Рефетека.ру / Коммуникации и связь

Учебное пособие: Державна метрологічна система

. Метрологічна служба України


Враховуючи велике значення метрологічної діяльності для національної економіки, Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” уперше введено поняття Державної метрологічної системи. На неї покладається забезпечення єдності вимірювань у державі і на основі цього виконання таких функцій:

- реалізація єдиної технічної політики в галузі метрології;

- захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;

- економія всіх видів матеріальних ресурсів;

- підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

- забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

- створення науково-технічних, нормативних, методичних і організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

Координацію діяльності Державної метрологічної системи здійснює Держстандарт України (ДСУ) через Метрологічну службу України (МСУ).

Метрологічна служба взагалі - це мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у закріпленій сфері діяльності.

До складу МСУ входять (рис.5.1):

- Державна МС (ДМС);

- метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій (МС ЦОВВПО).

Завданнями ДМС є:

- організація, здійснення та координація діяльності, спрямованої на забезпечення єдності вимірювань у державі;

- здійснення державного метрологічного контролю та нагляду за додержанням вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, інших нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології.

До ДМС належать:

- відповідні підрозділи центрального апарату ДСУ (Управління метрології ДСУ);

- державні наукові метрологічні центри, що підпорядковуються ДСУ;

- метрологічні центри (МЦ) ДСУ;

- територіальні органи ДСУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та містах обласного підпорядкування (далі - територіальні органи ДСУ);

- Державна служба єдиного часу й еталонних частот (ДСЧЧ);

- Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів (ДССЗ);

- Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів (ДССДД).

На Держстандарт України покладено здійснення державного управління, тобто проведення єдиної технічної політики щодо забезпечення єдності вимірювань в Україні, в тому числі:

- організація проведення фундаментальних та теоретичних досліджень у галузі метрології;

- організація створення та функціонування еталонної бази України та її удосконалення;

- визначення порядку створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення їх з міжнародними еталонами та державними (національними) еталонами інших країн;

- координація діяльності МСУ;

- визначення загальних метрологічних вимог до ЗВТ, методів та результатів вимірювань;

- затвердження типів ЗВТ;

- визначення загальних вимог щодо порядку проведення калібрування і метрологічної атестації ЗВТ;

- визначення загальних вимог до розробки та атестації методик виконання вимірювань;

- визначення порядку проведення всіх видів державного метрологічного контролю і нагляду;

- організація і проведення державного метрологічного контролю і нагляду;

- затвердження типових положень про МС ЦОВВПО;

- розробка або участь у розробці національних, державних та багатогалузевих програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;

- участь у діяльності міжнародних метрологічних організацій у порядку, передбаченому законодавством.

Рішення ДСУ з питань метрологічної діяльності, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками.

Метрологічними центрами ДСУ є ДНДІ метрології (ДНДІМ), м. Харків, ДНДІ “Система”, м. Львів і УкрЦСМС, м. Київ. Їхніми головними завданнями є: виконання науково-дослідних робіт, пов’язаних зі створенням, удосконаленням, зберіганням і застосуванням державних еталонів, створенням систем передавання розмірів одиниць вимірювань, розробкою нормативних документів з метрології, а також здійснення державного метрологічного контролю.

Територіальні органи ДСУ виконують на відповідній території, яка за ними закріплена, завдання і функції ДСУ в межах, визначених положенням про ці органи та наказами ДСУ.

Рис. 1. Структура метрологічної служби України.

На кінець 2000 р. в Україні працює 35 територіальних органів у всіх обласних центрах, м. Севастополі, а також у деяких містах обласного підпорядкування шести областей.

Метрологічні центри і територіальні органи ДСУ за угодами з підприємствами, організаціями і громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності можуть проводити калібрування і ремонт ЗВТ, метрологічну експертизу документації, акредитацію вимірювальних лабораторій, атестацію методик виконання вимірювань і надавати інші метрологічні послуги в установленому законом порядку.

На Державну службу єдиного часу й еталонних частот покладається міжрегіональна і міжгалузева координація виконання робіт, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань часу і частоти та визначення параметрів обертання Землі.

Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію і забезпечує виконання робіт, пов`язаних із розробкою і впровадженням стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів.

Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні константи та властивості речовин і матеріалів здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію та забезпечує виконання робіт, пов’язаних із розробкою і впровадженням стандартних довідкових даних про фізичні константи та властивості речовин і матеріалів.

Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади можуть створюватися:

а) в центральних органах виконавчої влади - для координації робіт, пов’язаних із забезпеченням єдності вимірювань і здійсненням метрологічного контролю і нагляду;

б) в органах управління об`єднань підприємств - для виконання делегованих підприємствами, що входять до їх складу, функцій щодо забезпечення єдності вимірювань;

в) на підприємствах і в організаціях - для забезпечення єдності вимірювань і здійснення метрологічного контролю та нагляду. Метрологічні служби підприємств і організацій здійснюють науково-технічне і організаційно-методичне керівництво усіма роботами з метрологічного забезпечення розробки, виробництва, випробувань та експлуатації продукції, яку випускає підприємство, а також споживчих якостей різних видів продукції для населення.

Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій у цілому організовують і виконують роботи, пов`язані з забезпеченням єдності вимірювань у сферах своєї діяльності, основними з яких є:

- удосконалення метрологічного забезпечення в межах їх компетенції;

- організація і проведення повірки, метрологічного атестування, калібрування та ремонту ЗВТ;

- розробка методик виконання вимірювань, методик повірки та калібрування ЗВТ;

- здійснення метрологічного контролю і нагляду.


Метрологічний контроль і нагляд


Кожна гілка метрологічної служби України (ДМС та МС ЦОВВПО) здійснює в межах своєї компетенції метрологічний контроль і нагляд.


Державний метрологічний контроль і нагляд

Державний метрологічний контроль і нагляд (МКН) здійснюється ДМС України. Його метою є перевірка додержання вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", інших нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології.

До об`єктів державного МКН належать:

- засоби вимірювальної техніки;

- методики виконання вимірювань;

- кількість фасованого товару в упаковках тощо.

Державний МКН стосовно вказаних об’єктів поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час:

- робіт із забезпечення охорони здоров’я, захисту життя та здоров’я громадян;

- контролю якості та безпеки продуктів харчування;

- контролю стану навколишнього природного середовища;

- контролю безпеки умов праці;

- геодезичних і гідрометеорологічних робіт;

- торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, послуг електро - та поштового зв`язку;

- податкових, банківських і митних операцій;

- обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності;

- робіт (експертиз), що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

- обов`язкової сертифікації продукції;

- реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.

Державний метрологічний контроль включає в себе:

- державні випробування і затвердження типів ЗВТ;

- державну метрологічну атестацію ЗВТ;

- повірку ЗВТ;

- акредитацію на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування ЗВТ, вимірювань та атестації методик виконання вимірювань.

До державного метрологічного нагляду належать:

- державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань;

- державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.

Державний метрологічний нагляд здійснюють службові особи ДСУ та територіальних органів - державні інспектори метрологічного нагляду, які повинні бути атестовані в порядку, встановленому ДСУ. Вони зобов’язані проводити державний метрологічний нагляд за додержанням вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, інших нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології. Державні інспектори під час виконання своїх обов’язків перебувають під захистом закону.

Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють

метрологічні служби центральних органів виконавчої влади,

підприємств і організацій

Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій здійснюють МКН у сферах своєї діяльності.

Метрологічний нагляд здійснюється за забезпеченням єдності вимірювань, при цьому перевірці підлягають:

- стан і застосування ЗВТ;

- застосування методик виконання вимірювань;

- правильність виконання вимірювань;

- своєчасність подання ЗВТ на повірку та калібрування;

- додержання умов і правил проведення повірки та калібрування ЗВТ і проведення вимірювань, що виконуються акредитованими повірочними, калібрувальними та вимірювальними лабораторіями;

- додержання вимог нормативних документів з метрології.

До метрологічного контролю належать:

- метрологічна атестація і калібрування ЗВТ;

- акредитація калібрувальних і вимірювальних лабораторій;

- метрологічна експертиза документації та звітів про науково-дослідні роботи, атестація методик виконання вимірювань.


Державні випробування засобів вимірювальної техніки


Державні випробування засобів вимірювальної техніки - це дослідження, які виконуються державною метрологічною службою або за її дорученням, зразків ЗВТ, що призначені для серійного виробництва чи серійно випускаються, або зразків, що призначені для імпорту партіями, для встановлення їх відповідності вимогам нормативних документів (НД) з метрології.

Державні випробування ЗВТ проводять з метою:

- забезпечення єдності вимірювань в Україні;

- постановки на виробництво, серійного виробництва і ввезення на територію України ЗВТ, які відповідають установленим метрологічним нормам і правилам;

- захисту інтересів споживачів ЗВТ.

Основними завданнями державних випробувань ЗВТ є:

- установлення відповідності розроблених ЗВТ вимогам технічного завдання (ТЗ) на розробку і НД;

- перевірка правильності вибору методів і засобів повірки, а також забезпеченості ЗВТ методами та засобами повірки під час випуску з виробництва і під час експлуатації;

- перевірка відповідності ЗВТ вимогам безпеки і охорони навколишнього середовища;

- перевірка відповідності ЗВТ, які випускаються серійно, вимогам НД та затвердженим типам цих ЗВТ.

Запроваджуються два види державних випробувань - приймальні та контрольні.

Державним приймальним випробуванням підлягають дослідні зразки ЗВТ, призначені для серійного виробництва в Україні, та зразки ЗВТ, які підлягають ввезенню на територію України партіями.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань:

- підприємству-виробнику надається дозвіл на випуск установчої серії ЗВТ;

- затверджується тип ЗВТ і визнається затвердження типу для ЗВТ, що підлягають ввезенню на територію України партіями;

- надається дозвіл на серійне виробництво і застосування в Україні ЗВТ.

Типи ЗВТ, затверджені Держстандартом України, підлягають занесенню до Державного реєстру ЗВТ, допущених до застосування в Україні.

На ЗВТ, які випускаються в Україні або ввозяться на її територію партіями і занесені до Державного реєстру, а також на експлуатаційну документацію цих ЗВТ підприємства-виробники повинні наносити знак затвердження типу, який має задані форми і розміри. Якщо через особливості конструкції неможливо або недоцільно наносити такий знак на ЗВТ, то він проставляється на їхню експлуатаційну документацію.

Державні контрольні випробування ЗВТ призначені для підтвердження відповідності встановленим вимогам ЗВТ, що серійно випускаються або імпортуються партіями.

Державні контрольні випробування проводять:

- на зразках ЗВТ з установчої партії;

- у порядку державного метрологічного нагляду за ЗВТ, які серійно випускаються в Україні або ввозяться на її територію партіями (такі випробування проводять один раз на три роки);

- у разі постановки на серійне виробництво ЗВТ затверджених типів, які випускаються або раніше випускалися на інших підприємствах;

- у разі внесення змін у конструкцію (технологію виробництва) ЗВТ затверджених типів, якщо ці зміни впливають на метрологічні характеристики ЗВТ;

- після тривалої перерви (понад три роки) серійного виробництва ЗВТ затверджених типів.

Державним приймальним і контрольним випробуванням не підлягають ЗВТ, які призначені для застосування в побуті і на які не поширюється державний метрологічний нагляд. Порядок установлення приналежності ЗВТ до таких, що призначені для використання в побуті, визначається Держстандартом України.

Державні приймальні і контрольні випробування ЗВТ проводяться метрологічними центрами і територіальними органами ДСУ, акредитованими на право проведення цих випробувань.

Державні приймальні випробування ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, можуть проводитися метрологічними службами центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій, акредитованими на право проведення цих випробувань.

Організація, порядок, проведення, оформлення та розгляд матеріалів за результатами державних випробувань визначаються відповідним ДСТУ.


Державна метрологічна атестація, повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки


Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

Засоби вимірювальної техніки, які не підлягають державним приймальним випробуванням і на які не поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають державній метрологічній атестації.

Метрологічна атестація ЗВТ - це дослідження ЗВТ з метою визначення їхніх метрологічних характеристик і встановлення придатності цих засобів до застосування.

Завданнями метрологічної атестації ЗВТ є:

- визначення та встановлення відповідності метрологічних характеристик ЗВТ вимогам технічного завдання (ТЗ) на розробку та іншим НД, що розповсюджуються на відповідні ЗВТ;

- перевірка правильності вибору методів і засобів повірки ЗВТ, наведених в експлуатаційній документації;

- практичне випробування методики повірки;

- встановлення придатності ЗВТ до застосування.

Державну метрологічну атестацію проводять метрологічні центри і територіальні органи ДСУ, акредитовані на право проведення державних випробувань чи повірки ЗВТ. Відповідно розрізняють державну метрологічну атестацію ЗВТ і метрологічну атестацію ЗВТ.Д.ержавна МС проводить атестацію:

- ЗВТ, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду;

- інших ЗВТ, за відсутністю зразкових ЗВТ чи умов для виконання цієї роботи територіальними органами.

У всіх інших випадках метрологічну атестацію проводять територіальні органи.

Виконання робіт з метрологічної атестації здійснюється структурним підрозділом територіального органу (наукової метрологічної організації) Держстандарту або структурним підрозділом відомчої МС, акредитованими на право проведення таких робіт.

Рішення про придатність до експлуатації ЗВТ, призначених до застосування у сфері поширення державного метрологічного нагляду, приймається на підставі результату метрологічної атестації керівником організації (підприємства), що проводила атестацію. В інших випадках рішення приймається керівником підприємства (організації), що розробило чи застосувало ЗВТ за поданням МС, яка проводила метрологічну атестацію.

При позитивних результатах метрологічної атестації оформлюється свідоцтво за встановленою формою, яке зберігається на весь період експлуатації відповідного ЗВТ. При негативних результатах метрологічної атестації оформлюється протокол, в який вносять одержані результати, зауваження та висновки про непридатність ЗВТ до застосування з необхідним обґрунтуванням.

Метрологічну атестацію та оформлення її результатів проводять у порядку, встановленому відповідним ДСТУ.


Повірка засобів вимірювальної техніки

Повірка ЗВТ - це встановлення або підтвердження придатності засобів вимірювальної техніки до застосування.

Повірці підлягають:

- ЗВТ, які перебувають в експлуатації, випускаються з виробництва та надходять у продаж, видаються напрокат і на які поширюється державний метрологічний нагляд;

- робочі еталони, що є власністю метрологічних центрів та територіальних органів ДСУ;

- вихідні еталони, що є власністю підприємств і організацій;

- ЗВТ, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки ЗВТ.

Перелік ЗВТ, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складається їх користувачем і подається для узгодження до територіального органу ДСУ.

Порядок складання цих переліків визначається ДСУ.

Повірка ЗВТ проводиться територіальними органами ДСУ, акредитованими на право її проведення.

Повірка здійснюється службовими особами територіальних органів ДСУ - державними повірниками, які атестуються в порядку, встановленому ДСУ. Вони зобов’язані проводити повірку з додержанням вимог відповідних нормативних документів з метрології.

Повірка ЗВТ з використанням державних еталонів проводиться метрологічними центрами ДСУ.

Повірку ЗВТ під час експлуатації, випуску з виробництва і ремонту можуть виконувати метрологічні служби підприємств і організацій, акредитовані на право проведення цієї повірки. За порушення умов і правил проведення повірки ЗВТ керівники відповідних підприємств і організацій несуть відповідальність згідно з законодавством.

Порядок оформлення результатів повірки встановлюється ДСУ.

Місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти проведенню повірки ЗВТ на місцях їх експлуатації, у тому числі:

- надавати відповідні приміщення;

- забезпечувати допоміжним персоналом і транспортом;

- повідомляти власників і користувачів ЗВТ про час і місце проведення повірки.

ЗВТ визнають придатними до застосування протягом міжповірочного інтервалу, якщо результати повірки підтверджують їхню відповідність метрологічним і технічним вимогам до даного ЗВТ, установленим у нормативних документах чи технічній документації.

Міжповірочний інтервал - це проміжок часу між повірками, встановлений таким чином, щоб забезпечити придатність ЗВТ до застосування протягом цього періоду. Він установлюється при затвердженні типу або при метрологічній атестації ЗВТ.

За способом визначення метрологічних характеристик ЗВТ розрізняють комплектну, поелементну і вибіркову повірку.

Комплектна повірка ЗВТ - це повірка, під час якої метрологічні характеристики ЗВТ визначають як для єдиного цілого без визначення метрологічних характеристик окремих їх частин.

Поелементна повірка ЗВТ - це повірка, під час якої метрологічні характеристики ЗВТ визначають за метрологічними характеристиками їх окремих частин.

Вибіркова повірка ЗВТ - це повірка групи ЗВТ, відібраних у партії установленим чином, за результатами якої визначається придатність усієї партії.

За терміном повірки ЗВТ розрізняють первинну, періодичну, позачергову, інспекційну та експертну повірку.

Первинна повірка ЗВТ - це повірка, що виконується вперше після виготовлення ЗВТ або після ремонту, а також при імпорті партіями за відсутності угод про признання результатів повірки, проведених в інших країнах.

Періодична повірка ЗВТ - це повірка ЗВТ, які знаходяться в експлуатації (або призначені для продажу та прокату), через установлений інтервал часу (міжповірочний інтервал).

Позачергова повірка ЗВТ - це повірка ЗВТ, що виконується до терміну чергової періодичної повірки (до закінчення міжповірочного інтервалу).

Інспекційна повірка ЗВТ - це повірка ЗВТ, що проводиться з метою перевірки придатності ЗВТ до застосування при здійсненні державного метрологічного нагляду.

Результати метрологічної атестації, повірки і калібрування оформлюються в установленому Держстандартом порядку і дійсні на всій території України.

Експертна повірка ЗВТ - це повірка, що проводиться у випадку виникнення спірних питань щодо метрологічних характеристик і придатності ЗВТ до застосування.

Повірка виконується за повірочними схемами.

Повірочна схема - це нормативний документ, що регламентує метрологічну підпорядкованість ЗВТ, які беруть участь у передаванні розміру одиниці вимірювань (фізичної величини) від еталону або вихідного зразкового ЗВТ до інших ЗВТ з установленням методів і похибок передавання.

Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку за встановленою формою. Відбиток повірочного тавра ставиться на ЗВТ та (або) на експлуатаційну документацію. В тому випадку, коли доступ до вимірювального механізму ЗВТ опломбовується, відбиток повірочного тавра ставиться на пломбу.

Повірочне тавро - це знак установленої форми, що наносять на ЗВТ, які визнані придатними для застосування за результатами їхньої повірки.

Якщо за результатами повірки ЗВТ визнається непридатним до застосування, орган МС видає довідку при непридатність ЗВТ та гасить попереднє тавро.

У тих випадках, коли відбиток повірочного тавра чи пломби пошкоджені або свідоцтво про повірку втрачено, ЗВТ вважається неповіреним.

Похожие работы:

  1. • Основи стандартизації та сертифікації
  2. • Державний моніторинг навколишнього природного середовища
  3. • Інформаційне забезпечення інформаційних систем
  4. • Загальна характеристика комунального підприємства ...
  5. • Теоретична і прикладна метрологія
  6. • Дозування в аптечній практиці
  7. • Організація робочого місця по обслуговуванню ...
  8. • Метрологічний контроль рівня спеціальної фізичної ...
  9. • Зовнішньоторговельний контракт по експорту пива
  10. • Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі
  11. • Електромагнітний витратомір для трубопроводів великих ...
  12. • проектування ковбасного цеху потужністю 12 т готової ...
  13. • Підручник
  14. • Оцінка результату вимірювання і його погрішності ...
  15. • Нафтова промисловість України
  16. • Технологічний процес виробництва РЕА та його ...
  17. • Розробка електронної моделі підготовки виробництва ...
  18. • Вимірювальні сигнали
  19. • Основи екології
  20. • Похід по урочищу Феофанія
Рефетека ру refoteka@gmail.com