 тис.тон. У тому числі рядове вугілля споживачам – на 8,9 тис.тон, продукти збагачення – на 87,5 тис.тон, товарна вугільна продукція – на 78,951 тис.тон.

За даними за 2009 рік зробимо висновок, що процент виконання плану по видобутку вугілля знизився у порівнянні з 2007 роком на 3%, а з 2008 –на 0,9%. Фактично у 2009 році було добуто готової вугільної продукції 4,6 тис.тон, а за планом необхідно було добути 5тис.тон. У тому числі було добуто рядового вугілля споживачам 37,8 тис.тон, продуктів збагачення – 90,5 тис.тон, товарної вугільної продукції – 119,4 тис.тон. Для визначення ефективності діяльності ВП “Шахта “Центральна” ДП “Красноармійськвугілля” необхідно проаналізувати і порівняти основні техніко – економічні показники цього підприємства за три роки, які наведені в табл.2.1

Із даних про техніко-економічні показники видно, що чисельність працівників з кожним роком знижується, це пояснюється тим, що шахта працює нестабільно. Це являється причиною скороплинності кадрів. На відміну від цього заробітна плата працівників зростає. Якщо, наприклад у 2007 році фактична середня зарплата працівників складала 1688,2 грн., то у 2008 році – 2165,6 грн., а в 2009 році – 2469,0 грн. Це пояснюється загальною економічною ситуацією в країні, зокрема існуючою інфляцією.

Також спостерігається зростання ціни однієї тони вугілля. Якщо у 2007 році середня ціна однієї тони вугілля складала 218,27 грн., то у 2008 році – 629,68 грн., а в 2009 році – 627,34 грн. Проте збільшується реалізація добутого вугілля.

З кожним роком збільшуються витрати на готову вугільну продукцію за елементами, витрати допоміжних матеріалів та електроенергії в натурі, витрати на допоміжні матеріали.

2.2 Аналіз системи планування

Основним завданням поточного плану у загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення намічених стратегічним планом цілей, конкретизованих щодо визначеного планового періоду (року).

За умов централізованого планового управління економікою було уніфіковано склад поточного плану промислового підприємства. Згідно з Типовою методикою розробки техпромфінплану виробничого об'єднання (комбінату), підприємства основними розділами поточного плану були:

Виробництво та реалізація продукції.

Технічний розвиток і організація виробництва.

Показники підвищення економічної ефективності виробництва.

Норми і нормативи.

Капітальні вкладення і капітальне будівництво.

Матеріально-технічне забезпечення.

Праця і кадри.

Собівартість, прибуток та рентабельність підприємства.

Фонди економічного стимулювання.

Фінансовий план.

Соціальний розвиток колективу.

Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

В сучасних умовах склад поточного плану, назви та змістове наповнення кожного з розділів, перелік показників визначається підприємством самостійно. Хоча незалежно від складу розділів загальний зміст поточного плану є практично єдиним. Основою, на якій розробляються всі розділи плану підприємства і його підрозділів є план виробництва і збуту продукції. Поточне планування передбачає розробку планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць).[9]

Склад розділів та показників плану залежить від специфіки і галузевої приналежності підприємства, методів управління, традицій, економіки тощо.

У розширеному варіанті поточний план може мати наступні розділи:

Економічна ефективність виробництва.

Норми і нормативи.

Планування виробництва і збуту продукції.

Матеріально-технічне забезпечення підприємства.

Персонал і оплата праці.

Планування витрат виробництва.

Фінансовий план.

Інновації.

Інвестиції і капітальне будівництво.

Соціальний розвиток колективу.

Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

У першому розділі розраховуються наступні показники підвищення економічної ефективності:

узагальнюючі показники;

показники використання праці;

показники використання необоротних активів, оборотних засобів і капітальних вкладень;

показники використання матеріальних ресурсів.

У результаті розрахунків економічної ефективності повинні бути знайдені рішення; які б забезпечували більш ефективне використання ресурсів у плановому періоді та підвищували ефективність господарської діяльності підприємства.

Другий розділ "Норми і нормативи" передбачає такі основні види норм і нормативів:

норми витрат живої праці (норми часу за видами виробів та робіт, коефіцієнт виконання норм, співвідношення чисельності різних категорій робітників тощо);

норми витрат предметів праці (витрати сировини та основних матеріалів, допоміжних матеріалів для технологічних потреб, напівфабрикатів, палива, відходів і втрат і т.д.);

норми та нормативи використання засобів праці (коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності, питома вага встановленого обладнання, норми зняття продукції з одиниці обладнання, годинна продуктивність, норми трудомісткості ремонту одиниці обладнання в плановому періоді тощо);

норми і нормативи вдосконалення організації виробництва, включаючи тривалість виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва, норми виробничих запасів сировини, матеріалів, палива;

У третьому розділі "Планування виробництва і збуту продукції"" планується наступне:

виробництво і реалізація продукції у натуральному і вартісному вигляді;

зміна залишків готової нереалізованої продукції;

баланс виробничих потужностей і їх використання.

Основним завданням даного розділу поточного плану є визначення оптимального обсягу продукції (послуг), який може бути вироблений та реалізований у плановому періоді, пошук можливостей найбільш повного задоволення попиту на дану продукцію.[11]

У четвертому розділі "Матеріально-технічне забезпечення" розраховується потреба в сировині та матеріалах, паливі та енергії, обладнанні, необхідних для виконання виробничої програми.

У п'ятому розділі "Персонал і оплата праці" встановлюється загальна чисельність і структура персоналу, додаткова потреба в персоналі, джерела забезпечення додаткових потреб, звільнення персоналу, загальний обсяг фонду оплати праці, структура фонду оплати праці.

У шостому розділі "Планування витрат виробництва":

складаються планові калькуляції собівартості основних видів продукції та кошторис витрат на виробництво продукції по підприємству;

виявляються непродуктивні витрати та розробляються заходи щодо їх ліквідації;

створюється база для розрахунку цін на продукцію.

У цьому розділі необхідно встановити раціональну структуру витрат виробництва, співвідношення між постійними та змінними витратами, застосовуючи прогнозний рівень витрат та повний облік резервів.

У сьомому розділі "Фінансовий план":

визначається фінансовий результат;

розраховується рентабельність видів випущеної продукції;

оцінюється вплив на собівартість, прибуток і рентабельність збільшення витрат на освоєння виробництва нової продукції;

розробляються заходи щодо удосконалення комерційного розрахунку та госпрозрахункових взаємовідносин між підрозділами підприємства.

Фінансовий план розробляється за схемою, що відповідає положенням (стандартам) бухгалтерського обліку [П(С)БО], складається за видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою.

Оперативне фінансове планування містить розробку та виконання таких оперативних планів:

оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);

платіжного календаря;

кредитного плану;

касового плану.

У восьмому розділі "План інновацій" планується технічний розвиток виробництва, організаційні та економічні нововведення, а також управління ними.

Зміст плану інновацій може бути різним, але він повинен передбачити наступне:

освоєння нових та підвищення якості існуючих видів продукції та послуг;

застосування прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

удосконалення організації виробництва, праці та управління;

капітальний ремонт і модернізацію діючого обладнання, введення передової техніки;

економію матеріалів, палива, енергії;

проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт.

У дев'ятому розділі" План інвестицій і капітальне будівництво" планування проводять за наступними показниками:

приріст виробничих потужностей за рахунок заходів щодо технічного переобладнання і побудови нових об'єктів;

приріст виробничих потужностей за рахунок реконструкції;

введення в дію виробничих потужностей за рахунок розширення діючих і побудови нових об'єктів;

введення в дію основних виробничих і невиробничих фондів (у т. ч. об'єкти охорони природи);

обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт;

обсяги незавершеного будівництва;

інші напрямки інвестицій.

У десятому розділі "Соціальний розвиток колективу" плануються заходи по вирішенню таких завдань:

покращення умов і охорона праці, покращення здоров'я працівників;

покращення соціально-культурних та житлово-побутових умов працюючих;

удосконалення стилю і методів керівництва колективом.

В одинадцятому розділі "План охорони природи та раціональне використання природних ресурсів" передбачаються наступні напрямки діяльності:

охорона і раціональне використання природних ресурсів;

охорона повітряних басейнів;

охорона та раціональне використання земель;

охорона та раціональне використання мінеральних і природних ресурсів.

Загальний порядок розробки поточного плану є таким. Спочатку кожен із розділів плану розробляється окремо як проектний варіант. Далі відбувається взаємне коригування розділів до повного їх узгодження і збалансування як за матеріально-фінансовими ресурсами, так і за періодами виконання. Це дозволяє створити динамічну систему взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, операційно-технічних заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети; передбачити порядок і черговість виконання робіт; встановити терміни і відповідальних виконавців з усього спектру різноманітних операцій, які передбачені планом; визначити джерела і розміри фінансування, а також припустимі витрати щодо кожного заходу, етапу і виду роботи.

Структура планових органів як основна частина процесу управління підприємством може базуватись на таких організаційних формах:

1) з централізованими функціями планування;

2) із децентралізованими функціями планування.

На підприємстві з централізованими функціями планування при вищому керівництві створюється спеціальна служба планування відділ планування та контролю, який займався розробкою перспективних та поточних планів та слідкує за ходом їх виконання.          При децентралізованій системі планування планова робота здійснюється на трьох рівнях. На рівні вищого керівництва підприємства існує центральна служба планування, яка займається розробкою тільки перспективних планів. У кожному виробничому відділі є свій плановий відділ, який складає поточний план відділу. На кожному підприємстві є відділ виробничого планування і контролю, який займається поточним техніко-економічним і оперативно-календарним плануванням. Централізація перспективного планування та децентралізація поточного сприяє підвищенню ініціативи відділів при використанні виробничих можливостей. Основна робота по плануванню виконується у виробничих підрозділах із врахуванням специфіки їх роботи.

Місце центральної служби планування в складі апарату вищого керівництва підприємством може бути також різним. Наприклад, в американських фірмах найбільш часто застосовуються такі варіанти розміщення центральної служби планування:

в складі провідних управлінь фірми поряд із такими структурними підрозділами центрального апарату управління, як управління кадрів, правове управління, управління фінансами тощо.

може бути виведена із складу провідних управлінь і підпорядковуватися тільки директору фірми [9].

У вітчизняній практиці планування носить децентралізований характер і зосереджено практично у всіх функціональних відділах підприємства. Керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направлене на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення та використання резервів виробництва виконує планово-економічний відділ (ЛЕВ). Саме він організовує проведення комплексного економічного аналізу діяльності підприємства, бере участь у розробці заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

2.3 Аналіз системи поточного фінансового планування

Аналізуючи роботу підприємства за 2009 рік у порівнянні із 2008 роком, можна відмітити, що фінансовий стан оздоровився. За 2009 рік збиток склав 2800 тис.грн, і у порівнянні з 2008 роком, зменшився на 11027 тис.грн.

Порівнюючи основні показники роботи підприємства, виручку від реалізації і собівартість готової вугільної продукції, збиток по шахті склав 1163 тис.грн. Засоби, отримані від реалізації, не збалансовані із витратами шахти, так як ціни на вугільну продукцію склались низькі при постійному зростанні цін на устаткування і матеріально-технічні ресурси.

Станом на 1.01.2009 року баланс шахти не ліквідний. Підприємство своїми активами може сплатити грошові обов’язки на 24%.

Від реалізації вугілля шахта отримала за рік грошових засобів 28297,4 тис.грн., що склало 61%. Із бюджету отримано 12686,5 тис.грн. або 27%. Інші надходження складають 12%, з них кредит на виплату зарплати – 2299 тис.грн., який погашений у сумі 2199 тис.грн, фінансова допомога – 2600,9 тис.грн, на виплату заробітної плати – 441 тис.грн.,на придбання матеріалів. оплату послуг і погашення кредиту банку.

Безкоштовно отримано побутового палива працівникам і пенсіонерам з ПДВ на суму 3319,0 тис.грн. Сума виділеної держпідтримки у 2007 році складає 12686,5 тис.грн., у тому числі:

Собівартість - 12026,0 тис.грн

Регреси і одночасні пособія - 136,0 тис.грн

регреси з фонду летальних випадків - 12,0 тис.грн.

охорона праці - 396,7 тис.грн

енергоустаткування – 115,8 тис.грн

Засоби, виділені на собівартість витрачені на виплату зарплати, що дозволило знизити заборгованість по зарплаті.

Інші доходи склали 3037 тис.грн

у тому числі:

дохід від реалізації ОС - 81 тис.грн.

дохід від амортизації за - 718 тис.грн рахунок бюджетних засобів

дохід від до оцінки ОС - 955 тис.грн

дохід від раніше - 244 тис.грн списаних активів

надлишки при інвентаризації – 18 тис.грн

інше - 731 тис.грн

Крім виробничих витрат шахта несе інші операційні затрати, до складу яких входять: утримання та ремонт об’єктів соцсфери, оплата медикаментів і лікування. В результаті реформації баланса 2009 року витрати, понесені шахтою, закриті на збитки підприємства.

Аналізуючи роботу підприємства за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком, необхідно відмітити, що фінансовий стан погіршився. За 2007 рік збиток склав 19154 тис.грн., у порівнянні з 2008 роком збиток збільшився на 16354 тис.грн.

План реалізації у вартісному виразі шахтою виконаний на 33,6%, у кількісному – на 37,3%. У дебіторську заборгованість імобілізовані засоби на суму 7404 тис.грн., у тому числі простроченим строком оплати – 7374 тис.грн. Кредиторська заборгованість в цілому збільшилася в 2008 році на 15498 тис.грн.

По зарплаті - 446 тис.грн

По страхуванню - 409 тис.грн

По розрахункам з ГП - 26767 тис.грн

«Красноармійськвугілля»

Станом на 1.01.2008 року баланс шахти не ліквідний. Підприємство своїми активами може сплатити грошові обов’язки на 19%. Від реалізації вугілля шахта отримала за рік грошових засобів 21940,5 тис.грн, що склало 57% від всіх надходжень.

За 2009 рік шахта отримала збиток від реалізації вугілля на суму 22778,0 тис.грн. Безкоштовно відпущено побутового палива працівникам і пенсіонерам з ПДВ на 1620,0 тис.грн.

Крім виробничих витрат шахта несе інші операційні витрати в сумі 5689 тис.грн, до складу яких входять:

Утримання і ремонт об’єктів соцсфери -864 тис.грн

Оплата медикаментів і лікування - 11 тис.грн

Культурно-масова робота - 8 тис.грн

Вугілля на побутові потреби ПДВ - 366 тис.грн

Пільгова пенсія  - 113 тис.грн

Штрафи,пені і інші санкції - 147 тис.грн

Допомога учасникам ВВВ та ЧАЕС - 23 тис.грн

Резерв сумнівних долгів - 349 тис.грн

По передатному балансу на 1 листопада 2007 року по шахті збиток склав 12262 тис.грн

На 31 грудня 2008 року по шахті прибуток склав 673 тис.грн. План видобутку готової вугільної продукції за 2008 рік виконаний на 47,1%. План реалізації у вартісному виразі за 2008 рік склав 31388,7 тис.грн. План реалізації виконаний на 46,6%.

Дебіторська заборгованість на 31.12.2008 року по шахті склала 7330 тис.грн. Кредиторська заборгованість склала 83795 тис.грн.

Станом на 1.01.2009 року баланс шахти не ліквідний. Підприємство своїми активами не може сплатити грошові обов’язки. Від реалізації вугілля шахта отримала за звітний період 11459 тис.грн.

Із бюджета отримано всього 2202 тис.грн

У тому числі:

На собівартість - 1721 тис.грн

На охорону праці - 186 тис.грн

Енергозберігаюче - 23 тис.грн

Обладнання

На погашення кредиторської

Заборгованості - 272 тис.грн

За два місяці 2009 року (листопад, грудень) шахта отримала від реалізації вугілля дохід на суму реалізації 7013 тис.грн

Безкоштовно відпущено побутового палива працівникам і пенсіонерам на суму 863 тис.грн.

Інші доходи склали - 651 тис.грн

Дохід від реалізації послуг – 3 тис.грн

Від списання ОС - 82 тис.грн

Від до оцінки ОС - 148 тис.грн

Надлишки ОС при інвентаризації – 22 тис.грн

Дохід від реалізації ОС - 1 тис.грн

Від амортизації на устаткуванні

За рахунок держпідтримки - 360 тис.грн

Взагалі, побувавши на підприємстві і аналізуючи дані по шахті «Центральна», я зробила важливий висновок, що ця шахта являється неперспективною.

Плановий обсяг видобутку вугілля. Шахтою в 2008 році добуто 297,1 тис.т гірської маси при плані 505,0тис.т із зольністю 43,2%, при плані 46,7%, вологістю 6,7% при плані 6,5% і сіркою 0,8% при плані – 1,4%.

По пласту Л1 роботи ведуться поблизу відпрацьованої північної лави бремзберга 10 пласта Л1 і спостерігається незначне накрапання із крівлі і виділення води на грунті, що призвело до підвищення вологості вугілля в цілому по шахті.

Крім того, із-за нестабільності роботи видобувних дільниць вугілля періодично зкочується на аварійний склад і зберігається під відкритим небом. Тому в осінньо-зимній період відбувається небажане додаткове перезволоження атмосферними опадами.

За 2008 рік план видобутку вугілля виконали на 58,8%, при плані 505 тис.тон фактично видобуто 297,1 тис.т, недодано до плану 207,9 тис.тон. Причини невиконання планового завдання по видобутку вугілля наступні – відсутність необхідної кількості діючих очисних забоїв в експлуатації, по програмі розвитку гірничих робіт передбачалося у роботі 3 очисних забої, У роботі – 2 діючих очисних забої.

3 північна лава північного нахилу «біс» Л1 практично не працювала із-за складних гірничо-геологічних умов і зношенності дільничого шахтного устаткування. Аналіз налічія та використання гірничошахтного устаткування показує, що по окремому виду устаткування фактичний процент його використання нижче встановленого норматива.

Використання вугільних комбайнів –

За нормативом – 69%, фактично – 33,3%

Комбайни прохідничі –

За нормативом – 65%, фактично – 33,3%

Причиною низького норматива використання вугільних і прохідничих комбайнів являється відсутність засобів для капітального ремонту даного устаткування.

Основними причинами невиконання плану продуктивності праці видобувними дільницями являються:

по дільниці №2: складні гірничо-технічні умови відпрацювання лави, у результаті значно погіршилися гірничо-технологічні умови.

Частні аварії на машинах і механізмах - 3717 год., урезультаті яких втрачено 120,0 тис.т. видобутку вугілля і відповідно 68,9 т/міс. Продуктивності праці.

по дільниці №3: із-за складних гірничо-геологічних умов в 3 північній лаві північного нахилу «біс» пласта Л1 зносу устаткування і механізмів, відсутності запасних частин, очисні роботи в 3 північній лаві північного нахилу «біс» пласта Л1 в липні 2007 року були призупинені. Демонтаж 3 північної лави, перехід у нову північну лаву і освоєння іншого виду крмплексу в лаві – основні причини невиконання плану продуктивності праці та її зниження у порівнянні з минулим роком.

У 2009 році шахтою добуто 189,0 тис.тон гірничої маси при плані 399,0 тис.т з якісними показниками:

план Факт
зольність 42,5% 51,3%
вологість 6,5% 7,5%
Вміст сірки 1,6% 1,5%

Похожие работы:

  1. • Планування діяльності підприємства
  2. • Шляхи вдосконалення бізнес-планування на ...
  3. • Планування діяльності підприємства
  4. • Прогнозування фін діяльності підприємства та планування її ...
  5. • Планування діяльності підприємства
  6. • Планування діяльності підприємства
  7. • Фінансове планування на підприємстві та контроль за ...
  8. • Різновиди планів на підприємстві та їх комплекси
  9. • Фінансове планування на підприємстві та шляхи ...
  10. • Фінансове планування як основний елемент управління ...
  11. • Фінансове планування та управління фінансовими ...
  12. • Проектне фінансове планування
  13. • Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень ...
  14. • Фінансове планування в сучасних умовах економіки ...
  15. • Фінансове планування на підприємствах
  16. • Стратегічне планування і управління на ...
  17. • Сутність планування, його види та особливості ...
  18. • Планування діяльності підприємства
  19. • Планування діяльності підприємств