Введення

Творчсть Захи Хадд

Характеристика Vitra Fire Station

Пдбр аналогв до об'ктв дизайнерсько розробки

Висновок

Лтература

Введення

"Я люблю, коли рух

ста архтектурою".

Заха Хадд

Заха Хадд - дина жнка-архтектор, що стала лауреатом прем Пртцкера (2004 рк). Премя широко вдома в свт  вважаться аналогом Нобелвсько. Нобелвська премя по архтектур не вручаться, що спонукало см'ю Пртцкер (власники ст готелв Hyatt по всьому свту) в 1979 роц заснувати власну щорчну архтектурну премю. · розмр, крм "нобелвського статусу" - 100 тисяч доларв.

Заха Хадд народилася в Багдад в 1950 роц в см' промисловця, одного з засновникв Нацонально Демократично парт ¶раку. Вже в 11 рокв, пд час поздки до Англ, вона виршила, що хоче стати архтектором. В 1972 роц, псля закнчення Американського Унверситету в бейрут, Хадд перехала до Лондона  поступила в школу Архтектурно Асоцац. Викладач називали  "планетою на свой власнй орбт", найталановитшою людиною з всх, кого м доводилося учити, але згадували при цьому, що й була потрбна допомога при розробц другорядних деталей, особливо сходв, як в  студентських проектах завжди упиралися в стелю.

В 1980-у Хадд заснувала власну архтектурну фрму "Zaha Hadid Architects".

Оригнальний  безкомпромсний пдхд до творчост не дозволяв й займатися дрбними замовленнями для приватних осб, тому вона залишилася викладати в Архтектурнй Асоцац, беручи активну участь у всляких конкурсах.

По-началу Захе не те щоб дуже не везло. · перевернений хмарочос для англйського мста Лестера (1990) так  залишився на папер, проект спортивного клубу "Пк" (1983) на горб над Гонконгом перемг в мжнародному конкурс, але замовник збанкрутв. В 1994 роц Хадд здобула широку популярнсть у Великобритан, вигравши конкурс на проект Оперного театру затоки Кардфф. Але забудовник злякався оригнальност  дизайну,  псля пвтора рокв конфлктв вдмовився вд проекту. За останн тридцять рокв  проекти помняли уявлення про те, що таке архтектура.

Фрмовий коник Хадд - крайнощ у формоутворенн. · об'кти наповнен кривими лнями  дисонансними кутами, вона завжди використову спотворений вид перспективи для створення додаткового вдчуття динамки  деформац. Деяк критики порвнюють  архтектуру з атомним вибухом. Сама ж Хадд любить пдкреслювати свою прихильнсть до дей супрематизму Казимира Мальовча  його архитектонам.

"Я поврила в те, що будвл можуть висти в повтр. Тобто я знаю, що насправд вони спираються на землю, але вигляда це так, нби вони не торкаються поверхн. Для нженерв, з якими я працюю, мо проекти - це постйний головний бль.

Зараз будвельн технолог розвиваються в двох напрямах: перше можна назвати стилстичним, друге - конструктивним. Я не думаю, що слд використовувати технолог для декорування, мен цкавше будувати будвл, в яких нженерна складова ста невидимою. Наприклад, ви не бачите колон, але не тому що у будвл вдсутня структура, а тому що ця структура спроектована по-ншому".

Приклад. Центральна будвля заводу BMW в Лейпцгу, побудоване за проектом Захи Хадд, була визнана кращою спорудою на територ Нмеччини (за версю Федерально палати архтекторв) в 2005 роц. Навть зовн будвля вигляда футуристично, але все найцкавше ховаться всередин. "Бл"  "син комрц" працюють тут практично в одному простор - складальн лн проходять пд високою стелею фой. Кузови на конвейр, що пдсвчуться голубим свтлом, пропливають над самими рзними примщеннями - вд коридорв  кабнетв до лабораторй  залв засдань. Завдяки цьому вс компан, що служать, можуть спостергати процес виробництва. Так само, як  в Скляному завод Volkswagen, тут розташован виставков примщення, ресторан, проводяться екскурс для вдвдувачв. Ось тльки плоский скляний дах, придуманий Хадд, навть такому концерну, як BMW, виявилася не по кишен,  в цлях здешевлення  виршено було зробити бетонною. Але це швидше виключення - останнм часом втленням дей Захи Хадд нщо не перешкоджа. Дуже вони красив  незвичайн, щоб мняти в них навть сам незначн детал.

" Кожний мй проект - це свого роду ландшафту. Дуже важливо то, як ви розташуте в цьому ландшафт необхдн вам елементи, якою буде його топографя, буде який кут падння свтла. Архтектор повинен думати про те, чи буде людин просто орнтуватися в ньому, чи зможе вн легко знайти шлях назад, якщо схоче повернутися  ще раз подивитися на щось, що вже бачив. В проект обов'язково повинна бути присутнй значна частка дивного. Проект, як будь-який справжнй об'кт бажання, спочатку повинен здаватися загадковим, немов незнайома територя, яка чека, щоб  вдкрили  дослдили".

1. Творчсть Захи Хадд

Потрбне чимале тренування, щоб смаху вимовити слово «постструктурализм», жодного разу не затнувшися В постструктурализме будь-як структури розумються не як абсолютн даност, але як щось принципово вдкрите  незавершене, щось без абсолютного центру, без абсолютно системи координат. Це, зокрема, пов'язано з вдмовою вд уявлення про бнарн опозиц як основ вдносин мж елементами системи. Деконструктвзм — напрям в сучаснй архтектур, засноване на застосуванн в будвельнй практиц дей французького флософа Жака Деррда. ¶ншим джерелом натхнення деконструктивистов  радянський конструктивзм 1920-х рр. Для деконструктивистских проектв характерна взуальна ускладненсть, несподван зламан форми, пдкреслено агресивне вторгнення в мське середовище.

Як самостйна течя деконструктивизм сформувався в кнц 1980-х рр. (роботи Птера Ейзенмана  Данеля Лбеськнда). Теоретичною пдосновою руху стал мркування Деррда про можливсть архтектури, яка вступа в конфлкт, «розвнчу»  скасову саму себе. Подальший розвиток вони отримали в перодичних виданнях Рема Колхаса. Манфестами деконструктивизма вважаються пожежна частина «Втра Захи Хадд».

Згдно философам-деконструктивистам, все, що нам вдомо про свт – лише стор, як люди розказують сам соб  один одному. Людська особа будуться  розвиваться подбно художньому тексту – трагед, комед, романсу, сатир. ¶сторики  соцологи складають оповдання в тих же жанрах, але про велик маси людей. ¶ навть фзики з математиками «розказують стор» про ядерн частинки по тих же законах лтературного жанру.

Архтектура не уникнула загально дол  з «застигло музики» перетворилася на «кам'яний текст». Проте роль архтектора при цьому найсерйозншим чином змнилася. Архтектор перетворився на розповдача, виступаючого з своми оповданнями перед жителями мст  весей. ¶ замсть традицйних критерв «мцнсть – зручнсть – краса» його праця тепер оцнються по шкал «захопливсть – емоцйнсть – оригнальнсть». Подбно старогрецьким аэдам часв Гомера або середньовчним вуличним мейстерзингерам, архтектор публчно породжу захоплююч, забавн або страшн образи. При цьому особливо правдивост вд нього нхто не чека, вона навть якось не дуже  доречна. Як тонко помтив Федр Тютчев, «думка проречена  брехня». Будь-який текст, будь-яка сторя – вигадка  неправда. ¶ розповдач, як чесна людина, не повинен претендувати на яку-небудь стиннсть або остаточну свох розповдей. Адже кожний читач – спвавтор, читаючи текст, вн перенакшу цей текст по свому розумнню. На всяку, найрозумншу  логчну повсть знайдеться такий спосб прочитання, який перетворить  на шизофренчн бредн. Отже, архтектору не кошту  намагатися збудувати щось правильне, стйке  завершене. Все одно знайдеться така точка зору, з якою будова виглядатиме дивно  безглуздо – а в нашу епоху тотально политкорректности вс точки зору равноправны.

Архитектор-деконструктвст (постструктуралист) буду  одночасно сам руйну свою будову. Приблизно так нший розповдач засуджу: Не «примно – не слухай, а брехати не заважай!» Звдси зроста  феномен «зоряного архтектора» (starchitect). Це оповдач, який в процес розповд мня значення не тльки свох власних творв, але  всх нших, включаючи  передуючих.

Спроектоване  побудоване «зркою» прогина  виверта в нову площину образи стилв, районв  цлих мст, що сторично склалися. Новий Музей Гуггенхейма припинив снування провнцйного, депресивного Бльбао  породив нове, досягаюче  росте успху мсто – абсолютно так, як екранзаця надиха на нове життя давно забут книги.

Архтектура – це оповдання. В потоц проектованого  будуться можна знайти вс жанри  рзновиди, знайом нам по лтератур. Сьогодн мен хотлося б поговорити про архтектурний трллер  про те, як цей жанр представлений в матералах ¶нтернету.

Емоцйний змст трллера лежить в област станв, як звичайно вважаються непримними, негативними. Трллер культиву гнв, страх  огиду. Персонаж трллера викликають роздратування  антипатю, тривогу  огиду. Лдер сучасного лтературного трллера – Ствен Кинг. Безперечний роздл сьогодншнього архтектурного трллера – Заха Хадд, «гран-пан мжнародного декона».

Вона –одна з самих титулованих  знаменитих архтекторв сучасност, перша ( поки дина) жнка – лауреат Пртцкеровськой прем. Пошукова система на ключов слова «Zaha Hadid» пропону 1.610.000 (один мльйон шстсот десять тисяч) адрес. Персональний сайт zaha-hadid.com да перелк знакв пошани з боку свтово архтектурно спльноти: голова Вищо школи дизайну мен Кензо Танге в Гарвардському унверситет, голова студ Суллвана Школи архтектури Чкаго в унверситет штату ¶лнойс, професор Вищо школи будвельного мистецтва Гамбурга, професор архтектурно школи Кнолтон в Огайо  Студ майстрв в унверситет Колумбя, Нью-Йорк. Почесний член Американсько академ мистецтв  лтератури, стипендат Американського нституту архтектури  Командор Британсько мпер. Постйний професор унверситету Прикладних мистецтв Вдня (Австря)  запрошений професор фундац Еро Саарнена по архтектурному дизайну в унверситет Йель, Нью-Хейвен, Коннекткут, США.

Рис.1.1. Титульна сторнка сайту http://www.zaha-hadid.com/.

Титульна сторнка сайту http://www.zaha-hadid.com/ вдкриваюча огляд, виршена в напруженй чорно-блй гамм з маленьким акцентиком холодного фолетового тону. Композиця нарочито диссимметричная, нарзаний нервномрними смужками портрет вигляда розпливчатим  мерехтливим. В цлому враження тривожне  в той же час якесь презирливе. Легко уявити соб, що перед нами – обкладинка «готичного романа».

Дуже показово виглядають портрети само Захи Хадд, опублкован рзними сайтами.

Зовншнсть притцкеровского лауреата, скажемо прямо, вигляда достатньо незвичайно. Буйна зачска  деяка недбалсть в одяз (виключно чорного кольору), могутнй лоб, важк вка, м'ясист щоки  тверде пдборддя –  при цьому нс гачком, презирлив носогубные складки  пухк арабськ губи. Який-небудь фзономст прийшов би у вдчай, намагаючись видлити головну межу в характер по рисах обличчя. На цьому обличч акцентовано все, що тльки можна – нтелект, воля, сексуальнсть, товариськсть...

Як написав авторитетний сайт http://www.designbuild-network.com/projects/puerta_america/, «Внесок Захи Хадд поляга в чистих лнях  плотських поверхнях». ¶ ось, посеред вс ц збитих вершки, якою ж важкою чорно-червоною плямою вигляда автор! Як мовиться, «Було б гламурненько, якби не було так готичненько».

Втм, сам нтер'р першого поверху Готелю Пуерто Америка цлком здатний продемонструвати перехд вд гламурности до готичности (не плутати готичность з готичним стилем!). Якщо бла спальня вигляда як люстраця до казки про Белоснжку, то чорний варант швидше схожий на декорац з комп'ютерно гри про вбивць.

Щоб переконатися, що враження вд чорно спальн – не випадковсть, ми проаналзували програмою ImageExpert всю пдбрку фотографй по роботах Захи Хадд з сайту http://www.e-architect.co.uk (бльше ста кадрв). Висновок однозначний: за рдксним виключенням в роботах цього чудового майстра переважають емоц роздратування, гнву, тривоги, турботи, зневаги  досади.

Мал. 1.2. Будвля «Крапля» (Blob), спроектоване Захой Хадд на площ Червта в будапешт.

Будвля «Крапля» (Blob), спроектоване Захой Хадд на площ Червта в будапешт. В оточенн барочних будов, будвля дйсно нагаду чи те краплю ртут, чи то нкельованого слизняка (взуалзаця узята з сайту

http://hg.hu/?hg3=cikk_reszletes&cikk_id=1832&pageIdx=1).

Емоцям «хаотичного ряду» – гнву, страху, огид – замало мсця в затишному вропейському способ життя. Ось  виника дефцит, а де попит – там  пропозиця. В повсякденнй реальност жителю сучасного мста заборонено вдкрито виплскувати хаотичн стани. Якщо я спробую заревти вд гнву в ураншньому автобус (як би мен цього н хотлося) – непримностей не уникнути. Не можна вдкрито виражати страх: кидатися, заламувати руки, вищати  ридати. Не зрозумють. ¶ обливати презирством перехожих не прийнято, навть якщо спвгромадяни насправд давно вже викликають у вас огиду  нудоту. ¶ ось, як компенсаця пригнчених «заборонених емоцй» з'являться  розцвта естетика розпаду  руйнування. Чим бльш впорядковане  коректне середовище оточу людей, тим потрбнше м деформован  перекошен форми деконструктивизма. Втм, Володимир Паперний недавно виказав гпотезу про те, що весь модернзм (а тим бльше постмодернзм) ма «вбудований механзм самознищення» (стаття «Модернзм  руйнування в архтектур» на сайт

http://www.artmargins.com/content/feature/paperny.htm).

Масова культура взагал часто гра роль компенсатора, заповнюючи дефцитн образи.

Що ж, мабуть, архтектура сьогодн набува характеру масового мистецтва – з всма плюсами  мнусами цього статусу. Такий ось епос наших днв.

2. Характеристика Vitra Fire Station

¶сторя компан “Vitra” почалася в 1934 роц, коли Влл Фельбаум (Willi Fehlbaum) купив фрму, що проводила устаткування для магазинв. Проте, псля поздки власника до Америки, вона була перепрофльована пд випуск меблв. Велику роль при ухваленн цього ршення зграв стлець, розроблений Чальзом  Рейем Еймсам (Charles and Ray Eames). Його дизайн справив величезне враження на Влл, який сам схотв випускати подбн зразки меблево продукц.

В 1950 роц компаня отримала назву, яка вдома  понин - Vitra. · виробництво знаходилося у Вайль-на-Рейн (Weil am Rhein, Germany). Особливий статус лдера в свому сегмент ринку, компаня заслужила завдяки не тльки функцональност  практичност сво продукц, але  високим рвнем дизайнерських ршень. Для досягнення цього звання, “Vitra” прагнула працювати тльки з самими вдомими дизайнерами  архтекторами з рзних кран.

В 1981 роц через пожежу було знищен практично вс виробнич площ. Будвництво ново будвл фабрики було доручено англйському архтектору Николосу Грмшоу (Nicholas Grimshaw). Через п'ят лт була побудована ще одна будвля, спроектована португальським архтектором Альваро Сизому (Alvaro Siza). Поступово виставков  виробнич примщення для “Vitra” створювали за проектами Захи Хадд (Zaha Hadid)  Тадао Андо (Tadao Ando).

Архтектор завжди намагалася поруйнувати загальноприйнят канони  «розтягнути» рамки звичного простору, додавши йому могутнй руховий мпульс. З цю ж метою – посилення внутршнього руху  деформац – Заха Хадд, повнстю вдмтаючи загальноприйняту геометрю, використову спотворену перспективу, що виявля гостр кути  крив лн.

Мал. 2.1. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://www.architecture.com.au/i-cms?page=4693

Але сучасний мир не стоть на мсц: мняються погляди людей на багато речей, художнх, суспльних, соцальних, та  – що кривити душею – полтичн установки. Поступово до Захе Хадд приходить визнання. Одню з перших здйснених розробок ста пожежна частина меблево компан Vitra, що нагаду бомбардувальник «Стелс» (1993). За словами само Хадд, сплеск нтересу до  творчост почався псля того, як в 1997 роц був побудовано будвлю музею Гуггенхейма в Бльбао (¶спаня) за проектом Франка Гер (Frank Gehry). А псля участ в будвництв Центру сучасного мистецтва Розенталя в Цинциннат (США), що вдкрився в 2003 роц, де Захи Хадд стають по-справжньому запитаними.

Мал. 2.2. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://www.archimagazine.com/avitra.htm

Вона  архтектором, який послдовно вдсову меж понять про архтектуру  мське проектування. · роботи експерименту з новими просторовими поняттями, що усилюють снуюч мськ пейзаж. ¶з завзятстю провидця, естетичного  цкаво-жадбного, який охоплю вс област проекту, вд об'ктв мського масштабу до предметв нтер'ру  меблв, вона рухаться через перешкоди до повноцнних  завершених проектв загальносвтового масштабу.

Мал. 2.3. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany

http://www.archidose.org/Oct99/101899.html

Мал. 2.4. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany

http://www.archidose.org/Oct99/101899.html

Сьогодн захдн критики по праву називають  найперспективншим архтектором найближчого десятирччя. · творчй енерг, художньому потенцалу  наполеонвському розмаху може позаздрити не одна сотня «просунутих майстрв». Кожний новий проект вигляда ще бльш зухвалим  новаторським в порвнянн з попереднм.

Мал. 2.5. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany

http://en.wikipedia.org/wiki/File:Vitra_fire_station,_full_view,_Zaha_Hadid.jpg

Мал. 2.6. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://en.wikipedia.org/wiki/File:Vitra_fire_station,_full_view,_Zaha_Hadid.jpg

3. Пдбр аналогв до об'ктв дизайнерсько розробки

Прогресивн завоювання в област архтектури, проте, часто використовуються в чисто формалстичнй мет, що вдводить вд рацоналстичних ршень будвельних задач. Термн "деконструктивизм" був введений в оборот французьким флософом Жаком Дерда  використовувався в лтературознавств для позначення такого способу прочитання твору, коли свдомо створються конфлкт мж значенням  прийнятою його нтерпретацю. Цей метод розповсюдився  на образотворче мистецтво,  на архтектуру, як реакця на захдну метафзичну флософю. Деконструктвзм як напрям в архтектур 20 столття з'являться в кнц 80-х рокв. За визначенням теоретика деконструктивизма Жака Дерда, це не стиль, а метод, пдхд архтекторв до основ основ традицйного пдходу до архтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будвель, а свдоме створння конфлкту тим часом, як людина звикла сприймати мову  значення,  тим, що вн бачить. Деконструктвзм - це питання архтекторв самим соб, чи можна звльнити архтектуру вд гегемон естетики, краси, корист, функцональност, чи так вже непорушн поняття порядку  безладдя  чи можна побудувати будвлю, вдркшися вд всх загальноприйнятих глибинних принципв створення архтектурних споруд....

Прогресивн завоювання в област архтектури, проте, часто використовуються в чисто формалстичнй мет, що вдводить вд рацоналстичних ршень будвельних задач. Термн "деконструктивизм" був введений в оборот французьким флософом Жаком Дерда  використовувався в лтературознавств для позначення такого способу прочитання твору, коли свдомо створються конфлкт мж значенням тексту  прийнятою його нтерпретацю. Цей метод розповсюдився  на образотворче мистецтво,  на архтектуру, як реакця на захдну метафзичну флософю. Деконструктвзм як напрям в архтектур 20 столття з'являться в кнц 80-х рокв. За визначенням теоретика деконструктивизма Жака Дерда, це не стиль, а метод, пдхд архтекторв до основ основ традицйного пдходу до архтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будвель, а свдоме створння конфлкту тим часом, як людина звикла сприймати мову  значення,  тим, що вн бачить. Деконструктвзм - це питання архтекторв самим соб, чи можна звльнити архтектуру вд гегемон естетики, краси, корист, функцональност, чи так вже непорушн поняття порядку  безладдя  чи можна побудувати будвлю, вдркшися вд всх загальноприйнятих глибинних принципв створення архтектурних споруд, у тому числ: тектонки, рвноваги, вертикалей  горизонталей, або все ж таки архтектору, поруйнувавши стар принципи, необхдно створити щось сво. Вдркаючись вд старих принципв, необхдно створити нов форми, новий простр, нов типи будвель, в яких ц мотиви "написан" наново, втративши свою початкову гегемоню. А створити, значить сказати "так", а не "н".

Серед основних представникв цього напряму варто згадати П. Ейзенмана, Би. Чум, Д. Лбеськнда, Х. Фудж. Дуже показовий зразок деконструктивистского експерименту в архтектур - ¶нститут сонця - був побудований фрмою Бенш  партнери в Штутгартськом унверситет. Вдповдно до сумсного Нмецько-саудвського наукового проекту в унверситет передбачалося побудувати спецальну будвлю для проведення рзних дослджень по використовуванню сонячно енерг, проходячих як в примщенн, так  на вдкритому повтр. В результат на околиц величезного кампусу була побудована невелика будвля з вельми важливою роллю. Ця особлива роль зумовила архтектурний проект ц споруди, в якй вдобразилися що вдбуваються в ньому нновацйн дослдження. Два нш чинники вплинули на вибр будвельних методв  матералв для ц будвл - необхднсть побудувати його дуже швидко  скромний бюджет. Зовншн форми  внутршн примщення ц дивно споруди з скла  стал повною мрою можуть дати уявлення про те, що таке деконструктивизм в архтектур: велика кльксть гострих кутв, порушен зв'язки змщених горизонталей  вертикалей, перекошен вкна, безладний ритм отворв, що стоть пд кутом опори, як нчого не несуть, виступаюч звдусль чи то частини конструкцй, чи то нженерн комункац, вдчуття повного безладдя в звичному значенн цього слова. Мабуть, архтекторам все ж таки вдалося створити будвлю, вдповдну для задано функц, сказавши тим самим "так". Оскльки експерименти деконструктивистов не пройшли ще випробування часом, важко говорити про значення або даремнсть х зусиль з погляду подальшого розвитку архтектури. Але швидше за все, шляхи розвитку лежать в бльш позитивних естетичних архтектурних програмах.

Мал. 3.1. Сучасне крило королвсько галере Онтаро в Торонто (арх. Д. Лбеськнд).

Мал. 3.2. Центр обробки даних MIT

Мал. 3.3. Музей повтроплавання, Франка Гер, США, Лос-Анджелес

Мал. 3.4. Колумбйський суспльний центр, Птер Ейзенман.

Висновок

Архтектор завжди намагалася поруйнувати загальноприйнят канони  «розтягнути» рамки звичного простору, додавши йому могутнй руховий мпульс. З цю ж метою – посилення внутршнього руху  деформац – Заха Хадд, повнстю вдмтаючи загальноприйняту геометрю, використову спотворену перспективу, що виявля гостр кути  крив лн.

Сьогодн захдн критики по праву називають  найперспективншим архтектором найближчого десятирччя. · творчй енерг, художньому потенцалу  наполеонвському розмаху може позаздрити не одна сотня «просунутих майстрв». Кожний новий проект вигляда ще бльш зухвалим  новаторським в порвнянн з попереднм.

В 2004 роц Заха Хадд стала першо в стор жнкою-архтектором, нагородженою Пртцкеровськой премю за 29 рокв снування нагороди. В 2005 роц  вибрали кращим дизайнером року в рамках першо виставки дизайну Design Miami 2005.

Треба вдзначити, що планування робт бюро Zaha Hadid Architects ведеться бльш нж на 10 рокв вперед. Попереду нас чека ще безлч нових творнь, породжених невичерпною фантазю Захи Хадд, – всникв динамчно, неповторно  смливо архтектури майбутнього.

Вона  архтектором, який послдовно вдсову меж понять про архтектуру  мське проектування. · роботи експерименту з новими просторовими поняттями, що усилюють снуюч мськ пейзаж. ¶з завзятстю провидця, естетичного  цкаво-жадбного, який охоплю вс област проекту, вд об'ктв мського масштабу до предметв нтер'ру  меблв, вона рухаться через перешкоди до повноцнних  завершених проектв загальносвтового масштабу.

Зараз Заха Хадд в працю над рзними проектами, включаючи: Морську поромну переправу в Салерно, ¶таля, Високошвидксний вокзал в Неаполь-Афроголе, ¶таля; житловий проект у Флоренц, ¶таля; мська площа  кинокомплекс в Барселон, ¶спаня; дизайн нтер'ру для “Готель Пеерта Америка” в Мадрид, ¶спаня; житловий проект у Вдн, Австря; “Мег Центр” в Киркелд(Kirkcaldy), Шотландя; Департамент Культури Спорту в Монпелье, Франця; 2 крупн об'кти в Абу-Даб; башта Центру мистецтв в Бертсвлле(Bartlesville), США; Музей Гуггенхейма в Тайчжуне,  Оперний театр Гуанчжоу в Кита.

Деконструктвзм — напрям в сучаснй архтектур, що з'явилися в 80-х роках минулого столття  засноване на застосуванн в будвельнй практиц дей французького флософа Жака Деррда, критикуючого метафизичность всх форм сучасно вропейсько свдомост, що поляга, на його думку, у принцип «буття як присутнсть», абсолютизуючому тепершнй час. Вихд з ц метафизичности Жак Деррд бачить в аналтичному розчленовуванн (деконструкции) самих рзних творв гумантарно культури для виявлення в них опорних понять  шарв метафор. За визначенням Жака Деррда, це не стиль, а метод, пдхд архтекторв до основ традицйного розумння архтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будвель, а свдоме створння конфлкту тим часом, як людина звикла сприймати мову  значення,  тим, що вн бачить.

¶ншим джерелом натхнення деконструктивистов  радянський конструктивзм 1920-х рр. Для деконструктивистских проектв характерна взуальна ускладненсть, несподван зламан форми, пдкреслено агресивне вторгнення в мське середовище.

Найбльш изветные архтектори даного напряму: Птер Ейзенман, Данель Лбеськнд, Френк Гер, Заха Хадд.

Як джерела архтектори, що працюють в стил деконструктивизма, обирають авторв росйського авангарду. Так, наприклад, Рем Коолхас  3аха Хадд в свой робот орнтован на пзнй авангард  особливо на «антигравтацйну архтектуру» ¶вана Леондова. ¶нших авторв, навпаки, привертають динамчн архтектурн  живописн композиц раннього авангарду, особливо урвноважен композиц братв Веснних.

Ункальна гостра образнсть  авторська ндивдуальнсть деконструктивизма дозволя припустити, що цей стиль – один з шляхв архтектури майбутнього. Деконструктвзм спрямову час споруди вперед, виявляючи сьогодн  потенцйн майбутн стани. Прийдешн ста справжнм, а тепершнй час скорочуться до мит. Художнй час творв цього стилю обгонить час фзичний.

Лтература

Заха Хадд. Вдивляючись в безодню - Видавництво: Архитектура-С, 2007 р., 336 стор.

Essay Aaron Betsky. Zaha Hadid. Complete Buildings and Projects. - N.Y.: Thames@Hudson, 1998.

В.¶. ¶овльов. Екопсихология для архтекторв: процес  форма. - Катеринбург: Полграфст, 1992.

В.И. ¶овльов. Концепця архтектурно форми  творчсть А.Э. Коротковского // Семотика простору. - Катеринбург: Архитектон, 1997.

Шлыков В.Н. Потяг. Короткий нарис. - Катеринбург: Уральське психоаналтичне суспльство, 2004. .

Юнг К. Аналитическая психологя. - С-Пб.: Кентавр, 1994.